Литвин ще потрібний. Кому?

3 февраля 2013, 14:26
Інженер-гідротехнік
0
7

Не здивуюсь, якщо Литвин отримає в наступному році другого Героя з нагоди десятиріччя першої нагороди та стане спікером парламенту, який ратифікує вступ до Митного союзу чи розкол України.

 Почув останні слова Пукача, що вироком суду у справі Гонгадзе буде задоволений, коли в клітці з ним опиняться замовники злочину - Кучма і Литвин…

 Володимир Литвин. Вже з грудня 1995 року у великій політиці:  заступник голови президентської Адміністрації; з вересня 1996 – перший помічник Кучми; з грудня 1999 – голова Адміністрації Президента;  в 2002 – 2006 та 2008-2012 роках - Голова Верховної Ради; нині – народний депутат, підлеглий ПР (обраний по округу №65, Житомирщина),

 З 2004 – лідер Народної (аграрної) партії. Нагороди: 2004 р.- Герой України,  2011р – орден Ярослава Мудрого, орден Дружби народів (Росія). Звинувачений у плагіаті за «научні» статті 1991, 2002, 2006, 2008 років. Не покаявся.

 Як бачимо – на протязі 14 років був другим державним обличчям, а по кабінетним і парламентським інтригам, законодавству, можливостям мутити воду чи товкти її в ступі – чи не першим. Занадто амбітний. Читав у ЗМІ, що плакав, коли його партія програла вибори-2006. Зрозуміло, що від злоби і безсилля. Вдруге плакав (сам бачив), коли партія висунула його кандидатом у президенти на вибори-2010, мабуть, від усвідомлення недосяжності так бажаного крісла.

 Як  Голова парламенту, Литвин  відповідальний за антинародні зміни до Конституції в грудні 2004 року, що звели нанівець здобутки Майдану - відібрали повноваження обраного народом (не мафією) президента-українця Ющенка перед третім туром виборів. Проштовхувала цей закон політична сірість – Медведчук, Мороз, Симоненко – з розрахунком на задоволення владних амбіцій.  Шкідливістю нового закону скористався Литвин з січня 2006 року, згуртувавши в парламенті проти Ющенка, небажаного Путіну, все проімперське, кадебістське, корисливе.

 Народ розкусив цього хамелеона -  його партія не потрапила до парламенту на виборах-2006 - та популізм і зухвалість Литвина на фоні зрадництва Мороза притупила розум частини виборців – литвинівці потрапили до Верховної Ради на наступних виборах -2007.   Майже рік Литвин прикидався у парламенті позаблоковим ягням, поки не став головою Верховної Ради  завдяки зраді потенційних «тушок» - «нашоукраїнців» мартиненків і тарасюків...

 Розпочалася його плідна праця на шкоду України: 1.  Тимошенко залишилася прем’єром (допомогли й комуністи). Навіть бабусиному  коту зрозуміло:  якби дослухалися Ющенка і розпустили в 2008 році парламент, то Тимошенко  безперечно  перемогла би на президентських виборах - 2010. 2. Нема сумніву, що Путін не «зґвалтував» би Тимошенко ганебною газовою угодою без підтримки литвинівців,  комуністів та кадебістського осередку з БЮТ. 3. Нема сумніву, що парламент не ратифікував би антиукраїнські Харківські угоди без  зухвалої підтримки спікера і його проімперських однодумців. 4. Без підступних дій Литвина «регіонали» не перекупили би потрібну кількість «тушок» для здійснення неконституційного перевороту, що забезпечив всевладдя «сім’ї» Януковича, не прийняли би позаблоковий статус. 5. Зрадницька і хамелеонна поведінка Литвина дозволила кинути «опозицію», мов кошенят, і прийняти прокремлівський закон про мови та антиукраїнський - про референдум. Далі - 6,7,8,…

 Читаю виважені  роздуми Івана Драча – першого голови  «Народного руху («Народна газета», лютий 1993,  №7): «Ми бачимо в АФУ (Антиімперіалістичний фронт України) той політичний блок, головна мета якого – підтримувати діяльність патріотичного Уряду Л. Кучми по врятуванню України»…, бо «тільки новий уряд Л.Кучми заходився по-справжньому рятувати державу,  як «учорашні», ніби пірати, пішли на абордаж... От АФУ і відповідає: не дамо і не дамося». Як бачимо з подальших подій, не вдалося  Драчу і АФУ не дати і не здатися. Не вдалося, бо особисто Щербицьким  «ще у 1989  КДБ було дано завдання врощувати свою агентуру в середовище активістів Народного руху, вербувати з них агентуру для співпраці, щоб із середини розвалювати цю політичну силу» (зізнання Леоніда  Кравчука  Ярославу  Кендзьору).  От вони й розвалили Рух, АФУ, Майдан, «доотруїли» Ющенка-президента та розправилися з тими хто заважав їм жити по понятіям - з «козлами».

 Я не слідчий і не суддя, та коли споглядаю і аналізую витівки влади за період незалежності, оцінюю інтелектуальні і моральні здібності «гарантів» Закону, прихожу до висновку, співзвучного з висловом Пукача. Навіть якщо Кучма не давав прямої вказівки, то винний в тому, що пригрів кравченків, литвинів, генеральних прокурорів, керівників СБУ, моральність і порядність яких  завжди була під великим сумнівом.

 До речі. Не здивуюсь, якщо Литвин отримає в наступному році другого Героя з нагоди десятирічя першої нагороди та стане спікером парламенту, який ратифікує вступ до Митного союзу чи розкол України.                                          

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.