Одурманлива передвиборча кампанія чи золотий час для рекламних агенств?

20 августа 2012, 12:15
Юрист
0
319

Чи є в нас кого вибирати? Кому ти віддаси свій голос?

Напевно вже складно назвати актуальною для України та українців тему виборів, передвиборчих дебатів та агітацій. Вибори мають свій сенс, коли є кого і з кого обирати, коли відчувається вітер змін та коли присутні чіткі та економічно - обґрунтовані програми.

І йде мова не про «програмки», які більш подібні на рекламні «слогани», а мається на увазі фінансово обґрунтований план розвитку, з урахуванням реальної ситуації, а не фікцій добробуту та стабільності.

Вибори – це прерогатива вільного, демократичного та громадянського суспільства. Але наскільки результативними та прозорими можуть бути вибори в нашій державі?

30 липня стартувала передвиборча кампанія, мабуть золотий час для рекламодавців, оскільки всі великі міста і не дуже замайоріли різнокольоровими політичними біг-бордами. Мабуть, вже ні для кого не буде сенсацією, що рекламна передвиборча кампанія потребує вагомих фінансових вкладень. І все це ніби «наживка» для потенційного електорату. Як казав Микита Хрущов : Політики скрізь однакові. Вони обіцяють будувати мости навіть там, де немає річок. Але правда втім, що Україні вже не потрібні політики, демагоги та з того роду подібних. Україна потребує державних діячів. І станом на сьогодні поява останніх, на жаль, не прогнозується.

Якщо проаналізувати зміст біг-бордів в Києві, то може скластися враження, що Україна перебуває у стані фінансового та економічного «спокою», або як це називається «руїна подолана» і «вперед до добробуту». Але якими економічними показниками це обґрунтовано? Чи самі українці можуть сказати, що відчувають себе соціально захищеними, фінансово стабільними і таке тому подібне. Але почнемо з самого початку.

Чому «Руїна»?

Давайте привідкриємо сторінки історії. Насправді, Руїна це період 17 століття, який характеризувався загальним занепадом державності, а також поділом на Правобережну та Лівобережну Україну, які перебували у ворожих відносинах. Невже через три століття Україна зуміла опинитись у такій самій руїні? Ні, мабуть варто назвати стан, в якому перебуває Україна як економічна та соціальна криза.

І чи можна назвати її подоланням, коли:

·         розмір мінімальної заробітної плати 1102 грн. (З У «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст. 13) ;

·         загальний прожитковий мінімум – 1044 грн.;

·         Пенсійний фонд з 2008 року не доплачує пенсії пенсіонерам, інвалідам, чорнобильцям. (про що свідчить маса позовів, які задоволені судами, але, які на жаль не виконуються…);

·         податки настільки неспіврозмірні з прибутками підприємств, що останні, аби просто «вижити» змушені залишати свій дохід в тіні…

 

Насправді дуже складно поєднати соціальний фактор і економічний розвиток. Але саме цього Україна чекає…і чекає не від політиків, а від державних діячів. Оскільки, для того, щоб була в нас стабільність і можна було робити кроки до добробуту, то мінімальна заробітна плата має бути не тисяча з копійками, а хоча б сім тисяч.

Правда в тому, що в Україні складно вижити…І юному поколінню, яке здобуває освіту, і підприємцям, які намагаються отримувати прибутки, і що найприкріше, це те, що в Україні не можна розраховувати на безпечну старість…Всі верстви населення є незахищеними. Хоча, ні, не всі..

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.