Президенту та Прем`єр-Міністру Латвії

12 февраля 2014, 13:53
вільний журналіст
0
137

11.02.14. заніс листа в посольство Латвії

                                                               Президентові Латвійської республіки

                                      п. Андрису Берзіншу

                                      Прем’єр-Міністру Латвійської республіки

                                      п. Лаймдоті Страуюмоа

                                      від Вахнія Олександра Віталійовича

                                      1971 р.н.

                                      зареєстрованого: Україна, м. Черкаси

                                      vahnij@ua.fm

 

                                        

 

                                                   ЗВЕРНЕННЯ

 

Пане Президенте! Пані Прем’єр-Міністре!

 

Перш ніж викласти суть мого до вас й всього латвійського народу звернення, прагну засвідчити свою повагу й щире побажання гараздів в справі розбудови латвійської держави. Стверджую, що патріотично налаштована громадськість України не є байдужою до економічного, політичного та культурного розвитку Латвії. Дозвольте побажати вам, як очільникам держави мудрості й принциповості в справі служіння латвійському народові.

 

Національна держава, рівно як і національне самоусвідомлення, є найвищою формою самоорганізації народу. Історія засвідчила, що бездержавні народи постають перед загрозою асиміляції і вимирання. Силове прилучення Російською імперією теренів заселених латишами в часи монархії, рівно як й брутальна окупація Латвії в 1940-му й 1944-му роках, в дійсності були актом насилля й несправедливості.

 

В часі логічного і передбаченого економічного й політичного занепаду злочинної тоталітарної комуністичної системи, яка розпочалась наприкінці

80-их років минулого століття, агонізуючий режим Кремля не полишав сподівань утримати поневолені народи в складі імперії. Злочинна за суттю й терористична за формою діяльність силових спецслужб (ГРУ, МВД й КГБ СССР) в Латвії зокрема й країнах Балтії в цілому, з часом отримали належну оцінку. Окремі з безпосередніх виконавців й ініціаторів вчинення військових злочинів (Васілій Кононов й Сергій Парфьонов) були притягнуті до суду й покарані. Проте значний відсоток осіб котрі протидіяли латвійським патріотичним середовищам, особливо наприкінці 80-их на початку 90-их років, уникнули покарання.

 

Серед осіб які в період окупації Латвії працювали в силових структурах й протидіяли національно-визвольним середовищам, був й нинішній міністр постокупаційної адміністрації України Віталій Захарченко. З 1984-го року, після служби в окупаційній армії, Віталій Захарченко працював на посаді міліціонера-водія відділу позавідомчої охорони в Ризі. Згодом, оперуповноваженим відділу ОБХСС у Вентспілсі. Формальна приналежність до неполітичних силових структур, жодним чином не виправдовує Віталія Захарченка й не дарує йому жодних індульгенцій. Економічні, кримінальні і навіть відділи адміністративного нагляду МВД СССР завжди слухняно і запопадливо виконували вказівки політичних підрозділів. Саме ця обставина дає підстави стверджувати, що в часі праці Віталія Захарченка в окупаційних органах МВД Латвійської ССР, він брав безпосередню участь в переслідуванні латвійських патріотів котрі протидіяли окупаційному режимові. Репресивні дії окупантів проти поневолених автохтонів мають чітке і недвозначне визначення. Цивілізований світ трактує їх військовими злочинами.

 

Загальновідомо, що безкарність множить зло й стає причиною зухвалого зловживання. Факт служби Віталія Захарченка в силових структурах комуністичної російської імперії поза межами України засвідчив про відсутність в нього національної свідомості, патріотичних переконань, й пошани гідності інших. Після повернення в Україну, Віталій Захарченко долучився до співпраці з посткомуністичною, постколоніальною й відверто антинародною адміністрацією, котра не маючи на те жодного морального й юридичного права, цілковито узурпувала владу. Його багаторічна праця в силових структурах лише формально незалежної України, є шляхом зрадника, й морально розкладеної та духовно здеградованої істоти. Після надання йому посади міністра МВС України, підконтрольні йому силові структури з посиленим завзяттям взялись до здійснення репресій супроти українських патріотів. Порушення замовних або політично мотивованих кримінальних справ, здійснення несанкціонованого судами слідкування і збору інформації про діяльність патріотичних середовищ, втручання в приватне життя українців, катування, знущання і безугавне приниження гідності, використання провокативного елементу, зведення наклепів, для діяльності нинішніх органів МВС України перетворились в норму.

 

Пане Андрису! Пані Лаймдото! Історія знає приклади, коли принциповість як окремих громадян так і цілих спільнот, рівно як і небайдужість до страждань ближнього, ставали на заваді здійснення злочинної діяльності. Віталій Захарченко був безпосереднім учасником протидії латвійському народові на шляху визволення з-під російської окупації. Під сучасну пору, він приналежний до антинародного режиму в Україні котрий здійснює політику винародовлення українців. Даним “Зверненням” я кличу Вас порушити проти Віталія Захарченка кримінальне провадження як проти особи котра працювала в окупаційних каральних органах. Прошу залучити до справи збору доказової бази й міжнародні інституції. Праця в силових структурах СССР та участь в репресіях, повинні отримати належну оцінку. 

 

                 

З повагою до о всього латвійського народу -                             Олександр Вахній      


http://www.youtube.com/watch?v=h-lmYXp0PEw&feature=youtu.be


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.