Вину визнаю - не відшкодую ні копійки.

11 августа 2012, 15:31
0
611
Вину визнаю - не відшкодую ні копійки.

Вину визнаю - не відшкодую ні копійки.

Охоронець «Аутпост», серед білого дня, у Червонограді побив  шахтаря так, що той став інвалідом та  втратив можливість для заробітку коштів на утримання своєї сім’ї. Охоронець в суді вину визнав, однак потерпілий від даного злочину вже третій рік намагається вибити кошти на відшкодування завданої йому шкоди.        

 Не ходи по базару в день, обходь базар, бо охорона побачить, інвалідом зробить  (авт.).  

 Кузіна історія почалась з того, що повернувшись з роботи з Шахти де працював гірничим – підземним, на своє нещастя випивши пляшку пива, він вирішив піти крізь Червоноградський базар, який вже не працював, проте ще не був закритий.

Вся біда саме в тому, що він бажаючи встигнути на маршрутку, яку побачив,  пришвидшив свій хід до бігу. Саме тоді коли Кузів Володимир вже майже дістався виходу, його спинив охоронець Приватного підприємства  ‘’Аутпост’’.

 «Я сказав йому щоб він мене відпустив, оскільки я спішу на маршрутку. Але останній не реагуючи на мої прохання зі всієї сили вдарив мене кулаком у бороду. В цей же час, до нас підбіг другий охоронець і вони вже обоє ‘’заломали ‘’ мені руки і тримали мене. Я став запитувати за що один мене з них вдарив, за що вони заламали мені руки так як я нічого протиправного нікому не робив. Мене не відпускали, але в цей же час до нас підійшла моя мати і сказала що я є її син, просила їх відпустити мене. Лише після цього мене відпустили. Я сів у таксі та поїхав до свого колеги. Його не було і я поїхав до дому» (Кузів В.Р.).

 Він у нас такий хороший, то нічого що він на робочому місці вчинив злочин, віддайте його нам на поруки  (авт.).     

 Після того, як Володимир звернувся у міліцію з вимогою  порушити кримінальну справу, як ведеться в Україні в багатьох випадках, йому довелось на своєму досвіді переконатися у «законності і справедливості» правоохоронно – судової системи.

Майже, пів року – оскарження відмов в порушенні кримінальної справи. В решті - решт справу порушили і направили до суду. Далі було три роки суду – з проведенням двох судово – медичних експертиз.

Остання експертиза проведена під час розгляду кримінальної справи підтвердила зокрема правильність визнання інвалідом 3-ї групи та серед іншого діагнози: перелом нижньої щелепи, порушення зору та слуху.    

16 лютого 2012 року суд засудив спеціаліста служби безпеки ПП «Аутпост», Турчан Павла Адамовича за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження).      

Одночасно, суд передав «горе - охоронця» на поруки трудовому колективу роботодавцю ПП «Аутпост», закривши кримінальну справу та звільнивши від кримінальної відповідальності.     

  «Я не можу себе поводити так як раніше, не відчуваю себе повноцінним. Раніше я був шахтарем, заробляв достатньо грошей на себе та свою сім’ю. Завдяки підсудному я став інвалідом 3 –ї групи, і на шахті більше працювати не можу. Він же (підсудний) свою вину фактично не визнає. Не розкаюється. Я звертався до підсудного, ще до того як була порушена кримінальна справа про відшкодування заподіяної мені шкоди, вказував на те, що мені будуть необхідні гроші на лікування. Однак Турчан П.А. сказав що нічого мені відшкодовувати не збирається.  І цим словам його вірю, так як жодної копійки із завданої мені матеріально та моральної шкоди він не відшкодував ні під час розслідування цієї справи , ні під час  розгляду її в суді. Разом з тим, не вірю його словам, що він щиро кається в скоєному. Таке його щире каяття немає під собою жодного підгрунтя та підтвердження» - стверджував потерпілий в суді.

 Ти Кузя лікуйся, лікуйся, а я в суді вину визнаю, і плакали твої грошики  (авт.).   

 Звільняючи підсудного на поруки суд взяв до уваги пояснення підсудного Турчан П.А., який вину свою у вчиненому визнав повністю, щиро каявся, попросив вибачення у потерпілого.           

Суд врахував що потерпілому частково відшкодована «Аутпостом» матеріальна та моральна шкода в розмірі 4000 грн.

І напевно ця сума, на думку усіх (підсудного, «Аутпосту», прокурора та суду) видалась достатньою. Думка потерпілого в даному випадку не цікавила.

Відтак, Володимиром Романовичем був заявлений цивільний позов, де вимагалось відшкодування в розмірі 44 307,54 грн матеріальної шкоди та 70 000 грн моральної шкоди. І це не «заоблачна» сума враховуючи, що Володимир лікується по сьогоднішній день – третій рік, та йому було проведено 3 операції.

Так як, у відповідності до чинного законодавства при закритті справи та звільненні від відповідальності цивільний позов був залишений без розгляду в межах кримінальної справи потерпілий зараз знову змушений звернутись до суду.

 Проте чи проснеться у Сокальського «Аутпосту» совість на цей раз!?

 До речі, відома Охоронно – юридична фірма «Аутпост», яка знаходиться у м.Львові повідомила, що ПП «Аутпост», з Сокаля, юридично не має до них відношення і на даний час розпочата процедура заборони використання їхнього товарного знаку.

 Статтю підготував, Острик С.О.    

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.