Кримське питання як історичне випробовування

15 марта 2014, 23:14
Член Національної спілки журналістів України, член Українського Географічного Товариства, стипендіат Вроцлавського університету
0
703
Кримське питання як історичне випробовування

Верховна Рада України розпустила Верховну Раду АР Крим. За це сьогодні, 15 березня 2014 року, проголосували 278 народних депутатів.

   Верховна Рада України розпустила Верховну Раду АР Крим. За це сьогодні, 15 березня 2014 року, проголосували 278 народних депутатів. Постанова, проект якої було внесено О. Турчиновим, набирає чинності з моменту позитивного голосування.

   Зрозуміло, що таке рішення прийнято занадто пізно. Голосувати це питання потрібно було ще два тижні тому, ще тоді коли в Криму було сформовано уряд Аксьонова. Сьогодні – пізно. «Мирна», «дружня» позиція Тимчасового уряду Турчинова-Яценюка (ТУТЯ) – аналогічна позиції Центральної Ради 1917 р. та Генерального Секретаріату УНР 1917-1918 рр. очолюваних соціалістами М. Грушевським і В. Винниченком. Наслідки вона буде мати ті ж самі, що і Українське політичне відродження 1917-1919 років. Росіяни скористаються політичними розладами і своєю мережею агентури в органах української влади точно так само, як більшовики скористалися в 1917-1921 роках.

   Звісно, що не на часі боротися з найнепрофесійнішим урядом у нашій сучасній історії. Однак, слід визнати, що запізніла постанова про розпуск кримського парламенту, відверте приниження правоохоронних органів і всієї правоохоронної системи протягом останніх тижнів, розспівування державного гімну, читання патріотичних віршів на Майдані, марші голодної і беззбройної української армії з прапорами, нечисленні щирі мітинги в Криму на підтримку України, слабкі спроби інформаційної «протидії» Кремлю – ні до чого не призведуть.

   Варто усвідомити декілька моментів: 
1) Україна – в зоні російських інтересів. Ні одна західна сила, крім формальних санкцій, не зробить жодного конфліктного кроку щодо Росії, навіть за умов ескалації кримського та східноукраїнського конфліктів. 
2) Україна залишилась наодинці. «Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих». ЄС і США, як показує досвід дипломатичної історії останнього десятиріччя, вже давно «здали» нашу державу в «дружні» російські обійми. Сподіватися на допомогу уявних «західних друзів», на чому весь час наголошує ТУТЯ – злочинна халатність. Це таке ж «самоусунення», в якому Верховна Рада звинуватила В. Януковича.
3) Рішення української влади: Верховної Ради, Конституційного Суду щодо нелегітимності декларації про незалежність АРК та про розпуск злочинного кримського парламенту, хоч і запізнілі, але правильні. Втім, революційна українська влада, крізь призму конституційного права та міжнародного права і сама має проблеми з «легітимністю» отримання влади. Власне кажучи, отримання не було – відбулось «взяття влади». З точки зору прислів’я «владу не просять – владу беруть!» – це правильно. Однак, відмова В. Януковича скласти свої повноваження, в контексті оголошення ВР 22 лютого про «самоусунення» президента, позов донецького адвоката до суду з вимогою визнання «неконституційності» ТУТі дозволяють називати, згідно з історико-політичною та юридичною термінологією, прихід Турчинова-Яценюка до влади – державним переворотом і силовим захопленням влади в країні. Республіка Крим у процесі свого незаконного відділення, може посилатись на прецедент незаконного захоплення влади у всій Україні. 
4) Тимчасовий уряд Турчинова-Яценюка (складно називати цю групу «владою») має якнайшвидше легітимізуватись в усіх регіонах країни, розгорнути адекватну і міцну, а не хуторянську інформаційну кампанію по легітимізації себе в якості тимчасового уряду, який не буде претендувати на владу після травневих виборів. ТУТЯ має бути негайно переформатована на професійній, технократичній основі. Уряд має провести надзвичайно важку роботу по швидкому відновленню правоохоронних органів – лише так він може протриматись до травня. Однак, слід визнати, що державний переворот привів до влади олігархічний клан «Дніпропетровських» – Тимошенко, Турчинова, Коломойського. Як було зазначено в російських «Вестях»: «Все ждали Бандеру, а пришел Игорь Коломойский». 
5) Відбулась банальна зміна олігархічних еліт у політичного керма. Вони нині спрямовують свою роботу не на легітимацію в Східній Україні та Криму, не на всезагальну мобілізацію, не на повний розрив усіх відносин із Росією, що єдине могло б змусити Москву почати йти на послаблення агресії. Натомість, ТУТЯ ділить гроші та посади, відчуваючи всю непевність свого становища. Дніпропетровському клану вигідно мати Кримський конфлікт, адже це відвертає увагу людей від їхньої діяльності.

   За умов психологічної та юридичної нелегітимності Дніпропетровського олігархату, переважаючого 90-ті роки розвитку бандитизму і економічної нестабільності, початку російсько-української війни в Криму та можливості вторгнення російських військ на територію Великої України, необхідна негайна технократична трансформація уряду із забезпеченням гарантій його тимчасовості. Він мав би оформити певні пропозиції щодо забезпечення позаблоковості України та збереження економічного співробітництва з Кремлем. У протилежному випадку, тобто сьогодні, уряд, не будучи психологічно та юридично легітимним, на роблячи жодних кроків щодо вирішення російсько-українського конфлікту та стабілізації ситуації «на вулиці», не зможе запобігти війні з Росією, анексії Криму Москвою, громадянській війні, розпаду України на три частини (про що казав ще колишній голова Адміністрації Президента А. Клюєв). Куплені і продані нині посади стануть просто непотрібними, а відповідати перед історією буде не тільки колишній «легітимний» президент, але й теперішній «легітимний» уряд.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.