Особисті рахунки офіцерів МВС

29 октября 2013, 20:46
Лидер "Объединение Богдана Хмельницкого"
0
200

Людина, яка має гроші, може особисті стосунки вирішувати за допомогою Генеральної прокуратури, центрального апарату СБУ і судів.

мвс«…Я би хотів звернутись до Гаранта Конституції та повідомити, що в наш час людина, яка має гроші, може особисті стосунки вирішувати за допомогою Генеральної прокуратури, центрального апарату СБУ і судів. Це схоже на 38-й рік! Але тоді всі безчинства робилися за ідею, а тепер із усього вбачається, що офіцер міліції Роботинский заплатив гроші в Генеральну Прокуратуру. І скоріше ми бачимо, кому, бо усюди фігурує одне прізвище – Войцишена – і тиск на суд робиться саме через нього. Крім того, до мене неодноразово приходили парламентарі із пропозицією: взяти на себе щось із ст.355 КПК, і справу буде закрито. Не безоплатно, звісно. Утім, я відмовився, бо злочинів не скоював…» - звертається полковник МВС на пенсії у відкритому листі до Президента Януковича з-за грат, де його тримають за повною відсутністю підстав.

Ця дивна і страшна історія розпочалась 10 років тому, і за це десятиліття в ній тісно сплелися та переплутались особисте і державне, офіцерська честь та чоловіча помста, гроші та влада. От тільки Закон у цій плутанині кудись загубився. Немов він і ні до чого, коли долю людини вирішує лиха помста. Юрій разом із адвокатом Олексієм Бордуновим докладають максимум зусиль, аби повернути проблему в правову площину. Ця історія – дуже приватна і показова одночасно, адже тут наочно видно, як в ручному режимі слуги закону керують ним. Хто би міг збагнути, що офіцер служби внутрішньої безпеки міліції стане жертвою кругової поруки та телефонного права своїх колег і врешті решт опиниться за гратами, немов страшний злочинець, бо хтось зводить із ним особистий рахунок…

«20.05.2005 я був призначений начальником другого сектору відділу внутрішньої безпеки УМВС в Закарпатської області». – починає свій лист в редакцію Юрій Дешко. Довга, на 17 аркушах дрібним почерком історія болі та ганебного беззаконня описана докладно людиною, що півроку кожен день намагається довести, що за всіма нормами закону та навіть здорового глузду тримання його під вартою є неприпустимим…

Ремонт авто тривалістю 2 роки

Розпочалось все в 2003 році, коли Юрій спільно зі своїм знайомим Мучичко М.П. придбав сідловий тягач IVECO Magirus 50-8, 1998 року випуску, зареєстрований на Гаджега В.А. (у нього була ліцензія на міжнародні перевезення). В середині травня 2004 його напарник (Мучичко М.П.) потрапив в ДТП на шляху Чоп – Київ: зіткнувся із КАМАЗом . Суд визнав: винуватцем в ДТП був водій КАМАЗу. На другий день після ДТП пошкоджений IVECO відвезли до найближчого сервісного центру у місто Львів. Власники центру Хондич та Трегубенко зробили фото, зареєстрували усі пошкодження та склали акт. Пошкоджену раму з автомобіля відвезли до Києва на ремонт, автівку розібрали.

Ремонтом чотири місяці займався Хондич, утім, згодом, його вивели зі складу директорів. Тож протягом наступного 2005 року ремонтом ніхто не займався. Водій IVECO Мучичко постійно приїздив до Львова сервісного центру Інтер-Трок Плюс, директор Трегубенко кожен раз запевняв: автівка скоро буде готова. Тільки в кінці 2005 року Мучичко нарешті добився, щоб йому показали автівку. Те, що він побачив, шокувало чоловіка. Більшість запчастин відсутня – їх просто вкрали. Водій обурився – куди поділися запчастини? Директор Трегубенко покликав сина із двома хлопцями, і сутичка ледь не закінчилась побиттям Мучичка. Водій втік та сказав власнику Юрію Дешко, що більше сам туди не поїде.

