Якому собору 650 років?

5 ноября 2013, 20:10
0
280
Якому собору 650 років?

Архітектурні цінності України.

Мистецтво ,бузмовно, є тією рушійною силою, як допомогає людині відчути, пізнати себе і світ через світосприйняття інших. Воно, оскільки створювалося із формуванням людини ,несе колосальну інформацію і має надзвичайну силу впливати і передавати енергетику людини, яка її створювала; часу , обставин життя суспільсва і бачення, яке було стале на даному етапі . Знання про шлях людства , окремої нації у цїй сфері діяльності , дає можливість сягнути до особливостей життя саме цієї спільноти.

Архітектурні здобутки України приваблюють відвідувачів з різних частин світу. Це країна, що увібрала в себе стільки непоєднуваних частинок: тоталітарного-анархічного, екстраординарного-класичного. Саме вона є Батьківщиною митців ,які є всесвітньо відомими і, на жаль, більшість з них формально вважаються російськими видатними діячами. Ця країна є другою Батьківщною багатьох переселенців, людей різної національності , на її теренах співіснували митці різного походження і кожен з них вільно ніс частину своє країни і поєднював її з Україною.

Однією з важливих подій ,на мою думку, було зведення у Львові у 1363р. кафедральний собор Львівської вірменсько-католицької архієпархії, а згодом Української єпархії Вірменської апостольської церкви. Вірменський собор є однією з найбільш древніх святинь Львова.Цього року відзначається його 650-річчя.
Будівництво розпочалось у 1363р. та завершилось 1370р., архітектором проекту був Дорінг (також він працював над собором святого Юра).

Над будівництвом найстарішої вівтарної частини святині в 1356–1363 роках разом з вірменськими майстрами трудився архітектор Дорінг. Після зведення храм стає духовним центром вірменської громади Львова, а згодом і єпархіальним центром вірмен на землях Валахії та Русі. Впродовж наступних років територія навколо церкви забудовується, утворюючи неповторний комплекс, до якого входять палац архієпископа, дзвіниця, монастир бенедиктинок та вірменський банк. У дворі собору, за огорожею з брамами, збереглась унікальна дерев’яна композиція-вівтар XVIII століття «Голгофа». Також на території комплексу Вірменського собору у 1726 році зведено колону Святого Христофора на честь Христофора Августиновича – ініціатора та мецената відновлення вірменської святині. Біля Вірменської церкви у Львовізбереглися хачкари – специфічні вірменські хрести XVI–XVIII століття.
Інтер'єр прикрашений фресками, мозаїкою, орнаментальним розписом Яна Генрик Розена. Центральна частина Вірменського собору зводилася, починаючи з 1630 року під егідою архітектора Войцеха Альберта Келара. Однак після великої пожежі 1712 року храм видозмінюється, набираючи архітектурних рішень стилю бароко. Після знесення частини будинків зі сторони вулиці Краківської, у церкви з’являється західна вхідна частина. Саме зі західної частини під керівництвом архітектора Франциска Мончинського у 1908 році було зведено найбільш нову частину Вірменського храму – притвор. Варто зазначити, що у 1930 році у храмі з’явився новий вівтар, спроектований Вітольдом Мінкевичем.

Внутрішній інтер'єр собору вражає неймовірною красою. Поєднання кольорів, своєрідні картини та ікони істотно відрізняють Вірменський кафедральний собор від усіх церков Львова. Також у приміщенні собору викарбовано епітафії, які написані латинською мовою.

Як і всі монументальні споруди центру Львова,вірменський собор багато разів перебудовували. Однак, не дивлячись на численні перебудови, бездоганно збереглись планувальні рішення старої східної частини храму, в яких можна побачити традиції древнього вірменського та руського будівництва В часи панування радянської влади Вірменський храмзакрили, віддавши приміщення під сховище картинної галереї, а згодом передали музею імені Леніна. І тільки в 2000-му році церкву повернули вірменській громаді для проведення богослужінь.

Вона входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Являє собою архітектурну пам'ятка національного рівня.
Якщо у читача буде нагода побувати у Львові ,я порадила б відвідати цю незвичайну прикрасу міста. А ще було б непогано для сучасної людини знати культуру хоча б своєї країни, адже вона впливає на нас , хоч часом ми і не усвідомлюємо, і робить з нас тих, ким ми є.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.