Литвинівський синдром

4 июля 2012, 10:18
Координатор Студентської ради м. Києва
0
781

Якщо симптомом Голови Верховної Ради є "біль за Україну", то діагноз - "литвинівський синдром", а збудник - вибори

Відставка Володимира Литвина (за яку, до речі, мають проголосувати народні депутати України) є початком ланцюжкової реакції, яка очевидно охопить весь український політикум: "піти з влади ображеним, а головне - зрадженим". Надто вже популярно сьогодні бути опозиціонером: нічого не роби (бо "вони" не дають), а тільки говори ("бо лише тільки так..." - продовжіть самі). 

Масові переходи у владну більшість можуть завершитися масовими поверненнями назад у БЮТБ та НУНС (що нещодавно зробив Р.Богдан). 

"Нічого особистого, тільки бізнес", - мав би подумати свідомий оглядач: йти на вибори як опозиціонер завжди дешевше, ніж у якості представника влади, адже не треба відповідати за зобов'язання, а достатньо лише займатися набагато дешевшим популізмом. Чого всі, власне, і прагнуть.

Головне, щоб до 28 жовтня у нас не було повальної опозиції без жодного представника влади. Врешті-решт, Україна знову дасть всім зайвий раз переконатися, що "Що занадто, то не здраво". І передвиборча біганина напередодні виборів є звичайною дискредитацією як для одних, так і для інших.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Литвин,ВИБОРИ 2012
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.