Нелегали — біда чи користь для України

30 апреля 2013, 11:51
Головний редактор газети, сайту "Тарасова Правда"
0
234

Нелегали — біда чи користь для України

Об'єднана Європа, розширившись на схід, значно збільшила простір вільного переміщення людей і товару. Однак, недолік такої системи - поширення нелегальної міграції. Практично будь-хто, хто зміг перебратися через «шенгенську стіну», без суттєвих проблем переміщається по ЄС. Головне - не попастися поліції та міграційної службі, а потім отримати «квиток на виліт». За різними оцінками, в 27 країнах євроблоку знаходиться від 8 до 10 мільйонів нелегалів, змушуючи ці держави активно зводити бар'єри на шляху «повзучої натуралізації» незваних гостей Старого Світу.

Європейці бояться проблем, що виникають з прибуттям шукачів кращої долі: поширення етнозлочиності, інфекцій, вогнищ фундаменталізму, що підтримує терористів.

Примітно, що багато мігрантів прибувають законно, але не виїжджають після завершення дії візи. За оцінками британської влади, щодня тільки в Об'єднане Королівство, де за деякими даними без дозволу живе понад півмільйона людей, приїжджає близько 1,5 тисячі осіб, які не збираються залишати країну. Важливим кроком подальшого розвитку європейської безпеки стало прийняття Євросоюзом позаторік єдиних правил екстрадиції нелегалів, яких відтепер будуть затримувати на термін до півтора року. Нині ЄС реалізує стратегію поліпшення охорони своїх кордонів, зокрема східних, розвитку необхідної інфраструктури утримання нелегалів. Дуже чільне місце в тих планах належить Україні.

За допомогу нелегалам в Європі загрожує ув'язнення

Чому Європа розвиває проекти з протидії нелегальній міграції саме в Україні? По-перше, наша країна найбільший на континенті транзитер не тільки газу-нафти, а й міграцій у напрямку Схід-Захід. По-друге, Україна в будь-якому політичному форматі зацікавлена в найширшій участі міжнародного співтовариства в наведенні порядку в тутешньому сегменті світової міграції, - очевидно, що своїми силами це зробити важко. Некерованість міграційних процесів загрожує національним інтересам України. По-третє, декларування європейського вибору вимагає не тільки проголошення згоди з певними цінностями, конвенціями, а й впровадження загальних стандартів в економіці, оборонній, соціальній, правоохоронній сферах. Якщо говорити про проблему нелегальної міграції, то в Україні вона поки розглядається і вирішується саме під кутом євростандартів. Хоча просування до їхнього прийняття в країнах ЄС, де не було єдиної політики щодо нелегалів, виявилося традиційно повільним. Наприклад, істотно відрізнялися строки затримання. У Франції нелегалів запроторюють в ізолятор на 32 дні, в Угорщині - на рік, Латвії - на 20 місяців, в деяких країнах терміни взагалі не обмежувалися. Тим не менш, уніфікації таки вдалося досягти: з певними застереженнями і посиленою увагою до цієї проблеми в окремих державах.Показовий британський досвід

Імміграційні служби Туманного Альбіону недавно отримали право затримувати співгромадян, яких підозрюють у сприянні нелегалам. До того ж, британців спонукають анонімно «закладати» такихпомічників, зокрема роботодавців, які використовують дешеву іноземну робочу силу «з підпілля». Між іншим, вУкраїні таким громадянам, що допомагають «підпільним мігрантам», загрожує ув'язнення від 2 до 5 років, а за новим законопроектом, що знаходиться в парламенті, така відповідальність посилюється - до 8, і як максимум, до 15 років неволі.

Отже, замість бажаного притулку та роботи нелегали отримують допитливу співбесіду в офісі європейської міграційної служби. Якщо мігрант стане об'єктом екстрадиції, в'їзд до Євросоюзу йому «замовлять» на п'ять років. Звичайно, це неадекватне «залякування», не зупиняє їх чергові спроби непомітно просочитися по «шлюзу» на кордоні, бо варіант офіційного в'їзду за візою багато хто не розглядають апріорі. Нелегалів цікавить інший аспект: країни ЄС зобов'язалися дотримуватися основних прав затриманих, зокрема, надавати безкоштовну юридичну допомогу. Неповнолітніх і сім'ї з дітьми затримуватимуть лише у разі небажання співпрацювати з владою чи коли виникне необхідність перевірки особи в країні походження. Такі ж підходи, до слова, практично діють і на Україні, що значно полегшує долю тих, хто наважився на «західний ривок».