В кінці січня 2006 року Юрій разом з водієм зустрілися з директором Інтер-Трок Плюс. Вони спокійно обговорили ситуацію, директор сервісного центру визнав, що запчастини вкрали. Він склав список вкраденого, а власники авто мали привезти ці запчастини. Їх сукупну вартість мали вираховувати з вартості ремонтних робіт. Механік та головний інженер автомайстерні бачив, що розмова проходила спокійно та конструктивно. За два тижні власник авто привіз до майстерні кабіну та запчастини, яких не вистачало для закінчення ремонту, та отримали обіцянку, що за місяць ремонт буде закінчено.

У зазначений час Юрій Дешко, разом с водієм, повернулись до Львову, утім ремонт закінченій не був, а з IVECO цього разу вкрали кардан. Водій погрожував міліцією, та директор автомайстерні запропонував вирішити питання миром. Хлопці піднялися до офісу. Трегубенко після довгих підрахунків заявив, що йому дешевше викупити цей автомобіль, ніж ремонтувати його. Він спитав про ціну, Юрій з водієм порадились та запросили 100 000 гривень. Трегубенко погодився, почали переоформляти документи.

17.04.2006 Трегубенко склав договір купівлі авто, згідно якого він мав перерахувати 62 000 гривень на рахунок ПП Гаджеги (IVECO був оформлений на нього). Чому ж 62 тисячі, а не 100? – поцікавився Юрій Дешко. Директор автомайстерні пояснив: банк зробив оцінку авто і дав під її заставу 62 тисячі (50% вартості). Решту – 38 тисяч – Трегубенко обіцяв віддати протягом року та склав договір, буцімто ці гроші він взяв в борг у Юрія. 62 тисячі Трегубенко перерахував восени 2006 року, ще за півроку перерахував 10 тисяч гривень на зарплатну картку власника IVECO Юрія Дешка.

Конфлікт з начальником – загроза власній безпеці?

У цей час Юрій вже був призначеній головним уповноваженим інспектором ГУБОЗ МВС України. Утім підрозділ був розформований, і Юрія було виведено в резерв МВС. З новим начальником ВВБ в Закарпатській області полковником Шараничем стосунки у Юрія були напруженими (той вважав, що в 2005 році через Юрія він був знятий з посади начальника УБОЗ Закарпатській області). Полковник одразу після призначення дав вказівку змінити замок на дверях кабінету Юрія. Особисті речі Юрія разом із розпискою про борг Трегубенка в розмірі 38 тисяч лишилися в столі. Отже ця розписка потрапила до рук полковника.

Пізніше Юрій дізнався, як полковник розпорядився борговою розпискою. За його вказівкою двоє оперуповноважених поїхали до його боржника Трегубенка та запропонували угоду: за певний хабар вони знищать боргову розписку, та боржник має написати заяву про те, що Юрій вимагав у нього гроші. Трегубенко пише таку заяву. Оперуповноважений її ніде не реєструє, хоча мав би направити в обласне управління міліціі, та всупереч своїх повноважень, розпочинає самостійне розслідування. Ніякого пояснення у Юрія не бере, не знайомить його з висновками перевірки та направляє справу в прокуратуру Залізничного району Львова.

Кримінальна справа з чужої подачі: порушити неможна закрити

А через чотири місяці, хоча законом відведено 10 днів, порушується кримінальна справа по ст.365 ч.3 КПК. Через суд Юрію вдається скасувати постанову, як незаконно порушену. Утім, перебуваючи у той час у резерві, Юрій чекав власного призначення на керівну посаду в УМВС області, та кримінальна справа стала на заваді його призначення.

Прокуратура Львова звернулась з касацією до Верховного суду, та постанову про закриття справи було скасовано. Справа знову повернулась до прокуратури Залізничного району.

Так минуло 2 роки. Весь цей час Юрій перебував у резерві. Відділ внутрішньої безпеки весь цей час гальмував будь-яке його призначення через кримінальну справу. Пізніше Юрій через суд довів, що відкладання його призначення було незаконним. Суд зобов’язав УМВС в Закарпатській області відшкодувати йому збитки за 2 роки.

