Самоорганізація населення

27 сентября 2013, 13:51
0
218

тези

Пасажирські селянські перевезення.

Був час- порушили схеми перевезень. Щоб добратись із одного села до райцентру часто-тусто варто було іти пішки з надією на попутку.

 Пам*ятаю потрібно було потрапити до відділу освіти в січні з обіду. Автобусів немає взагалі. Ані київського, що проходи повз село, ані місцевого, який навідувався до села зранку й в ввечері . А добратись потрібно було конче, інакше не потрапити до Києва на курси підвищення кваліфікації. Береш ноги в руки й айда на власному 11 номері. Добре, попутки на той час грошей за підвіз не брали.

Перебрались в інший район. Справи з підвозом трохи кращі – можна було навіть дітей до музичної школи возити. Водій гроші брав лише з мене. Дітей, ще за старою совдепівською звичкою, провозив безкоштовно. Двох.

 Пізніше рейс відмінили. Їздити стало важче. Але… З часом знайшлися підприємливі люди, зорганізували людям можливість потрапляти до райцентру. Трохи, правда не так часто, що людей в автобусі, зазвичай, як оселедців в бочці, та й діти відтепер, школярі, їздять за ту ж ціну, що й дорослі. Але – зорганізувалось вже ЩОСЬ.

 Щодо музичних – художніх шкіл. Сьогодні люди села починають робити все можливе, щоби, так, як це було в радянські часи, діти мали можливість отримувати позашкільну освіту вдома. І не витрачати час і сили для поїздок до міст-селищ. Хоча не завжди і не в кожному селі цього людям вдається добитися.

 

Потреба передати  необхідне родичам – знайомим, що живуть на відстані. Пошта. Так, пошта діє регулярно, але не настільки швидко, як того вимагає час. І знову люди знайшли вихід. Багато хто знає, наскільки швидше можна необхідне передати водієм автобуса, провідником залізничного вагону. Це вже є офіційною можливістю зробити життя людей комфортнішим. Чи й не стало саме це ідеєю створення організації «Нова пошта», що діє навіть в невеликих містечках.

 

Фінансування освітніх закладів. На кожному кутку сьогодні криком кричать про недостатність фінансування освіти.  І в цій, освітній площині, люди також самоорганізувались. Недостатня платня вчительська? Вчителі займаються репетиторством.  Недостатньо коштів на придбання апаратури – підключаються батьки. Потрібен ремонт – знову батьки. Криком кричать про продаж оцінок? Мені то невідомо, чи є подібне взагалі. Але, зустрічаючи в ЗМІ повідомлення про побори на подарунки, відразу з*являється бачення того, що то є купівля високого балу  в кредит. Як казала одна бабуня хорошого онука: « У нього гарна класна керівничка. Онук вивчив на іспит усього один білет. ЗНАВ, який попадеться» .

 На сьогодні багато хто розповідає про можливість скласти сесію за доволі велики гроші. Чому б і ні.

Тобто – всі ці дії і говорять про те, що народ САМООРГАНІЗУЄТЬСЯ. Так, ця самоорганізація не говорить про цивілізований підхід до життя. Але – ХТО має право говорити про цивілізованість? Можливо це і є саме найправильніший вихід із ситуації?


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.