Оптимізм від труднощів

23 мая 2012, 22:38
Сутінковий санітар
0
764
Оптимізм від труднощів

Ніщо не псує нам життя так,як надмірне концентрування на негативі.

Часто задаю собі питання навіщо я вв'язуюсь у блогові дискусії,хоч і розумію всю нераціональність суперечок з людьми,з якими я не згідний,з людьми,які самі не вірять у те,що пишуть,чи з людьми,що провокативно розраховують на бурхливу реакцію опонента.Найбільше мене турбує те,що я сам подекуди опускаюся до рівня провокативного спілкування,основною метою якого є не пошук істини,а намір задіти опонента.Але це є окремий вид діалогу із власною совістю.Хоча такій поведінці можна знайти певні виправдання.
Одні з дописувачів шукають глибинні докази неспроможності ідеології українського націоналізму,хоча незрозуміло,чому саме тільки українського,а не націоналізму взагалі.Тобто-французький чи італійський--це нормальні націоналізми,а саме український чомусь є неправильним.Та й взагалі,доводити те,що європейський політик,до якої би партії він не належав-будь то французький соціаліст,грецький комуніст,чи німецький християнський демократ перш за все є націоналістом в нашому розумінні,бо ніколи не поступиться принципами,що стосуються його мови,культури та історії--марна справа.Націоналізм є нормальним для людей взагалі,це базис,на який зводиться надбудова.
Інші тут в докір ставлять так званий комплекс "народа-жертви",який несе в собі українство,забуваючи при тому,що їхня люба дохла імперія заставила всю свою територію меморіальними комплексами та братськими могилами невідомих солдатів і,як справжня сатанинська імперія,встановила поруч жертовні (вічні) вогні.Але Бог (чорт?) із ними,на те вони і сатаністи,щоб забувати могили своїх предків та не шанувати їх пам'ять,що доводить плачевний подекуди стан цих споруд в тих регіонах,де начебто поважають  "подвиг дєдов" найбільше.
Ще дехто,начебто навмисне шукає докази злочинності та корумпованості нашої нинішньої влади і йому потикають ті,хто вважає,що так буде завжди,начебто в інших країнах такого не було ніколи і ми є унікальними в наших проблемах та поневіряннях.Ми забуваємо,що ми на початку шляху,і що поки не пройдемо всі кола пекла і чистилища,які пройшли всі інші,поки ми спали в комуністичному дурмані,нічого не буде.Так,шановні,корупція і несправедливість в молодих демократіях радше правило,аніж виняток.Це нормально,як це дико би не звучало.
Насамкінець є ще ті,хто чекає з нетерпінням,або дуже боїться реінкарнації колишньої імперії,хоча і ті і інші забувають,що імперія вже давно на ладан дише.Мало того,що та недоімперія,як сказав музикант Покровський,виробляє лише вихлопні гази,а те,що намагається виробляти неодмінно тоне,горить,розбивається чи вибухає,так ще й дожилася до того,що сама метрополія платить данину деяким своїм начебто колоніям.На що сподіваються імперці?Кого бояться їх опоненти?Не зрозуміло.
Весь цей масив інформації та транслювання думок в коментарях завжди супроводжується негативом образ та бажанням перевершити один одного в песимістичності настрою.Це не є погано,не є добре.Врешті,коли люди чекають гіршого,набагато приємнішою є позитивні зрушення.
В мене між тим є така собі проміжна особиста невеличка радість.Мій брат та мій швагро таки уламали мене взяти шматок землі під дачу коло їхніх ділянок біля ставка,у селі,де досі живе наш дід.Вони в мені зацікавлені,бо так простіше підводити комунікації--газ та світло потрібно вести 600 метрів,та й спільний септик і таке інше.Вони двоє трохи старші,тому дещо міцніше стоять на ногах,а от я все сумнівався.Але сьогодні я синхронно отримав акт на землю і проект дачі,зображення якої ви бачите на картинці.Здавалося,попереду немалі труднощі,зіпсовані нерви,кошти,ресурси та цілий вагон іншого головняку,але в мене сьогодні гарний настрій.
Чому радіти питається?
Точно не знаю.Можливо тому,що хоч я на початку шляху,усвідомлюю всі труднощі,але в мене немає жодного сумніву у досягненні кінцевої мети.
Так і в нас сьогодні-є земля-окреслена кордонами держава,є проект-демократична європейська країна-і це вже є приводом для оптимізму.І неважливо,хто зараз при владі на Банковій,у Брюсселі і Кремлі,що вони задумали,головне,врешті-решт є не це.
Не концентруйтесь на негативі і бережіть себе.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.