Один день на спогади

4 июля 2013, 08:02
0
150

Саме з приходом сезону дощів тварини в Африці рятуються від спеки, а я в сезон дощів рятуюсь від спогадів.

У кожної людини є свої спогади про минуле. Та як щось згадається, може приємне, а може й ні, то аж душу зводе до болю, а коли й викликає усмішку.                                                                                                        

Їхавши сьогодні до університету, дивилась на своїх попутників. За вікном був не стерпний дощ. І я подумала про таку річ: коли люди починають згадувати про те неприємне. Коли  дощ? Коли на душі несамовитий біль? Або просто зненацька – згадалось.                                   

Кажучи про себе, то саме цей дощ, який навіяв мені сум, змусив мене пригадати те, до чого б ніколи в житті я не хотіла повернути час назад. Але сьогодні треба жити. Авжеж, цей світ несе нам багато болю та розчарування, сліз та душевних ран. Але Бог створив нас для того, щоб ми були щасливими, раділи життю. За Священним Письмом – Бог є любов. Таким чином, даруючи своєму ближньому хоч краплю кохання – ми зможемо, спогади про минуле, зробити приємнішими, і тоді ми будемо бачити серед крапель дощу, щасливі, приємно здивовані обличчя, напівприкриті парасолькою.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.