«В 2010-му році зі скандалом був звільнений прокурор Залізничного району. Він займався сексом у робочому кабінеті з підлеглими і знімав це на відео. Хтось почав його шантажувати та виклав відео в інтернет», - розповідає Юрій Дешко в листі.

Саме після цього навесні 2010-го року прокуратура проводить розслідування по справі Юрія. Під час очних ставок власник авто майстерні Трегубенко підтвердив, що не має до Юрія жодних претензій – ані моральних, ані грошових. Тож, кримінальну справу за ст..6п.2 КПК було закрито.

Колишній друг – найстрашніший ворог

В цей час Юрій, замість давно очікуваного просування по кар’єрній дробині, був вимушений піти на пенсію. В ситуацію знову втрутилися особисті стосунки. Начальником ВВБ в Закарпатській області був призначений колишній товариш Юрія – Роботинський О.В. Чоловіки разом пропрацювали більше 20 років, Юрій був його наставником, коли разом ще патрулювали район. Утім, у 2006-му між ними пробігла чорна кішка, а точніше – стала жінка. Роботинський забрав у Юрія Дешка дружину. Юрій розповідає, що після одруження з його жінкою, колишній товариш постійно намагався нашкодити йому. Хоча, мало б бути навпаки…

Утім, у 2010-му Дешко все ж був вимушений піти на пенсію, бо його колишній товариш, а нині – ворог – під загрозою звільнення з міліції вимагав від підлеглих стежити за Юрієм. Навіть після того, як Юрій пішов, Роботинський почав використовувати усі доступні йому засоби та особисті важелі впливу, аби реанімувати кримінальну справу проти Юрія.

У цей час у самого Роботинського не все добре складалося по службі. Почали надходити заяви про те, що він кришує гральний бізнес та займається контрабандою цигарок. Журналісти програми «Гроші» розслідували цей факт та довели, що він дійсно кришує гральний бізнес. На скаржника – Михайла Данило - Роботинський тут же порушує кримінальну справу.

Роботинський починає писати доповідні на Київ, буцімто він розслідує діяльність злочинної групи, до якої він записав Михайла Данило, Богдана І.В. та Юрія Дешка. 9 травня затримали Михайла. Колишні колеги із ВВБ Юрія застерегали: Роботинський хвалився, що заплатив гроші одному із заступників Генпрокурора за реанімування справи проти нього. Йому порадили виїхати з України, бо колишній товариш тепер докладає максимум зусиль, аби посадити його. Відновити справу за законом можливо протягом 20 днів, а після її закриття вже минуло 3 роки. До того ж, позивач – Трегубенко – претензій не має, бо вже продав автомобіль і повернув собі витрати. Юрій не міг повірити у можливість відновлення справи проти нього, адже така можливість виключається на законному рівні!

Затримання пенсіонера у стилі «екшн»

Утім, всупереч здоровому глузду і нормам КПК, 20.05.2010 пенсіонера схопили. Наче у американському бойовику: біля дому на Юрія, немов на особливо небезпечного злочинця, накинулись 12 кремезних співробітників спецпідрозділу Альфа, 4 оперативних працівника, 2 екіпажі зовнішнього спостереження та 2 екіпажі ДАЇ! Під час затримання склали протокол, буцімто схопили його на гарячому, хоча після конфлікту з авто майстернею минуло вже 7,5 років. Утім, слідчого Біда І.О. цей факт не бентежив. 44 години пенсіонера тримають в мікроавтобусі. Без їжі та води везуть до Києва. По дорозі постійно доводиться зупинятись, бо Юрію стає зле.

Як потім стало відомо Юрію, 16 травня грубо порушуючи КПК, заступник Генпрокурора Войцишен скасував постанову про закриття справи проти Юрія і відкрив нове кримінальне провадження. Офіційна причина поновлення справи: «дана подія мала великий резонанс у суспільстві»! Невже приватні пересуди двох чоловіків через ремонт старенького сідлового тягача більше 7 років не давали спокійно спати мільйонам українців?! По цьому «резонансному» конфлікту в Закарпатській області призначили розбиратися цілу групу прокурорів столичної прокуратури і аж 7 (!) слідчий. Вся ця компанія за півроку лише раз допитала Юрія, проте так і не змогла розслідувати справу до кінця.

