Рецензія на книгу Василя Шкляра «Залишенець»

10 января 2013, 20:47
0
215

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут Журналістики Реклама та зв'язків з громадскістю Студент 1 курсу 2 групи Олександр Орел

                                               "Чорний ворон - символ свободи."  

Книга Шкляра "Залишенець" - це просто фантастика. Її вже зараз можна ставити поряд з "Тигроловами" і "Садом Гетсиманським" І.Багряного. Сльози, гордість, ненависть, любов - будь які емоції, але не байдужість - це точно - викликають рядки Василя Шкляра. Без сумніву, по-істині українська книжка для справжніх українців. Для людей які родилися і виросли, на цій чудовій, квітучій землі і всією душею борються за неї, вболівають кожним своїм подихом. Книжка, ще раз нагадує про тих хто проливав свою кров за свободу нашої країни.

  Треба зазначити, що автор працював над цією книгою понад 13 років. В результаті, вона стала одна із найкращих робіт Василя Шкляра. У романі висвітлено одну з найдраматичніших сторінок нашої історії — повстанську боротьбу українців проти окупаційної влади у 1920-х роках. Написана на документальній основі книга про лицарів лісу, гайдамаків Холодного Яру вражає художнім проникненням у переплетіння любові й ненависті, вірності та зради.

  Головний персонаж твору, один з останніх отаманів, - Чорний Ворон, є великим і дуже кмітливим  військовим керівником і бійцем. За сюжетом, він закохався у жінку на ім’я Тіна. З самого початку твору нашого героя супроводжує старий птах – чорний ворон. Йому близько двохсот років, і він ставав свідком не однієї драматичної події в українській історії, він багато що бачив.

  Цей історичний роман чіпляє болючі питання історії, самосвідомості й також політики. У «Залишенець» національна приналежність, ідея перестають бути лише типом колективних уявлень, міфом, відтворюваним оповіддю, – вони стають наративною стратегією, сюжетною практикою.

   Після прочитаного тексти, проходжу до висновку, що, насамперед, ми - Українці. В нас живе дух свободи і справедливості. Ми ніколи не бажали чужого, просто боронили своє. Звичайно, Чорний Ворон не був єдиним в цій боротьбі, але це ще раз доводить як вміли любити Україну наші діди та прадіди. Герої Холодного Яру житимуть в нашій пам'яті і в нашій крові. Шануймось, бо ми - Українці!



Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.