Фантазія на тему «Кримінал та релігія».

14 февраля 2013, 06:10
Экономист
0
878

Спонсорство, як засіб спасіння душі


Частина 1.
Приходить до батюшкикий  такий собі багатенький стрижений"браток" , який пройшов вогонь ( на кривавих розборках за поділ майна, воду ( не одного конкурента відправив на дно з бетонним блоком на ногах)та мідні труби ( засобів масової інформації, коли обирався депутатом), і каже:
- Грешен, батюшка по - молодости. Надо бы на всякий случай  душу
спасти!. Уже за 50 –т перевалило.

Подививсвя батюшка на золотий ланцюг завтовшки з палець, на непідробний переляк
в очах про можливий страшний суд, на мерседеса на стоянці і наче щось 
радісно залоскотало у грудях:
Ну что же, сыне мой! Будем спасать твою душу. Однако это дело зело долгое и
очень дорогое. Ты же видишь, раб божий , на храме нашем купола прохудились, во
дворе тротуарная плика выкрошилась, да и мне на службу добираться не на чем.
Жигули совсем сгнили! Да не оскудеет рука твоя щедрая. Сделаешь
 богоугодное дело. А там, глядишь,
перед Господом и грехи твои отмолим. Уразумел?

- Уразумел, батюшка! Согласен на все! Стану вашим
Спонсором.

Частина 2.
Минув рік. На церкві вже виблискували позолотою новенькі
бані та хрести, подвір"я було вимощене свіжою тротуарною плиткою, пасували
до архітектури храму щойно збудовані цегляні колони огорожі. Сама огорожа
хизувалася досконалим ковальського мистецтвом. Батюшку переповнювала радість.
Життя
набувало нового змісту. Він погладшав і був свідомий того, що кохана донечка
вже має змогу отримати освіту в Англії, а його мерседес виблискує полірованим
капотом на церковній стоянці. Одне непокоїло батюшку. До нього вчора заходили
братки і цікавились "спонсором", пропонували свої послуги за спасіння
душі.
- До чого цей візит? Ніяк не второпає  батюшка, але
підсвідомість  підказувала йому щось недобре.

 Частина 3.
Невдовзі передчуття справдилися. Загинув "Спонсор"! У дивній
автокатастрофі закінчилось його земне буття. Вночі на одному з поворотів траси
біля Кацапетівки, на швидкості 150 кілометрів на годину автівка Спонсора за
сухої дороги, при повному місяці  врізалася у бетонний відбійник.
Відспівали раба божого та й поховали з почестями. На панахиді серед натовпу
батюшка помітив тих трьох стрижених, що приходили до нього напередодні та
цікавились Спонсором. Обмінялися поглядами. Батюшка все зрозумів – оці 
троє також прагнуть спасіння душі.  Доведеться і їм відпускати гріхи. Вони
мають дорого за це заплатити. Досвіду батюшка вже набув. А тут спало на думку,
що його хатинка у селі, яка залишилася після смерті мами, вже не відповідає
його статусу. Мабуть треба побудувати щось пристойніше з сауною та басейном,
капличку у дворі поставити....,  а може «свечной заводик» прикупити.
    
      Пасма диму від  ладанки  лагідно
огортало у труні  тіло небіжка, його  нова молода дружина  через
силу вичавлювала  з себе вдовині сльози. Секретар небіжчика 
підтримував  вдову за плече, намацуючи її молоде хтиве тіло.  Все це
бачив небіжчик але до всього земного  йому було вже  якось байдуже.
Останнє, що непокоїло  Спонсора  у земному бутті, так  це
потужний спалах білого сліпучого світла серед ночі на трасі. Потім сильний
удар.

Частина 4.

  На трасі  якось швидко  все відбулося. Ні страху, ні болю Спонсор не
відчув. Душа стрімко відділилася від тіла і вже згори він бачила трьох
братків, які хутко завантажили в автівку якусь апаратуру та
зникли, розчинившись у пітьмі ночі. На панахиді по собі Спонсор у натовпі
виокремив  3 - людей , які нетерпляче  чекали на закінчення молебну
біля вінка   із скорботним написом. Матінко моя! Так це ж помічники
його опонента на виборах і одночасно конкурента у бізнесі.
 
Нещодавно  вони мали наглість пропонувати мені продати їм мій сирзавод та
безцінь   та зняти свою кандидатуру з виборчих перегонів. Як не
дивно, злості  у Спонсора вже не було, шкодувати  за земним життям
якось не хотілося. Його чекала вічність. Він вже відчував майбутню свободу і  легкість  безтурботного буття. І від цього  на  Душі було радісно
і  спокійною. Як добре, що батюшка встиг відпустити всі  його земні
гріхи, а він не шкодував на це грошей!
У доброму гуморі, з передчуттям вічного благоденствія Спонсор   постав
перед страшним судом, але вирок був коротким, наче постріл з його улюбленого ТТ.

-У   ПЕКЛО!

Частина 5.(остання)

Не очікував такого Спонсор,ошукав його хитрий  батюшка. Заволав сердешний:- Так я ж... давав гроші на позолоту 
хрестів та бань церкви, привів до ладу подвір"я, побудував огорожу,
придбав батюшці мерседеса, відправив його дочку на навчання до Англії.,
роздавав  гречку та олію своїм виборцям..... Я ж спокутував гріхи...,
молився, не пропускав  жодної служби...! Ставив пам’ятники  та 
з усією душею любив і шанував загиблих ворогів своїх..  Так я ж…

- Ми все це врахували! Тому буде твоя душа  спокутувати гріхи у VIP відділенні Пекла , разом з такими як ти....  Надамо тобі персонального  золотого казана  з  імпортними " живицею, сіркою нефтю," на вибір як в
 "Енеїді" Котляревського, та платинову пательню з антипригарним покриттям для лизання.
Похнюпився Спонсор. Страшний суд а не Печерський!  ....Не залякаєш, Не купиш, не зателефонуєш...
 - І на тому спасибі.... Ледь вичавив із себе.
Підхопили архангели  Спонсора по під руки та й потягли у пекло до чортів!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.