Мігрантів таки стане більше

Однак, деякі експерти, журналісти та громадяни припускають, що українська земля стане «міграційним відстійником» Європи. Певний резон у цьому є. Це відбудеться, якщо українські партнери не виконають взятих зобов'язань з інфраструктурного, нормативного розвитку системи протидії нелегальній міграції.. Що мається на увазі? А те, що більшість нелегалів в Україні, 80% яких до нас потрапляє з Росії, затримуються на західному кордоні. Все через те, що донині відрізок «шенгенського кордону» охороняється краще, ніж наша східна межа з РФ. Сенсу в полюванні за нелегалами по всій державі небагато. Сенс цього «вузла» інтересів може бути лише такий - зміцнювати технічно східну сухопутну і морську межі української держави ...

Але є інші думки, причому не менш професійні та авторитетні, чуть яких полягає в тому, що Україна ні за що не стане міграційним відстійником. Мовляв, це некоректне перебільшення. Серед сильних аргументів - теза про те, що Україна і до угоди з ЄС приймала всіх, кого депортувала Європа, але за двосторонніми домовленостями. До того ж, таких депортантів стає менше. Втім, після підписання угоди про реадмісію, ця тенденція таки зміниться, проте не кардинально. Так, заступник міністра внутрішніх справ Василь Мармазов прогнозує несуттєве зростання кількості мігрантів - на 100-200 осіб на рік. Слід пам'ятати: за угодою про реадмісію, нелегалів повертатимуть тільки за згодою української сторони.

Зростання кількості мігрантів внаслідок виконання реадмісійних зобов'язань Україною, напевно, компенсується подальшою прямою участю Євросоюзу у розвитку інфраструктури безпеки нашої держави, фінансовим донорством і методологічною допомогою - це, так би мовити, заохочувальні бонуси та вигідна оплата можливих ризиків і незручностей від перебування нелегалів. Співпраця ЄС-Україна у прикордонній сфері посилюється в усіх напрямках. Звичайно, спецслужби теж не опинилися поза його орбітою. Наприклад, 16 лютого відбулася досить знакова тристороння зустріч глав Служб безпеки України, Молдови та глави Місії Євросоюзу з прикордонної допомоги згаданим країнам Удо Буркхолдер, що підтверджує створення локального бар'єру як супротиву криміналу, так і нелегальної міграції. Адже придністровський конфліктний вузол неможливо розв'язати, а він - один з ключових в існуванні «шлюзу» контрабанди та неконтрольованого переміщення людей і товарів у Європі. Поки політичних домовленостей тут не досягли, правоохоронці проводять вдалі спільні акції.

Куди йдуть гроші ЄС?

Слід розглянути закиди про спорудження на українській землі за європейські гроші нових «ліній Маннергейма» у сенсі бар'єрів нелегальної міграції. Нині в Україні функціонує два пункти тимчасового утримання нелегалів, де в загальному можуть перебувати 373 особи. Один - у Розсудові на Чернігівщині, інший - в Журавичах на Волині. Нещодавно ці установи отримали 140 тис. євро від ЄС на додаткове обладнання системами безпеки периметра. Цьому прояву щедрості передував візит угорських експертів,які склали звіти, що рівень безпеки повністю не виключає можливості втечі з тих «мігрантських в'язниць» і потребує поліпшення в рамках фінансованого ЄС проекту GDISC ERIT «Розширення можливостей і технічна допомога органам влади України для ефективної боротьби з неврегульованою транзитною міграцією», учасниками імплементації якого є партнери з міграційних служб Чехії, Угорщини, Польщі, Словаччини, Великобританії та Нідерландів. Наприклад, пункт у Журавичах отримав електронну систему ідентифікації мігрантів, електронні замки, протиударну плівку на вікна та решітки у гуртожитках. Ще в обох центрах фахівці МВС Чехії під опікою керівника згаданого проекту Марцели Ентліхової проводили тренінги та семінари для тамтешнього персоналу. Зокрема, щодо запобігання масових втеч, конфліктів, хвилювань та інших кризових ситуацій. Ще 55 тис. євро в межах цього ж проекту, що вже триває 2 роки, направили на мобільний центр тимчасового утримання нелегалів в місті Середина-Буда на Сумщині, розрахованому на 14 осіб. Зі зміною потоку міграцій, він легко передислокується.

Найближчим часом за рахунок ЄС на східному і південно-східному кордонах спорудять ще 5 пунктів утримання нелегалів із середньою місткістю 100-150 осіб. Загалом, за підрахунками оргкомітету проекту «Консультаційна допомога у створенні центрів затримання та тимчасового утримання нелегальних мігрантів в Україні -«Реадміт-1», сукупна вартість всіх пунктів для нелегалів становить близько 120 мільйонів євро.

