Наскільки Акела промазав?

4 февраля 2013, 20:49
0
316

Після вироку Пукачеві Литвин промовчав, але не промовча Кучма. Бумеранга, котрий не випадково залетів на його городець, він перекинув в іншому напрямку . Зацікавлених цьому перекиданні достатньо!

Коментар Леоніда Даниловича про непричетність Юлії  Тимошенко до вбивства Щербаня виглядає як  алаверди нинішній владі за звинувачення  його самого засудженим Пукачем у причетності до вбивства Гонгадзе. Ось як  колишній президент Леонід Кучма відкоментував російському телеканалу "Вести" ситуацію з Тимошенко:

"Можна говорити про що завгодно, але порушувати кримінальну справу проти Тимошенко у нас ніяких підстав немає. І я з цим абсолютно погоджуюся. Все це впливає на ставлення світу до України. Це однозначно."

"Мені її просто шкода, по-перше, як жінку - вона чарівна, красива. Мені здається, спрага панувати призвела до тієї ситуації, в якій сьогодні вона опинилася. Її сьогодні звинувачують у всіх гріхах, в тому числі і у вбивстві Щербаня. Ви знаєте, у нас же з нею любові не було ніякої".

Коли всі ці коментарі починаєш накладати на певну незавершеність справи Гонгадзе, особливо на підхоплені медіями останні слова засудженого про Кучму і Литвина – найперше, що приходить на думку – засуджений Пукач просто продовжує  власну лінію захисту, основним завданням якої є формування  громадської думки про те,  що він був лише інструментом у чужих руках, виконавцем не свого рішення. Питання ж про інше – в кого влучив бумеранг Пукача. Саме бумеранг – бо  будь якому випадку це звинувачення повернеться до самого Пукача. Він, власне, на це й розраховує. А хтось інший розраховує на те, що  фраза „Все це впливає на ставлення світу до України” після  останнього слова Пукача могла б звучати з будь-яких вуст, але не Кучми. Що ж до оцінки дій Тимошенко, то саме канал „Вести” Леонід Данилович мав би нагадати про те, що  здається свого часу  саме Росія зверталася до Інтерполу  справі  ЄЕСУ і Тимошенко.

Втім, питання все ж не в Тимошенко, питання навіть не  в тому, чи це останні слова Пукача і, особливо післясудовий медійний мандраж, здається, виманили Леоніда Даниловича із його внутрішньої еміграції, із його  комфортної фортеці. Данилович, як  великий картяр, здається, виманився сам. Виманився для якогось надзавдання. Адже нинішня владна конструкція у державі на відсотків 80 його авторства, то ж  політично ( не фізично!!!) загинути під обломками власної конструкції якось воно не логічно. Він перший і окреслив усі нинішні приціляння до його персони як політику, значить  йому дуже потрібно, щоб це була саме політика. Ну, якось не сприймаються адекватними і юридично спроможними нападки на Кучму якогось там майора Мельниченка . Сюжет майора і його плівки самовичерпалися, скільки б сам Мельниченко не набивав собі ціну.  Власне політичне немовчання з приводу Тимошенко, наштовхує на думку що сюжетна лінія Гонгадзе, дещо згладжена часом і останнім судом в очах громадськості зараз затьмарюється сюжетом із Тимошенко і зверненя до цього сюжет з боку  Леоніда Даниловича є не лише самозахистом. Це швидше превентивна дія з метою невтягнення його самого в нові витки інформвійни довкола трагічної долі Гії Гонгадзе. Але, не виключено, що останні кадрові перестановки і загальні тенденції у концентруванні влади у все вужчому колі акціонерів добряче наполохали співавторів Кучми в його державному конструююванні і відчуваючи, що влада мов пісок між пальців втікає, це середовище не знайшло іншого способу як вивести на поле політичних битв свого єдиного захистника – Леоніда Кучму. Враження таке, що для частини політикуму  вирок для Пукача сприймається як початок реінкарнації Кучми. Як єдиного, спроможного остудити апетити нової політичної „сім’ї”. Ну не Яценюка ж протиставляти  Януковичу, чи Тягнибока? Словом, сполохавши Кучму, хтось запустив нову лінію українськоі владноі інтриги, новий виток реаліті-шоу з новими старими акторами, глядачеві лише лишається приплямкувати : - Ну, талантище, ну не чекали!!!, а можуть  радісно констатувати  - Ну нарешті й до тебе хтось добрався, ось тобі й товщий лом проти лома, того на котрого нема прийома…

Чи може просто  Акела стомився і дає себе використати всім у кого від страху за минуле очі стають все кругліш? Це – Україна , дєтка! Ніяке телемило не переб'є тих сюжетних кульбітів, котрі приберегла для уважного глядача українська політика.  

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.