НЕМАЄ ТУТ БОГА

19 февраля 2013, 16:28
журналист. Закончил факультет журналистики Киевского госуниверситета имени Шевченко в 1979 г.
0
180

(За святим Дмитром)

Святий Дмитро (Данило) Туптало народився в грудні 1651 року в Макарові під Києвом. Помер 27 листопада 1709 року в Ростові, де був 7 років митрополитом. Автор «Четьї Мінеї». Уславився як проповідник. Ось як актуально виглядала б його проповідь до дня жон-мироносиць сьогодні.

Пригадуєте зі Святого Письма слова янгола, звернені до жінок-мироносиць біля гроба воскреслого Спасителя? Він сказав їм: «Нема Його тут, бо воскрес!»

То де ж Христос після свого воскресіння? Певна річ,що як Бог – повсюдно, але не скрізь своєю благодаттю. Давайте разом пошукаємо Його.

Чи не в храмах Він, споруджених тисячами на Його честь?

Ні, Його дім святий перетворився на розбійницький вертеп. Зійдуться люди до церкви начебто на молитву, а між тим пустословлять про купівлю-продаж, про сварки, війни, бенкети, обмовляють інших, збиткуються над ближніми, паплюжать лайливими словами їхнє ім’я. Інші, стоячи в храмі, начебто й моляться вустами, а в душі своїй думають про сім’ю, про багатство, про скрині і гроші. Дехто куняє, стоячи в церкві, а дехто намислює крадіжку, вбивство, перелюбство чи думає помститися своєму ближньому. Трапляється, навіть, що духовні особи п’яні сваряться між собою, лихословлять і б’ються в алтарі. Ні, не храм це Божий, а вертеп розбійників. Благодать Божа лякається опоганеного святого місця і втікає, як бджола, гнана димом.

Колись Господь батогом мотузяним виганяв продавців і покупців із церкви. А якби Він зараз зримо прийшов у святий свій храм із батогом?! Але ні, Господи, вже той час минув, нині наші кляті часи настали: вже ми Тебе виганяємо. Тепер можна сказати про храм Господній: НЕМАЄ ТУТ БОГА. Був, та пішов геть. Немає Його тут, бо воскрес...

Але ж Писання вчить, що кожна людина є Храм Божий. Отже, у будь-кому можна шукати Христа. Проте, багато хто хрещений і просвітлений істинною вірою, та мало тих, у кому б Господь перебував як у храмі своєму; і лиходій хрещений, і крадій, і розбійник, і перелюбник, і всякий злодій просвітлений правовір’ям, але Христа в ньому не запитуй: НЕМА БОГА ТУТ.

Дехто з виду здається доброчинним, благочестивим, він богомолець, пісник, благодійник, подвижник... Але все це лицемірство і нещирість, все це задля користі... Не шукай у ньому Христа. НЕМА ЙОГО ТУТ.

Багато з нас лише іменуються християнами, а живуть по-тваринному, по-свинськи, аби лиш живіт набити або когось з’їсти. Хрестом Христовим захищаємося, а Христа на хресті розпинаємо своїми мерзотними вчинками.

Погляньмо на духовного сановника і запитаймо його: з яким наміром і прагненням досяг ти свого сану? Заради слави і честі Божої чи задля своєї слави і честі? Заради надбання душ людських во спасіння чи для надбання власних багатств? Воістину не один би знайшовся, котрий досяг цього сану не для користі людей, а для своєї користі, не слугувати прийшов спасінню людських душ, а для того, щоб йому слугували підлеглі. Звідки ж у них такі хороми, джипи і гроші?!

Подивимося на нижчу духовну владу, на ієреїв та дияконів і запитаймо у кожного: що тебе привело у священий чин? Чи ж прагнення спасти себе та інших? Ні, ти пішов сюди для того, щоб прогодувати себе і свою сім’ю. Ти шукав Ісуса не задля Ісуса, а задля хліба куса... Сліпий сліпих водить і разом до ями падають. Не скоро тут знайдеш Христа: НЕМА ЙОГО ТУТ.

Може, в монастирях пошукати Христа? Але і в них все перевелося. Нічого не стало...

Чи не в народі пошукати Христа? Але ж де більше злодійства, як не в народі! Якщо є в народі якісь добрі люди, так і ті за своїми справами і скрутами забули Бога і від молитви відступилися...

Чи не в людях значних, багатіях і суддях шукати Христа? Та до них нема доступу. Скажуть: не час, іншим разом прийдеш; та й нема чого ходити до них. У них навряд чи й бував коли Христос: за наших лихих часів і правда скупа, і милосердя нема; а де ні правди, ні милосердя - там не шукай Христа: НЕМА БОГА ТУТ!

Де ж знайти Його? Доведеться ремствувати з Магдалиною, яка говорила: взявши Господа мого од гробу, не відаю, де положила Його. Гріхи наші взяли од нас Господа нашого, і не знаємо, де шукати Його. Дехто скаже: Господь зі мною і я з Ним, я вірую в Нього, молюся Йому і поклоняюся Йому. А що з того, що ти поклоняєшся? Поклонялися Йому й ті, котрі під час Його добровільних страждань схиляли перед Ним коліна, а потім били по голові  палицею. От і ти кланяєшся Христові і б’єш Христа, бо озлоблюєш і катуєш свого ближнього, гвалтуєш його і грабуєш, віднімаєш неправедно у нього набуток; ти молишся Христові і плюєш Йому в лице, бо випускаєш з уст своїх лихі слова, докоряючи і засуджуючи свого ближнього... Не шукай в собі Бога: НЕМА ХРИСТА ТУТ!

Нічого не змінилося в єстві людини з того часу, ні за дві тисячі років, ні за триста, а тим паче – двадцять, хоча і церков, і людей у них, що ніби  істово моляться, значно побільшало. Але немає в них благодаті Божої: НЕМА БОГА ТУТ! У цьому, на жаль, всі наші з вами сьогоднішні проблеми. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.