Бути кимось...

17 января 2012, 21:42
0
466
Бути кимось...

Більшість з нас не те, чим ми могли би бути. (Войніч )

   Здавалося б, скільки того життя?! Хоч нам , простим смертним,  невідома відповідь, та все ж, для одних й  100 років – коротка мить, а для інших хвилина – вічність! І от за цю тернисту, повну несподіванок та крутих поворотів, дорогу, яка так мелодійно звучить – «життя» - треба встигнути максимально застосувати свої сили та використати їх у правильному напрямку.   Головним  є «правильно почати»! Від цього залежить подальший розвиток та результат поставленої цілі.

   Від самого народження і до останнього подиху людина повинна залишатись «Людиною».  Зі своїми недоліками, перевагами, поглядами, думками – хоч можуть вони ставати перцем в горлі, та ніколи не повинні переступати через чужі життя. Людина є творцем власної долі, а доля крокує ритмічним танком в парі з божим провидінням. Життя малює свої шедеври, і в  них знаходиться вся глибинна сутність та душа того, що є вічним,  недослідженим, неосяжним… І от в кожного є свій шедевр – картина, яка  твориться протягом всього життя: в когось дешева та бліда, а в когось дорогоцінна та яскрава.

  В наш час важко залишитись Людиною, непіддавшись спокусі, важко спробувати життя на смак, незгрішивши. Але в кожному «важко» є доля «легко», на яке потрібно опиратись.  Жити вільно, ЛЕГКО, яскраво, і головне – дихати на повні груди! Але для того, щоб так жити треба працювати, важко працювати над собою та своїм життям. Вдосконалювати, коректувати, зафарбовувати ти збагачувати його подіями, емоціями, відчуттями, і лише тоді буде справжня ейфорія від кожного прожитого дня! Але в цілому, щоб досягти гармонії, треба враховувати кожну частинку, атом, молекулу, які забезпечують складний процес цього існування.  Кожну каплю солодкої роси на вустах варте  лише одне  розуміння того, що є правильним. Але завжди буде «але» на кожне «правильне» сприйняття і вірне відтворення.  Канони , мораль, громадська думка існували і будуть існувати. А Людина завжди бажає чогось нового, цікавого, неординарного… Та  завжди  ця новизна під залізними гратами людської моралі та її похідних. І лише руйнуючи застарілий лад,  обриваючи грати ,  вмиваючись  мозолями, настає  довгоочікуване блаженство - всього на мить, на  короткий кадр чорно-білого фільму, але незабутній, відчутний, яскравий, на все життя! Для цього треба жити… Жити, аби  наповнювати життя сенсом, враженнями та безкінечним бажанням творити, допомагати, пізнавати, любити, цінувати, леліяти, берегти, кохати…

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.