Кризову інтервенцію застосовують, коли пацієнт переживає серйозний стрес.

20 февраля 2014, 14:02
0
1285

Завдання психолога — нічого особливого не робити, просто знаходитися поряд із людиною та створювати умови захищеності, коли пацієнт може розраховувати на допомогу доброзичливо налаштованої людини.

Кризова інтервенція - екстрена психологічна допомога людині, що знаходиться в стані кризи. Базується на принципах короткостроковісті, реалістичності, особистісної залученості професіонала або добровольця кризової допомоги та симптоми-центрованого контролю.

Ведучими методами кризової інтервенції є кризове консультування та кризова психотерапія. Кризова психотерапія показана при так званих ускладнених кризах, тобто при розвитку або високому ризику розвитку хворобливих станів у людини, що переживає кризу. Звичайно, будь-яка загрозлива ситуація викликає зміни в почуттях, поведінці і думках людини. Якщо ці трансформації підконтрольні людині і вона в силах самостійно впоратися з ними, то втручання психотерапевта не потрібно. Якщо ж негативні зміни набувають тривалий характер і виявляються поза зоною самостійного контролю, то виникає необхідність у професійній психологічній та психотерапевтичній допомозі.

У наступних розділах на прикладі психологічної допомоги людині в стані горя і при суїцидальній активності розглянуто, яку саме допомогу в залежності від прогнозу перебігу кризи слід пропонувати. Даний же розділ присвячений викладу загальних підходів до кризової інтервенції і програми кризової допомоги, яка ближче до моделі психологічного консультування.

Основні принципи кризової інтервенції 

1. Емпатичний контакт. Це найважливіша умова кризової допомоги. Співпереживання і розуміння психологічного стану іншої людини - це найпростіше і найскладніше. З встановлення емпатичного контакту починається кризове втручання.

2. Невідкладність. Кризове втручання характеризується невідкладністю, граничною терміновістю.

3. Високий рівень активності консультанта. Консультант повинен проявляти максимальну активність у встановленні контакту з людиною, що переживає кризу, і зборі інформації, щоб якомога швидше оцінити ситуацію і намітити план дій.

4. Обмеження цілей. Найближча мета кризової інтервенції - запобігання катастрофічних наслідків. Основна мета - навчання користуватися адаптивними способами подолання кризи та відновлення психологічної рівноваги.

5. Підтримка. При роботі з подолання кризи консультант (доброволець, психолог, психотерапевт) у першу чергу забезпечує паціенту підтримку.

6. Фокусування на основній проблемі. Кризове втручання повинно бути достатньо структурованим, щоб допомогти зосередитися на основній проблемі, що призвела до кризи.

7. Повага. Людина, що переживає кризу, сприймається консультантом як знаючий, цілком компетентний, незалежний, який прагне набути впевненості в собі, здатний зробити самостійний вибір.

Кризова допомога повинна бути реалістичною і цілеспрямованою, тому її загальна стратегія може бути побудована за типом навчання стратегії вирішення проблем.

Програма кризової допомоги як моделі вирішення проблем

1. Виявлення проблеми. Завдання кризового консультанта - допомога в проясненні центральної проблеми кризи. Розвиток проблеми передбачає зміни в житті і в здатності людини впоратися з новими обставинами. Тому корисно задавати такі питання: «Що сьогодні змінилося в порівнянні з вчорашнім днем?», Або: «Що нового відбулося в останні дні (тижні)?». Важливо з'ясувати всі обставини кризової проблеми, а також роль значущих людей в її розвитку, так як вони можуть допомагати або бути причиною кризи. Якщо криза викликана травматичною подією, вкрай необхідно відновити картину події і допомогти потерпілому пояснити травматичні події.

2. З'ясування дій людини, що переживає кризу. Важливо дізнатися, що вже робилося для вирішення проблеми. Питання: «Що вам вдалося зробити для поліпшення ситуації (свого стану)?» І подібні йому, які  відображають впевненість консультанта в тому, що людина може відновити контроль над подіями і знайти вихід з кризи. Це допомагає також переосмислити подію. Людина, що переживає кризу, захоплена сильними емоціями, вона може відчувати страх, відчай, розгубленість. Її здатність ясно мислити блокована. Однією з цілей прояснення подій і дій є зменшення емоційної напруги пацієнта і допомогу у відновленні здатності до раціонального мислення.

