Чума другого тисячоліття, або Raiders are in Ukraine.

7 апреля 2012, 17:02
0
967

Проблема рейдерства в Україні поширюється зі швидкістю епідемії.


      В Україні завершився перший етап переділу власності, однак сьогодні розслаблятися рано. На зміну кримінальним угрупуванням 90-х прийшло ще більше зло – так звані  рейдери. Серед них – політичні лобісти та адмінресурс,  шановані депутати та судді,  юристи і менеджери, всі ті, хто має хоч трохи вільного доступу до  «державної мамки-годувальниці». Зважаючи на високі пости слуг народу та притаманне їм одвічне бажання не бруднити руки, виник шалений попит на послуги тих, для кого виконувати чорну роботу – звична справа. Ось тут і проявилися  бійці минулих славних  років  -  тепер вони стали  поважними  співробітниками охоронних агенцій. А їх робота описується поняттям, котре прийшло в Україні з-за океану – рейдерство.  По-нашому просто - дерибан, дерибан бізнесу, дерибан країни. Слово актуальне у всі часи існування нашої держави, бо процес становлення України буквально  заснований на постійному дерибані.

                Я багато подорожую по Україні та бачу, що відбувається інших містах. Нещодавно я побував в Одесі, Києві, Луцьку. Я побачив, що в усіх цих містах люди сильно занепокоєні ситуацією з проблемою рейдерства, яка в Україні вже має свої специфічні ознаки, так би мовити ознаки, що характеризують рейдерство по-українськи. Виглядає це приблизно так: ті компанії, або окремі громадяни, котрі мають близькі зв’язки з владою, або, на жаль, є представниками тієї ж  влади, вдаються до використання певних органів – правоохоронних чи судових, щоб чинити тиск на своїх конкурентів, а конкурентами зазвичай стають пересічні громадяни чи підприємці,  котрі своєю працею заважають здійсненню великих планів окремих людей.

            З іншого боку, рейдерство саме по собі   не є настільки страшним, бо як показує практика, окремо взятих рейдерів ще можна побороти, але набагато важче відшукати та ліквідувати глибинні процеси, що породжують таке явище. Простіше говорячи, спершу потрібно віднайти рейдера та «ефективно» на нього вплинути таким чином, щоб у нього було більше часу  та бажання займатися справами державними, а не особистими.

           Шість останніх місяців роботи з рейдерами показали звідкіля ростуть ноги цієї проблеми. На жаль, основною бідою нашого суспільства сьогодні залишається проблема незаконних дій українських суддів. Схема відома: підприємство загарбник купує пакет акцій цікавого йому об’єкта в Україні. При цьому є територіальний суд, котрий за всіма ознаками працює на користь рейдера. Для того щоб збити з пантелику це підприємство та позбавити його можливості нормально захищатися, достатньо застосувати єдиний прийом: віднайти третю фірму та вигадати конфлікт між цією фірмою та основним підприємством. Далі за сценарієм рейдер подає позов до суду на адресу цього підприємства, акціями котрого він володіє, й на конкуруючу структуру, яка має види на це підприємство й може вплинути на вартість його акцій. А далі справа вже за судом. Уже сьогодні є доведені факти фальсифікації документів, й конкретні прізвища суддів, що виносять рейдерські рішення. Найсвіжіший приклад сфальсифікованого відчуження майна  – останні події навколо ТОВ «Лукянівський ринок», що в Києві. Лише під спільним натиском підприємців,  активістів різних громадських об’єднань та громади Києва, прокуратура опротестувала рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 25.06.2009 «Про приватизацію об’єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва», на підставі якого цілісний майновий комплекс «Лук`янівський ринок» відчужено на користь рейдера  ТОВ «Квіткова Галявина». Та це ще далеко не кінець у справі з цим столичним ринком.

           Ще одна рейдерська схема спрацьовує при ситуації, коли підприємці чи підприємство знаходиться на орендованій землі. Рейдера цікавить лише одне питання: яким чином після захоплення підприємства викупити цю землю. Інша справа, коли, захопивши підприємство, рейдер автоматично отримає землю під цим об’єктом. Використання цього рейдерського способу захоплення просто «процвітає» в Одесі.  Підприємці з ринків «Північний»,  «Привоз», «Старокінний», масово просяться перевести ці базари в комунальну власність міста. Львів також не відстає від цих процесів. У нас типова ситуація, коли підприємців з невеликих базарчиків просто викидають на вулицю за фальшивими рішеннями судів. Людям важко відстояти своє майно, яке зазвичай стоїть на орендованій землі.

         Загалом, на мою думку українське рейдерство нагадує  казку „Про голого короля”, коли всі все бачать й розуміють, але при цьому роблять вигляд, що все гаразд. У кулуарах вам розкажуть, хто головний й другорядний рейдер, де він живе і на кого полює. Проте, коли діло доходить до судових скарг, всі роблять вигляд, що нічого не відбувається. Попри те, що всі структури влади, починаючи від Секретаріату Президента і завершуючи Кабміном, чудово обізнані у тому, що відбувається в Україні.

Голова ВК «Наступ» Руслан Секела. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.