ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ХЕРСОНЩИНИ Набоков А.В. студент Слов’янсько

1 июня 2012, 10:55
Биолог, кандидат биологических наук, член - корреспондент Международной академии наук экологии и безопасности жизнедеятельности
0
1434

Йдеться про екологічний стан Херсонської області, накреслені шляхи покращення довкілля.

ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ХЕРСОНЩИНИ
Набоков А.В. студент Слов’янського коледжу Національного авіаційного університету 
На екологічних картах початку 90-х років XX століття значна територія Херсонщини визначена як зона екологічного лиха. Підставами для таких висновків стали процеси, які набули широкого розмаху внаслідок суцільного розорювання степів, зарегулювання нижньої течії Дніпра Каховською греблею, будівництва двох найбільших у Європі зрошувальних систем і формування на їх основі інтенсивного землеробства, накопичення побутового сміття, розвитку нафтопереробної і хімічної промисловості як у межах області, так і на суміжних з нею територіях і, особливо, Північно-Кримського промислового вузла Автономної республіки Крим. Накопичення проблемних питань відбувалося на протязі десятків років і перейшло в кризову фазу саме в час економічного спаду України і регіону зокрема.
Останні 15 років виявилися найбільш складними, оскільки в умовах зміни суспільно-економічного ладу в країні були порушені, а в ряді випадків зруйновані механізми забезпечення роботи систем зрошення, вертикального дренажу, водоочищення, уловлення газопилових фракцій, утилізації відходів тощо. Відбулося руйнування десятків агрохімічних складів, накопичення неліквідних отрутохімікатів. Зміни в навколишньому середовищі не забарилися з впливом на стан здоров'я населення, що відбилося на зростанні смертності, зниженні народжуваності, міграції продуктивних сил за межі регіону. При цьому практично відсутній об'єктивний аналіз ситуації, а тим більше пошук реальних шляхів виходу з кризи, що набула значних масштабів.
Сьогодні я пропоную розгляд окремих, найбільш актуальних сторін накопичених проблем. Незважаючи на наявність найбільшої водної артерії країни, на півдні материкової частини, особливо на Лівобережжі Херсонщини, де заснована найбільша пустеля в Эвропі «Олешківські піски» та через незначну кількість опадів (350-400 мм на рік) здавна існує дефіцит вологи. Розв'язуючи цю проблему в межах гідротехніки сучасних Херсонської і Запорізької областей та АР Крим, шляхом використання з кінця XIX століття артезіанських вод, а з 50-х років та середини 70-х XX століття будівництвом Північно-Кримської та Каховської зрошувальних систем, люди докорінно змінили водний баланс на площі в 1,5 млн. гектарів. 
В області протягом десятків років йшло накопичення твердих відходів, сумарні запаси яких складають 5944,0492 тисяч тон. їх полігони були узаконені лише в обласному центрі, декількох містах та районних центрах. В останні роки здійснено заходи щодо виділення територій і належного оформлення полігонів в населених пунктах чисельністю в тисячу і більше осіб. Однак, звалища твердих відходів здебільшого мають відкритий характер, не обваловані, значна частина побутового сміття розвіюється вітром на суміжні території. Вирішити це питання можна лише завдяки спорудженню сміттєпереробних заводів, яких в області поки немає.
У спадщину від радянського періоду на територіях колишніх колективних господарств залишилися зруйновані склади засобів для боротьби із шкідниками полів. Проведена в другій половині 1990-х років кампанія з консервації отрутохімікатів у ряді випадків мала декларативний характер. Склади списали і зняли з обліку. В окремих місцях, як наприклад у Каланчацькому районі, створили так звані централізовані сховища з "довговічними контейнерами", які почали виходити з ладу вже через 10 років після завантаження в них хімікатів. Подекуди на місці колишніх складів залишилися ледь загорнуті землею могильники, як напри¬клад, біля с. Хрестівка Чаплинського району, з яких при випаданні опадів просочуються рештки мінеральних добрив та отрутохімікатів. Тому офіційні дані відображають наявність діючих складів, на які господарствами отримано дозволи для зберігання хімічних речовин захисту рослин. З огляду на те, що згадана кампанія не вирішила питання належного зберігання і захоронення неліквідних хімічних добрив та отрутохімікатів, а в ряді випадків посприяла їх приховуванню і захороненню з порушенням санітарних нормативів, слід повернутись до його вирішення.
Перш за все, необхідно перевірити всі місця колишнього розташування агрохімічних складів і скласти реальне уявлення щодо стану цих територій, визначити реальні обсяги проведення заходів з їх довгострокового зберігання та утилізації.