3. Допомога в пошуку шляхів виходу з кризи. Іноді слід почати з дуже маленької мети, головне, щоб вона була реальною, досяжною. На перших порах дуже важливо просто змінити емоційний стан, підвищити активність або, навпаки, заспокоїти його. Послідовно обговорюються всі можливі варіанти поведінки людини в найближчі дні: «Що ви будете робити через годину, сьогодні ввечері?» І т. п. Дуже корисно скласти конкретний план дій на період до наступної зустрічі («антикризовий план»), але, якщо цього не вийде, не слід форсувати події, примушуючи людину зробити більше, ніж він може в даний момент. Будь-які надмірні інтервенції можуть привести до посилювання почуття безпорадності і безвиході. Важливо пам'ятати, що самооцінка людини, що переживає кризу, часто різко знижується. Тому слід подбати про її відновлення, завідомо не пропонуючи будь-які зразки вельми ефективної поведінки в якості прикладу, так як це може посилити його тривогу і відчуття слабкості. Спільно обговорюються можливі негативні і позитивні наслідки намічених дій, вибираються найбільш практичні варіанти.

Отже, загальним змістом описаної стратегії дій є допомога в розумінні сенсу того що сталося, тобто в «побудові» суб'єктивної теорії кризового події, у відновленні почуття контролю над своїм життям, відновленні реалістичної самооцінки.

P.S. Кожна криза по-своєму унікальна. Тому керівник шукає свій унікальний вихід із непростих ситуацій. Однак це не може завадити виробленню системного підходу до реагування на будь-яку кризу. Найзручніше будувати теорії, вивчаючи наслідки чужих помилок. Проведення антикризових заходів доручають професіоналам у галузі антикризового управління. У збиткових компаніях створюють спеціальні відділи з виведення з кризи

Приклад 1. Як коректно завершити структурні пере­творення в компанії, зняти напругу в колек­тиві, об'єднати співробітників і мотивувати на досягнення нових цілей компанії?Завжди процеси оптимізації чисельності персоналу створюють напружену атмосферу в колективі. Це безпосередньо відбиваєть­ся на відношенні до роботи і продуктивності праці в цілому. І тут варіанти повної заміни штату проблему не вирішать, а швидше по­силять. На жаль, панічні настрої власників часто підштовхують топ в цілях економії «відрізувати» і важливі комунікаційні артерії компанії. При цьому багато хто забуває про перерозподіл комунікаційних функцій між підрозділами і про коректне завершення про­цесу оптимізації, що підсилює паніку і хаос.

Як коректно завершити структурні пере­творення в компанії, зняти напругу в колек­тиві, об'єднати співробітників і мотивувати на досягнення нових цілей компанії? Рекомендації:

1.  Проінформуйте співробітників про нові цілі і завдання компанії. Приклади вживаних інструментів:

   збори   співробітників   (рекомендується для компаній до 500 чоловік);

  збори відділів/філій, з обов'язковою учасnю авторитетного топ-менеджера;

  корпоративні он-лайн, офф-лайн видан­ня, відеозвернення.

2.  Нівелюйте чутки. Чутки народжуються там, де нерозвинені канали комунікацій між керівництвом і спів­робітниками. Негативними чутками складно управляти і вони мають величезну руйнівну силу, тому важливо створити авторитетний інформаційний канал, якому співробітники довіряють. Приклади вживаних інструментів:

    корпоративні   ЗМІ   (інтранет,   друкар­ські) з розділом зворотного зв'язку з топменеджером;

  інформаційна робота з керівниками під­розділів і з неформальними лідерами;

  «гаряча електронна адреса» - адреса електронної   пошти,   яку   переглядає   топменеджер і оперативно відповідає на листи співробітників;

  ящики «зворотного зв'язку» для звернень співробітників в паперовій формі, у тому чис­лі і анонімних.

3. Скоректуйте систему мотивації під нові завдання компанії. Коректування цілей і завдань компанії в не­простий період вимагає детального перегля­ду ключових показників в системах мотивації співробітників. Якщо компанія використовує кризу як можливість для розвитку і націлена на агресивну боротьбу  - відобразіть це в системах мотивації. Якщо компанія дотримується стратегії ви­живання і вважає за краще перечекати економічний спад з мінімальними втратами - зорієн­туйте мотиваційні програми на стабілізацію.

4. Об'єднуйте колектив навколо цілей ком­панії. Використовуйте ідеологічну складову. По­значте загальні цінності. Мотивуйте колектив на розробку раціональних пропозицій на сво­їх ділянках роботи. Деколи революційні ідеї залишаються нереалізованими через відсут­ність зрозумілої процедури їх розгляду

5. Дякуйте співробітникам за роботу. Не забувайте про нематеріальні системи мотивації. Для багатьох категорій співробіт­ників вони працюють довше і ефективніше, ніж додаткова матеріальна винагорода.

Приклад 2. У кризовій ситуації опинилися компанія, підрядна та проектна організації, а також місцева влада. Але, згадуючи трагедію, преса найчастіше називала компанію.