І знову порушення законів: для обрання запобіжного заходу слідчий звертається не до Печерського суду, як того вимагає територіальний принцип судочинства, адже міська прокуратура розташована в Печерському районі, а до Голосіївського. Суд бере Юрія під арешт на 2 місяці.

У пошуках вини на замовлення

На той час його вже 170 днів тримають за гратами, за весь цей час була проведена одна слідча дія - допит. Юрій вимагає проводити слідство, адже впевнений у невиновності. 12 клопотань – без відповіді. Лише через суд Юрію вдається добитись одночасного допиту з власником авто майстерні. Юрію закидають, що він наніс Трегубенку шкоду у розмірі 84 тисячі гривень. Утім, є докази, що такої шкоди немає, адже автівку Юрій передав власникові авто майстерні, і той її продав, ще й розписку написав, що претензій не має!

Слідство намагається довести, що у 2006-му Юрій буцімто погрожував Трегубенку фізичною розправою, користуючись службовим положенням. Стаття передбачає погрози із фізичним насильством або застосуванням зброї. Утім, у справі 2006-го року такі звинувачення відсутні. Адвокат вимагає закрити кримінальну справу через відсутність складу злочину. Клопотання лишаються без відповіді. До того ж 5 свідків по справі не дають показів проти Юрія. Утім, суддя цим фактам не вірить. Мовляв, Юрій може чинити на свідків тиск.

Кожні 2 місяці суд продовжує термін тримання під вартою. Весь цей час триває театр абсурду: суд нічого не бере до уваги, а законне рішення прийняти боїться, і тільки виконує чиюсь вказівку – тримати Юрія в неволі якнайдовше.

10 жовтня Юрій отримує Постанову про закінчення досудового слідства. Утім за тиждень термін слідства продовжили ще на 2 місяці «у зв’язку з великим обсягом роботи». І продовжив його наш знайомий заступник Генпрокурора Войцишен! Це той самий, який відродив закриту справу семирічної давнини.

Офіцер міліції пише скарги та звернення у всі інстанції, натомість вони лишаються без відповіді. Врешті він звертається із відкритим листом до Президента України.

Кримінальне провадження мало б бути негайно закрито, утім зовсім скоро суд знову продовжить термін тримання під вартою. І це буде саме Голосіївський суд замість Печерського: прокуратура сама собі обирає суди, ігноруючи принцип територіальності. А от скарги на бездіяльність слідчих, направлені Юрієм та адвокатом до того ж Голосіївського суду, повертаються - через той самий принцип територіальності.

Чому офіцера тримають за гратами?

27 вересня з Юрія зняли підозри у погрозах з насильством. А це за новим КПК означає, що він не є небезпечним, отже тримати його за гратами немає підстав. Суд має змінити запобіжний захід на заставу, особисті зобов’язання або домашній арешт. Адвокат Юрія Олексій Бордунов вимагає звільнити пенсіонера, утім суд не звертає уваги на наочні об’єктивні обставини, що є підгрунтям для зміни запобіжного заходу.

Так було завжди: спочатку заарештують, а потім міркують, що з цим робити. Справу за всіма ознаками треба закривати, а нечисті на руку держслужбовці намагаються на цьому заробити. А ще хтось має відповісти перед законом за незаконне тримання під вартою через чиєсь злочинне «замовлення». От і тягнуть час, продовжуючи до нескінченності слідство по справі, якої вже 8 років просто немає.

«Об’єднання Богдана Хмельницького» бере під громадський контроль слідство по цій справі. Правозахисники вимагатимуть скорішого об’єктивного та всебічного аналізу ситуації. Також вони готують звернення до всіх інстанцій з вимогою провести службове розслідування та розібратися, як державні чиновники можуть використовувати службу та високопосадовців заради зведення особистих рахунків.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.