Україно-російський кордон - слабка ланка

Чому ЄС вигідно швидко споруджувати пункти утримання нелегалів в Україні саме на східному кордоні? По-перше, ми вже писали, що українсько-російський кордон - слабка ланка антинелегальногобар'єру Європи, однак у майбутньому, за умови сучасного технічного реформування, там будуть акумулювати більшу частину мігрантів. Багато експертів (серед них посол Польщі Яцек Ключковський) називають неповну демаркацію українських кордонів як одну з причин нерішучості ЄС у питанні зняття візового режиму для громадян України. Солідарний з такою позицією і голова делегації Євросоюзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра, який робить акцент на виконанні умов про демаркацію, належному управлінні кордонів, введення паспортів з біометричними даними (для цього Україна повинна ратифікувати дві конвенції Ради Європи, прийняти закон про захист персональних даних і створити єдиний міграційний орган), як застереження фальсифікацій, а вже потім настане час візової лібералізації. По-друге, треба реагувати навіть на найоптимістичніші прогнози, висловлені вище щодо зростання кількості нелегалів. За інформацією Департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України, в останні п'ять років кількість нелегалів, виявлених міліцією, досить стабільна - від 12 до 14 тисяч на рік. Близько 90% з них, після процедури ідентифікації та перевірки на причетність до криміналу чи перебування в розшуку, видворяється за межі держави.

Пан Жозе Мануель Пінту Тейшейра, коли передавав обладнання системи безпеки від Міжнародного Центру розвитку міграційної політики до пункту тимчасового перебування нелегалів у Розсудові, зробив кілька цікавих зауважень. Зокрема, пан посол зауважив: «Раз Україна проголосила європейську стратегію розвитку, вона повинна дотримуватися відповідних стандартів і взятих зобов'язань, зокрема, у протидії нелегальній міграції. У Чехії, населення якої 10 мільйонів чоловік, є два таких центри в загальному на 500 місць. Україна, з в 4,5 разів більшим населенням, значною транзитної потенцією і загальною довжиною кордонів у майже 7 тисяч кілометрів, відчуває нестачу цих пунктів. І може так статися, що в недалекому світлому майбутньому вона стане країною, де мігрантів не тільки будуть затримувати. Вони стануть в нагоді як робоча сила ». Втім, експерти вказують на окремі проблеми, котрі треба вирішити українським партнерам. Мова про захист прав нелегалів-дітей, що потрапили в пункти змісту, які повинні вчитися в школі. Взагалі питання захисту прав людини - один з напрямків проекту GUMIRA, фінансованого ЄС, Федеральним бюро Німеччини з питань міграції та біженців, і Італійським Департаментом співробітництва заради розвитку, що збільшує можливості українського уряду виконувати реадмісійні зобов'язання, зокрема, сприяє програмам добровільного повернення мігрантів, підтримує діяльність п'яти Центрів консультування мігрантів у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Тернополі.

Звичайно, робочі місця, це добре, та є кілька «але» ...

Вартість утримання одного нелегала на добу, як нам розповіли в одному з таких пунктів утримання нелегалів, становить 25 гривень. Якщо зайнятися елементарною арифметикою, то Україні 14 тисяч нелегалів щонайменше повинно обходитися в 350 тис. гривень на добу, відповідно в рік - майже 130 мільйонів гривень. Багато це чи мало? Важко відповісти, скільки коштують міжнародні зобов'язання і авторитет. Але звичайний українець може сказати, що за такі гроші, наприклад, можна було щорічно купувати 70 комплексів магнітно-резонансної томографії або стільки ж сучасних реанімобілів, або 600 апаратів для штучної вентиляції легень. Але є й інший аспект розвитку тих пунктів. Вже очевидно, що владі треба дуже обережно і виважено підходити як до обрання місць дислокації тимчасових притулків нелегалів, так і роз'яснення необхідності виконання Україною взятих міжнародних зобов'язань. А тут, якраз, не все добре ...

Будівництво такого пункту у Журавичах викликало акції протесту, зокрема грудневий марш проти нелегальної міграції в Луцьку, організований «свободівцями», де висувалися вимоги закрити цей заклад. Незгода громади, вже в іншому регіоні - Закарпатті - підтримала місцева влада, висловившись проти будівництва нового пункту утримання нелегалів у с. Дерцен Мукачівського району натомість нещодавно закритого. Про те заявили і в керівництві Закарпатської облдержадміністрації, виявивши солідарність мукачівцям, кілька років поспіль домагається закриття пункту тимчасового утримання нелегалів «Павшино». Чому у цьому краї настільки вороже ставитися до ініціативи з «міграційної в'язницею»? Очевидно, закарпатці, як ніхто інший, на собі відчули наслідки збирання на своїй землі шукачів кращої долі з усього світу. Зокрема, вони згадують спалах черевного тифу азіатського походження і скаржаться на те, що такі об'єкти псують туристичний імідж краю. У цій справі потрібно відмірювати, як мінімум, сім разів ...

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: политика
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.