Персонал зібрав кризову команду, що працювала за трьома напрямами. Перший — спілкування з рідними і близькими постраждалих.

Другим напрямом діяльності кризової команди стала робота зі слідчою комісією.

Третій напрям — робота зі ЗМІ. Організували виступ гендиректора по ТБ, у якому він висловив співчуття родичам загиблих і постраждалим.

Непомітно ми починаємо звикати до крові і смертей. Головне у цьому хаосі думок та почуттів не переступити через десятки загинувших і сотні покалічених. Маємо постіно нагадувати політикам і всій країні про загинувших з обох сторін, щоб проводячи перемовини політики не на хвилину не забували про них, щоб вони нарешті почали думати про людей, а не про свої інтереси. Розповідати про поранених і тих хто їх рятував покищо небезпечно, але потрібно скласти списки загинувших у протистояннях, можливо, потрібно розповісти про сім'ї, які залишилися без синів, дочок і батьків. Якщо ми забудемо за ким лунає дзвін, то знову і знову будемо переживати це жахіття і ризикуємо опинитися на їх місці.

Про цю трагедію знає весь світ і винуваті так чи інакше будуть покарані, але влаштовувати самосуд це опускатися до рівня злочинців. Знаю із власного досвіду, що близькі і родичі загиблих не хочуть нічого чути і достукатися до їх сердець дуже важко. Вони хочуть лише, щоб їм повернули їх близьких. Вони ображені не лише на тих хто стріляв, а й на тих хто, на їх думку, не вберіг людей. Вони ображені на владу, на опозицію, на лідерів майдану. На владу за її небажання поступатися, на опозицію за те що не змогла переконати владу піти на поступки. Майдан стоїть три місяці, а політики за роки пережили і побачили дуже багато всього, можливо хтось і не помітив, як емоційно перегорів. Опозиціонерам важко уникнути цього, знаходячись між молотом і ковадлом (владою і майданом), коли тебе постійно залякують, поливають зеленкою, а свої посипають з вогнегасників.  Усім важко, саме тому варто спробувати ставитися до них з розумінням. 


P.P.S. В кризовому стані знаходиться уся країна. Потрібні такі кризові команди на всіх рівнях. Влада вже довгий час знаходиться в стресовому стані і її здатність ясно мислити блокована. Вплив стресу має тривалий характер і багато політиків виявляються поза зоною самостійного контролю.

1. Для початку потрібно ізолювати вплив джерел стресу на політиків і людей з вілиць. Відновити роботу Верховної Ради, інші гілки влади майже повністю втратили кредит довіри. І так відновлювувати роботу по всій країні. Хочеться вірити, що в наших політиків вистачить мужності і розуму відвести країну від прірви, в яку нас намагаються зіштовхнути.

2. Протестувальники мають зрозуміти, що в європейських політиків вистачає своїх проблем, що ЄС грається з Україною, як з малою дитиною і роблять все що можуть (навіть деякі країни ЄС не мали такої уваги).
  
3. Міліція відмовилася воювати з власним народом і боячись розправи спішно залишає Київ, але до формування нового уряду вся відповідальність за ситуацію в країні залишається на партії регіонів. Верховна Рада ухвалила постанову про звільнення від виконання обовязків міністра внутрішніх справ, але без керівництва міліція і громадян перестане захищати і не зможе запобігти розкраданню зброї. Цією ситуацією можуть скористатися і злочинці. В МВС є професіонали, які без втручання в політичні процеси зможуть мінімізувати наростання негативних процесів. Один з них Могильв А.В., який не захотів влазити у чужі ігри і знайшов собі спокійніше місце, але регіонали мають зрозуміти, що на виборах люди дадуть оцінку всій партії і всім доведеться залишити теплі місця.
Арбузов С.Г. добрий фінансист, але в нього нема господарського досвіду, а ситуація катастрофічна і до формування нового уряду кабміном має керувати досвідчена людина (бажано антикризовий менеджер). Це можуть бути Клюєв А.П., Бойко Ю.А., або інші міністри, які готові взяти на себе відповідальність. Микола Янович створював виконавчу вертикаль влади і лише він найкраще знає, як нею керувати. Він міг би допомогти однопартійцям, зі своєю впертісттю він теж доклав руку до нинішньої кризи, але її гостра фаза минула і тепер він не буде заважати подальшим переговорам. В регіоналів є й інші політики, такі як Макєєнко В.В., які можуть впливати на ситуацію на місцях. ПР має зрозуміти, що від фіналу цієї кризи залежить не лише доля країни, а й доля їх партії. Дехто наламав дров і втік, але на виборах оцінку дадуть усій партії.




Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.