Незважаючи на порівняно менший обсяг промислового виробництва, ніж у суміжних областях, Херсонщина піддається забрудненню газопиловими викидами підприємств і, насамперед, хімічної промисловості. Найбільші підприємства нафтохімічної промисловості зосереджені в Херсоні, а із суміжних територій забруднення хімічними речовинами додає Північно-Кримський промисловий вузол. Найближче джерело такого забруднення - акціонерна компанія "Кримський титан" на межі Херсонської області і АР Крим. Напрямки розповсюдження газопилових викидів з цього підприємства, розраховані у зворотній пропорції до рози вітрів, показують, що на територію Херсонщини їх припадає до 40%. Решта розпилюється над Кримом. Але значна доля забрудненого повітря переноситься саме на Скадовське узбережжя та острів Джарилгач. Цей висновок доцільно використовувати при аргументації відрахувань на охорону навколишнього середовища і оздоровлення населення прилеглих до АК "Кримський титан" територій Херсонщини.
Одним з позитивних чинників, які можуть впливати на екологічне оздоровлення області, є підвищення частини території об'єктів природно-заповідного фонду місцевого, загальнодержавного і міжнародного значення. В разі реалізації їх перспективного розвитку Херсонщина найближчим часом буде посідати провідне місце в системі природоохорони. Найбільш важливим є прийняття рішення про розбудову двох національних парків: Нижньодніпровського та парку "Олешківські піски", що може суттєво вплинути як на збереження екосистем, прилеглих до нижньої течії Дніпра, так і на підвищення рекреаційного потенціалу області. Зазначимо, що зараз недостатньо вико¬ристовується потенціал Азово-Сиваського національного парку, на базі якого притаманна національним паркам інфраструктура не розгорнута. Чорноморський біосферний заповідник традиційно працює в режимі природного заповідника і лише на базі біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна УААН із середини 90-х років розпочалося відновлення масштабної еколого-виховної роботи, якою 2007 року було охоплено 86 тисяч відвідувачів. Враховуючи, що території об'єктів природно-заповідного фонду в своїй більшості стикаються з освоєними людиною територіями і піддаються суттєвому впливу з її боку, без належно поставленої еколого-виховної роботи, роз'яснення необхідності кластерного збереження осередків природи, розуміння населенням доцільності створення екологічних локальних, міжрегіональних і національних коридорів, питання про збереження біологічного різноманіття може залишитися на рівні бажань. Тому цей напрям є особливо важливим при формуванні програм роботи з екологічного виховання населення на всіх рівнях, яку можуть і повинні здійснювати носії інформації - штатні працівники об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і міжнародного значення.
Висновки
Останні півстоліття Херсонщина була полігоном для реалізації крупних господарських проектів, які докорінно змінили її природу на більшості території. Вирішення екологічних проблем, що накопичилися в результаті стратегічних помилок при розбудові найбільших у Європі зрошувальних систем, спорудження підприємств хімічної промисловості поряд із зонами рекреаційного і природоохоронного призначення. На даному етапі розвитку української держави та формування нових соціально-економічних відносин на прикладі області ми бачимо, що, незважаючи на існування національних програм з охорони навколишнього середовища, які мають пряме відношення до Херсонщини, суттєвого покращення екологічної ситуації не досягнуто. 

  Найбільш стратегічно важливим є впорядкування системи водокористування, наслідки якого вже набули критичного характеру. Має здійснюватися поступове зменшення обсягів водозабору із Каховського водосховища, зменшення обсягів використання для цілей сільського господарства та хімічної промисловості, ощадливе використання артезіанських вод, впровадження систем доочистки питної води.
Доцільно провести тотальну інвентаризацію місць розташування колишніх складів хімічних засобів боротьби з шкідниками сільського господарства та мінеральних добрив, визначити реальний стан забрудненості територій в зоні їх розташування та спланувати необхідні заходи з утилізації залишків.
Для відновлення і раціонального викорис¬тання природно-рекреаційного потенціалу доцільно ввести обмеження на подальшу забудову прибережних територій, здійснити якомога швидше узаконення формування двох національних парків.
Подальша якість навколишнього середовища Херсонщини буде визначатись ставленням місцевого населення до збереження осередків природи, яке необхідно формувати шляхом суттєвого покращення еколого-виховної роботи на базі діючих та новостворених об'єктів природно-заповідного фонду, перш за все національних природних парків.

Література:
http://uk.wikipedia.org/wiki/ http://www.library.kherson.ua/young/eco/1.htmhttp://www.menr.gov.ua/content/article/5994




Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.