ПРО ОСНОВНІ РЕСУРСИ ЯПОНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ.( Редагується)

8 февраля 2012, 10:30
0
407

Із життєвоважливих для промисловості природних ресурсів у Японії начисто відсутній матеріал для авіації --алюміній.

Саме з алюмінію починаю мову тільки по тій  причині, що у великому списку відсутніх ресурсів він числиться першим. Решта необхідних ресурсів також або відсутня зовсім, або єсть у недостатній кількості.Природою наче спеціально спланований експеримент над народом цієї острівної держави. 

Єдиний ресурс, котрого в Японії вдосталь, це -- морепродукти. У морепродуктах, кажуть, багато фосфору, так  необхідного для діяльності мозку людини. Крім того там уся таблиця елементів Менделєєва, не менше потрібних людині, ніж фосфор. 

Погодні умови природою запрограмовані такі, щоб народ не розслаблявся, держав себе у формі готовності вистояти проти природних випробувань. Такі випробування ідуть одне за іншим ще й у вигляді цунамі. Природа провіряє народ, чи він часом не розслабився, не розлінився, чи постійно повищує свою майстерність і, особливо, винахідливість. Винахідливість і винахідництво у цього народу стало особливою природною рисою.

Діти усіх народів, із тих, кого природа наділяє винахідницькими здібностями, теж починають займатись цим родом зайнять у ранньому дитинстві ( візьміть кого завгодно з відомих Вам: Нобель, Сікорський. Білл Гейтс, Едісон, Корольов, Стів Джобс, і усі інші котрих ми знаємо і не знаємо). А у Японії винахідництво -- це культ. Як всякий культ -- прививається в дитинстві сам собою.Дитяче винахідництво сприймаєсться, як саме собою зрозумілим, нормальним і необхідним. Визначаються найкращі винахідники року серед дорослих і дітей. Премії, признаним найкращими, дорослим вручає прем"єр-міністр, а дітям -- член королівської сім"ї.

При радянській владі партія контролювала усі процеси держави і, звичайно. процес підготовки науково-технічних кадрів. Це окрема тема, велика і цікава для  тих, хто її вивчає. Як і всякі кадри, науково-технічні, стали номенклатурою. Вчені звання увійшли в "моду", спритні номенклатурщики вважали за необхідне обзавестись званням кандидит наук, доктор, академік. Звання девальвували, але з моди не вийшли. У результаті вони так часто зустріічаються в поєднанні з призвіщами політиків, що приходить на думку народна приказка про все те, чого більше ніж потрібно. Звучить вона так: на собаку кинь палку -- в академіка вцілиш...

Може Україна переважає багато країн по наявності "науковотехнічних" кадрів. Але... Як тільки заходить мова про технічний прогрес в Україні у законодавчому органі, вона обов"язково повертається до теми "фінансування підготовки науково-технічних кадрів". Законодавцям здається, що зразу, як тільки виділити гроші на підготовку того, що вони називають "науково-технічними кадрами", так зразу сам собою появиться технічний прогрес. Існує інше твердження , що збільшення числа людей цієї категорії вже зараз привело до непосильної  фінансової нагрузки як на бджети заробітної плати на доплати за вчені звання, так і на бюджет пенсійний, де пенсії назначаються теж  з урахуванням добавок за вчені звання.

Якщо японці купляють за кордоном усі необхідні їм ресурсні матеріали, то обстановка заставляє їх знаходити такі технологічні рішення, щоб якість їхньої готової продукції була на стільки високою, щоб на закордонному ринку легко компенсувала ціни на ці матеріали. Тобто, заграничним матеріальним ресурсам японці протиставляють природний ресурс винахідливості народу. Винахідливість і винахідництво стали признаним  природним ресурсом держави сонячного сходу. Таким чином японська нація пройшла багатовікову еволюцію у набутті особливої майстерності, винахідництві, культури виробництва і ці якості стали основним ресурсом нації, який успішно компенсує усі відсутні природні ресурси, і у добавок часті природні катаклізми.

Вертаємось до теми  українського винахідницького ресурсу і його проблем.. Шановні бізнесмени усих рівнів ! Щось не чути, щоб хтось хоча б один з Вас зробив бізнес на здійсненні винахідницьких розробок.Раджу Вам обслідувати розміри цього винахідницького ресурсу особисто. Автори винаходів для себе зробили обслідування ресурсу інвестиційного. Результати невтішні.  В Україні ресурс інвестування винахідництва практично відсутній. Мабуть не даром усі післярадянські держави увійшли по цьому рейтингу в компанію Зімбабве, Гондурасу, Пакистану і  т. д.,

Попасти у цей вид рейтингу легко, але дуже важко вибратись. Ну, хоч хто небудь!... З десятки!.. З сотні!.. Хоч один!.. Ну робіть щось!...Ви тільки попробуйти, і воно получиться саме собою. Престижнішого бізнесу як бізнес на винахідництві не існує.

Мені підказують "великі"винахідники і "дуже великі" винахідники взяти Японію за еталон виміру повноти використання державами світу винахідницького потенціалу держав і по цьому еталону оцінити рейтинг інших держав світу. Щоб Японія вважалась за рівень повного використання. За 100%. Це ідея цікава. А чому не поекспериментувати? Хай автори винаходів у інтернеті поімпровізують. У Японії єсть очевидне право служити еталоном держави стопроцентного використання винахідницького потенціалу народу. Бо, це право, виникає з самого факту того, що у Японії не може бути випадку, щоб якось загубився і лишився нездійснившим себе автор. Хоча б один єдиний. Там він отримає усі умови для експерименту і сам убідиться у реальності чи нереальності своєї ідеї.

Тому тема наступного мого блогу буде: " Японія --  еталон повноти використання державами винахідницького потенціалу народу".А раз появиться "ЕТАЛОН", то думаю, що можна буде спробувати виміряти цим еталоном інші держави світу. Запрошую до участі усих, хто володіє знанням предмета обговорення.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.