Соціальна політики в Україні схожа з політикою соціального расизму?!

6 февраля 2012, 22:42
Председатель Общественной Палаты Украины, генеральный секретарь Национальной конфедерации профсоюзов Украины
0
526

Така соціальна політики схожа з політикою соціального расизму?! Коли для багатих створюються усі умови, а бідні все більше і більше обкладаються все новими і новими підвищеними платежами.

Соціальна політики в Україні будується на певних міфах, що спотворюють дійсну картину соціального стану працівників найманої праці. В Україні відсутня системна соціальна політика, а лише домінує стихійна роздача грошей, не підкріплена економічним зростанням, що в результаті призводить до падіння реального рівня життя громадян. Владою навіть не виконуються ті "архаїчні" соціальні зобов'язання, які так часто декларуються.

Ми не маємо рівноправного соціального діалогу за участю держави, роботодавців і профспілок. Держава тільки імітує соціальний діалог, запрошуючи для освячення своїх рішень з соціальних питань, виключно лояльних до неї недержавних організацій, які найчастіше не мають ніякого відношення до соціальної тематики.

Дії влади абсолютно не піддаються жодній логіці в цьому плані. Ніяких екокомічних розрахунків і прогнозів в проведення соціальної політики немає. На сьогодні ми навіть спостерігаємо згортання соціальних програм, коли маємо узаконене право Кабміну, самостійно визначати обсяги соціальних виплат, в суперечь положень Конституції України.

Основою реальної соціальної політики має бути реальний споживчий кошик - розрахунковий набір, асортимент товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї. Що можна говорити про нього, акщо його розмір вимірюється станом проживання людини на ... 2000 рік. Його складова мала перегладатися кожні 5 років, але цього не робиться. Вартість життя за цей час змінилася кардинально. Достатньо сказати, що одні комунальні послуги перевищує вартість усього «кошикового переліку»!

Оскільки прожитковий мінімум, який є основою усіх рохрахунків держави при визначенні соціальних виплат, визначається таким споживчим кошиком, то ми вважаємо, що такий споживчий кошик українця - це норматив голоду.

У 1941 році, під час Великої вітчизняной війни, пайок для німецького військовополоненого, що містився в сталінських таборах, був майже вдвічі більше, ніж норми харчування українців, виходячи з нинішнього споживчого кошика. Ось і виходить, що українці до цих пір живуть в тяжкі воєнні роки??!

З 1 січня прожитковий мінімум в країні підвищили до 1073 грн, до жовтня 2012 року його планують збільшити, аж …. на 61 гривню. І це Уряд ставить собі в величезну заслугу...

Але чого вартий цей прожитковий мінімум? Свого часу профспілки проводили експеримент: п'ятеро людей пробували прожити, тобто харчуватися і одягатися, за такий прожитковий мінімум. Цей експеримент провалився, ніхто й місяця не зміг прожити на ці гроші.

За підрахунками профспілок собівартість споживчого кошика (або набору) з урахуванням цін, має складати близько 2000 грн. Тобто, це і є реальна межа бідності.

Для правильних розрахунків потрібно, в першу чергу, враховувати науково обгрунтувати мінімальні біологічні, комунально-побутові, соціальні та культурні потреби людини. Крім того, потрібна постійна індексація прожиткового мінімуму з урахуванням реального коливання цін на споживчому ринку. До речі це і передбачено відповідним законом, але він не виконується.

За 2011 рік, в Україні значно посилилося соціальне розшарування, значно збільшилася кількість громадян, яких за міжнародними нормами соціальної оцінки можна вважати бідними. За деякими даними в 2011 році бідними можна вважати приблизно половину населення. Ще 40% населення відчувають страх, що ось-ось опиняться в категорії бідняків. У той же час, більше 2 / 3 національного багатства зосереджено в руках десь сотні сімей.

Така соціальна політики схожа з політикою соціального расизму?! Коли для багатих створюються усі умови, а бідні все більше і більше обкладаються все новими і новими підвищеними платежами.

Об'єктивно, - на фоні, так би мовити, офіційного зростання економіки життя простого українця, з часом, все гіршає. Всі ті кроки, щодо мізерного підвищення пенсій та зростання заробітної плати, практично з'їдаються зростанням цін, тарифів та інфляцією. Життя в Україні дорожчає втричі швидше, ніж ростуть доходи населення.

Справжня соціальна політика, а не "соціальна міфологія", може існувати тільки за умови активної позиції громадянського суспільства. Спектр проблем в суспільстві надзвичайно великий. Тому важливо розвивати інститути громадянського суспільства, які мають стати реальними, самостійними і незаангажованими в своїй діяльності.

Аби залучити громадськість до реального соціального діалогу з владою незалежні профспілки та інші активні громадські організації проініціювали створення Громадської Палати України, яка має стати основою розбудови повноцінного громадянського суспільства і ставить перед собою мету об'єднати зусилля усіх громадських організацій в спільний солідарний рух і почати втілювати єдину програму, націлену на виведення країни з політики соціального застою.

Ми маємо разом провести ефективану соціальну модернізацію, запустити реально-діючі механізми співпраці громадсько-державного партнерства, залучення коштів бізнесу і недержавних фінансових фондів, а також мобілізацію зусиль громамадських організацій. Лише за таких умов, ми можемо забезпечити реальне зростання добробуту людей.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.