Навчені

Обізнаний - озброєний

Колись просвітницто допомогло людству вижити. Миття рук перед вживанням їжі не практикувалося взагалі. Але просте правило врятувало від кишкових інфекцій! Нечистоти із нічних горщиків виплескувались із вікна на дорогу, а їх відведення каналізацією врятувало від епідемій чуми та холери. Прості і звичні для нас сьогодні речі, тоді, у середньовіччі, вважалися чимось дивним і несусвітнім! Поки людям на ринкових площах на пальцях не пояснили, чому ж вони кілька разів у століття вимирають ледь не на пень! Я наводжу найпримітивніші приклади аби показати потребу просвітництва сьогодні. На щастя нікого не треба переконувати про необхідність миття рук, а от про необхідність економії ресурсів доводиться просто волати. Щодень тисячі кубометрів сміття втрамбовується у могильники, 60% з якого - це тара і упаковка, котрі потрібно переробляти. Щодень втрати енергетичних ресурсів у побуті - 50%. У рік це як мінімум 8 млрд кубометрів газу по ціні 1300 грн. за тисячу кубів - на вітер, у землю, коту під хвіст! Економія у побуті і запровадження енергозберігаючих технологій здатні дати приріст нашій економіці не 1,7% ВВП за рік, а як мінімум у двічі більше. Німечина і Південна Корея це вже пройшли із своїми модернізаціями і сьогодні вони - найпотужніші економіки світу. І будь-яка економія починається із просвітництва! Держава повинна зробити соціальне замовлення на цей величезний проект, та поки це велика мрія. Бо держава у нас давно не живе стратегічними планами і завданнями - а від виборів до виборів. При цьому її представники більше займаються консервацією власних персон у структурах, ніж реальними реформами. Та це вже окремий " плач Ярославни". Просвітництво у енергозбереженні більше хвилює громадські організації і недержавні фонди. Приклад - проект, який наробив фурору серед дітлахів і закінчився минулих вихідних. У Мистецькому Арсеналі панував  "Spark lab" У галереях були дослідницькі лабораторії, конструкторські бюро, ігрові кімнати із головоломками і навіть незвичні музичні інструменти, які видають звуки, що холодять кров. Такого пташиного базару у цих стінах не було. Опинившись у царстві науки дівчатка і хлопчики зникали. На стільчику поруч із входом сиділа літня жінка , пильно вдивляючись у всіх, хто виходив. Сиділа приречено і крутила в руках мобільний телефон.
- Вже дві години не можу онука звідси витягнути. Прибіжить води напитися , мокрий розхристаний, і знову зникає. Я його вже і шоколадкою, і морозивом виманювала, а він і чути не хоче,каже що тут заночує, якщо все не спробує.
Проект «Spark lab» успішно працює протягом 12років у Музеї американської історії. Тамтешні збірні активно просувають свої експозиції , коли можна зайти за червону стрічку і взяти до рук будь-який експонат, роздивитися його чи навіть приміряти на себе. Таким чином музеї виконують велику освітню роботу. У нас ці традиції тільки зароджуються і судячи із кількості відвідувачів - отримують прихильність. За підрахунками координатора проекту Дарини Придибайло, тільки на тижні який проходив під знаком«Енергії і довкілля», «Spark lab» відвідало близько 8 тисяч дітей. Дорослих не рахували. Щодня сюди приходили до десятка груп із шкіл міста, їхали автобусами із усієї України. Чарівники із шоу «Магічна Лабораторія»та«Весела наука» до кінця дня вже не розмовляли, а тільки втомлено кивають. Сотні дітей зачаровано дивилися  на досліди, які вони ставили.Корисна інформація про планету супроводжується навіть фокусами. На очах дітей вода набуває магічних властивостей і не виливається під силою земного тяжіння.Сотні «чому?» і «як це працює». Наші діти спраглі до знань - каже один із засновників "Greencubatora" Роман Зінченко. Тут вони у ігровій формі отримали знання, уміння і навички, які сформують нове покоління відповідальних споживачів.    Так, і ми це помітили. Запит на цікаву інформацію йде  від батьків, які активно беруть участь у вихованні своїх дітей. Вони разом бігали у квесті, котрий проводила наша асоціація "Альтерантива" і були у захваті, що спроектовані із Лего моделі вітрової, сонячної і гідростанції - працюють. Ці діти на довго запам"ятають прекрасне свято винахідництва. От поширити б його на всю країну! Та тільки наших ресурсів не  вистачає, а держава взяла серйозну паузу і вона,  за Станіславським – дуже затягнулася. У школі цьому присвячують на уроках лише кілька годин. У родинах – енергозбереження не культивується. Живемо як при махровому совку, ніби у нас цих ресурсів – гори і коштують вони копійки.  Будь-які  зміни  чи реформи повинні починатися із банального роз»яснення громадянам країни – для чого це їм і що вони від цього  отримають. Та жодної соціальної реклами, жодного ролика чи постера не знайдете на всіх просторах. А це копійки порівняно з тим, що  викидається  як сміття і не ефективно використовується.