«Глухий кут» Яценюка або чому ЄвроМайдан знову протестує

30 января 2014, 12:53
0
312

Американський сенатора Маккейн вважає, що опозиції необхідно змінити правила у боротьбі з українською владою…

Слід пригадати, що ЄвроМайдан зародився з мирної акції громадян, які висловили свою незгоду з рішенням Кабінету міністрів України про призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, а також не претендував на вирішення цілей опозиційної акції «Вставай, Україно!».

Але те, що відбувається зараз на Майдані навіть не розуміють самі його учасники. Один з громадських активістів та учасників ЄвроМайдану Єгор Соболєв вважає, що стояння на Майдані стало неефективним ще з часу розгону 30 листопада «Беркутом» студентів. З іншого боку, ходіння сьогодні просто по пікетах також не дає результату, оскільки жодна громадська організація, жодний орган Майдану, а також опозиційні лідери та їх партії не можуть зараз запропонувати перемогу над владою. 

Пригадаймо, як 15 грудня терміново у Київ прибув з «миротворчою» місією американський  сенатор-республіканець Джон Маккейн. Вже під час виступу на майдані Незалежності він заявив про підтримку ЄвроМайдану. «Ваш мирний протест надихає, ваша країна надихає весь світ. Це суверенне право України – самій вирішувати свою долю, вільно і незалежно. Доля, яку ви шукаєте, – у Європі. Україна зробить Європу кращою – так само, як і Європа зробить кращою Україну», – зазначив він.

Про державний переворот і мови не йшло. Але, потім Джон Маккейн окремо зустрівся з активістами ЄвроМайдану і тут запахло громадянською війною. Зі слів одного з учасників вказаної зустрічі, Джон Маккейн наголосив присутнім на «необхідності зміни правил у боротьбі з владою та вжиття більш рішучих й жорстких заходів для зміни режиму, створення демократичної європейської країни». Окрім цього Маккейн вказав на «обов’язковість примушення громадськістю нинішніх лідерів опозиції до невідкладного вжиття відповідних заходів з метою зміни керівництва держави».

З огляду на це, теперішній сценарій подій в Україні можна вважати суто американським. Вочевидь, США поставили перед фактом і Яценюка, який загнав себе у «глухий кут» ще до виру подій, коли перехопив у студентів ініціативу на ЄвроМайдані.

Цікаво, що тепер про Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом вже ніхто з лідерів опозиції навіть не згадує, як і самі США. Хіба що Гриценко нагадує про це Яценюку, а також Порошенко прогнозує, що новий Кабмін повинен повернутися до підписання Угоди з Євросоюзом, натякуючи на готовність взяти це у свої руки в разі прем’єрства. Також ніхто не знає, куди ділися ті майданівці, які вболівали не за політиків, а за громадянина та його інтереси, за євроінтеграцію.

Як розповідають учасники ЄвроМайдану, член ради Всеукраїнської організації «Майдан» Єгор Соболєв та інші активісти не один раз пропонували політикам та лідерам опозиції зібратися і проаналізувати чому у нас нічого не вийшло, виробити план і рухатися далі, оскільки просто говорити, що стоїмо до перемоги – нічого не дасть.

Наразі лідери «Батьківщини», «УДАРу» та «Свободи» залишаються непохитними та глухими до пропозицій активістів Майдану, нав’язавши їм ідеологію опозиційної партійної боротьби. Завдяки їм під партійними стягами на ЄвроМайдані породжено цілу систему різноманітних органів управління: громадська рада «Майдану», рада Всеукраїнської організації «Майдан», Народне віче... Від цього всього в учасників Майдану вже голова обертом йде.    

Зі слів Є. Соболєва, тут «рішення приймають самі лідери партій і Майдан тримається значною мірою саме на партійних структурах: фінанси, безпека, дипломатія, сцена… Все це в руках політичних партій». Отже, так звані Народні віче, на яких присутні одні і ті ж майданівці, тобто партійці, громадські активісти та симпатики ЄвроМайдану – не що інше як спроба надати від імені всього народу «легітимність» партійним рішенням «Батьківщини», «Свободи» та «УДАРу».

При цьому, це супроводжується гучними PR-акціями та маніпуляцією громадською свідомістю, оскільки не все доводиться до народу лідерами опозиції, а обговорюється кулуарно в партійних кабінетах «Батьківщини», «УДАРу» та «Свободи». Наприклад, після зустрічі з Президентом, чомусь, того самого дня зі сцени Майдану ні від Яценюка, ні від Кличка ми так і не почули, що їм було запропоновано посади прем’єр-міністра та віце-прем’єр-міністра. Промовчав і Тягнибок.

Про те, що ЄвроМайдан – це суто інструмент для досягнення опозицією власних партійних цілей говорять не тільки його учасники, але й той факт, що лідери опозиції відвернулися від такої події як форум ЄвроМайданів, який відбувся у Харкові. Тому, багато активістів ЄвроМайдану змушені були звертатись до громадських організацій, щоб ті делегували їх на форум, оскільки вони не могли бути делегатами від партійного київського ЄвроМайдану.

І як результат, сьогодні ми спостерігаємо на ЄвроМайдані  хаос, в який втягнули учасників лідери опозиції і який негативно позначається на переговорному процесі з владою. Пригадаймо непідконтрольний лідерам опозиції радикальний «правий сектор» ЄвроМайдану та події на вул. Грушевського, збройну сутичку «свободівців» та представників самооборони Майдану з активістами ГО «Спільна справа» за звільнення приміщення МінАПК, захоплення ОДА в регіонах та криваві сутички... 

Тепер опозиція змушена визнати, що не може вплинути на кожного учасника ЄвроМайдану і забезпечити виконання досягнутих з владою домовленостей, намагаючись скинути з себе відповідальність за протиправні дії активістів. А ще донедавна Яценюк, Кличко, Тягнибок, Порошенко, Луценко палко закликали до штурму влади, захоплення адміністративних будівель, застосування партизанських методів боротьби, взявши відповідальність на себе…

Таким чином, нинішня ситуація поставила на порядок денний не тільки питання стабілізації ситуації в Україні, але й пошук альтернативи ЄвроМайдану. Не так давно її активісти висунули одну ідею, до якої приєднується все більше і більше людей. Мова йде про те, як вийти з «глухого кута» Яценюка та деполітизувати і дерадикалізувати Майдан.

Зокрема, на думку громадських активістів братів Капранових та Є. Соболєва, необхідно переформатувати ЄвроМайдан у такий собі ТАБІР в дусі славетних українських традицій козацької Січі, який би став горнилом самореалізації, навчання та революційного виховання. Оскільки, для багатьох Майдан – це, насамперед, люди, позиція та стан душі, а не лозунги партій. Але, у випадку нової трансформації ЄвроМайдану, чи буде він сприяти порозумінню у суспільстві? Чи не стане новим незатухаючим джерелом напруги та дестабілізації, що безпосередньо відіб’ється і на опозиції?

Однак сьогоднішня політична криза в Україні нагально потребує компромісного та нелінійного її вирішення, яке може зняти напругу в країні. Перші кроки з боку влади зроблено, але схоже, що опозиція до цього не готова через політичні амбіції, неспроможність відповідати за свої слова і дії та надалі контролювати ситуацію навколо підбуреного нею ЄвроМайдану. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.