УКРАЇНА НЕ РОСІЯ І ТУТ ЦЕ НЕ ПРОЙДЕ.

16 января 2014, 19:40
0
233

Тому президенту потрібно памятати кого в 2004 і в 2010 зробили крайніми, а шайка, яка продавила написані в Москві закони остаточно зільє його при першій можливості.

 Я чудово розумію людей, які на кілька днів приїхали підтримати ПР. Помітний контраст між ними і виснаженими учасниками майдану, які мерзнуть, недоїдають і недосипають. Схожий контраст простежується між опозиційними і провладними політиками і їх дітками. Таким кровососам і їх діткам, які душать і грабують народ давно потрібно було закрити дорогу на захід і заблокувати рахунки в банках, нехай відпочивають в сибірі, і купують китайські шмотки і авто, якщо вже обрали цей вектор інтеграції. І взагалі давно пора щось робити з відверто проросійським урядом Азарова, значна частина якого це агенти впливу Москви. Якби  президент краще знав історію КПСС, то зрозумів би що після того, як він зробить усю брудну роботу таких, як він змінить золота молодь - дітки тих хто історію КПСС знає на зубок, а судячи з того хто керував подіями в ВР і продавлював ті закони, її вони вже захопили. Нинішній президент і до 15 мільярдного кредиту робив висновки по тій інформації, яку йому надавало оточення на чолі з прем’єром, а після кредиту надходження, якого залежить від прем’єра став повністю залежним від нього. Як співається у пісні: "Мой адрес - не дом и не улица, мой адрес - Совецкий Союз". Ну і, відповідна столиця в них, і накази вони й досі отримують звідти. А Київ в них асоціюється з незалежною Україною, з втратою безмежної влади і з багатьма обмеженнями.

  Якщо добряче попитати  Колісніченка і Олійника, то ці землячки і комсомольські дєятєлі розкажуть дуже багато цікавого. І саме, щоб не відповідати за все що вони натворили, спільно з харківським кланом вони подали ці закони, які зроблять президента заручником цієї шайки. Маніпулюючи справою Ю.Тимошенко харківський клан тримає на короткому повідку донецьких, і так контролють країну. Дійшло до того, що харківські залучають до бородьби за владу не лише юристів випускників ХЮА, а й випускників інших вузів: програмістів і навіть ветеринарів. Використовують навіть дистрибюторську мережу розповсюдження харківського пива Рогань. Здається, Харків, як губка втянув в себе все найгірше з "совка", а євроропа для них це Закарпаття з його феодалами князьками, з якими вони налагодили тісну співпрацю. Мене шокувало інтервю з одним викладачем харківського інституту міліції. Виявляється що такі, як він мають значно більше прав ніж інші, а дехто взагалі не має жодних прав. Щось схоже якось розповідав ще один колишній міліціонер - високопосадовець з Харківщини. Виявляєтся, настав час таких як вони, а підприємливі люди відстали від життя і вже не в тренді. А таким злодійкуватим учням управлінської харківської школи, як Черновецький, колишнім прокурорам, як і Олійник, взагалі все дозволено від дерибану до рейдерства. Доводилося стикатися з вихованцями таких викладачів і з такими чиновниками харківської школи, як Черновецький, які кришували бєзпрєдєл, навязазуючи таку модель усій країні. Якщо так і далі піде, то Вишинський і Берія скоро будуть відпочивати.

  Коротка в президента память, саме Колесніченко вкинув закон про мову, який зпровокував бійку в ВР, яку показали на весь світ відлякали іноземних туристів і добряче зіпсували імідж влади і країни вцілому. Саме тому коротким був і період його впливу на процеси, які відбувалися в країні. Якщо президент підпише закони написані в Москві і подані їх халуйом Колесніченком, який в кремлі за свою підривну діяльність відкрито отримує нагороди, то він доведе що пляше навіть не під дудку Москви, а під дудку московських халуїв, які остані два роки планомірно перетворювали його спочатку на губернатора малоросії, а тепер хочуть зробити цапом відбувайлом з повноваженнями "свадєбного генерала".

 На кожному етапі розвитку підприємства потрібен певний тип керівника. Після помаранчевих, не без допомоги регіоналів, які блокували всі дії попередньої влади і розхитували ситуацію, країна захотіла твердої руки і регіонали пообіцявши порядок і стабільність так захопили владу. Але як виявилося крім закручування гайок регіонали нічого не вміють і весь цей час вони тільки те й робили що закручували гайки, але щоб запустити механізм потрібно ще й ним керувати. І якби не зовнішні запозичення, з допомогою яких країну взяли на буксир, то країна звалилася б в пріру банкрутства. Так звані диктаторські закони остаточно заблокували "механізм" і наслідки такого буксирування будуть непердбачувані. 

 Так чи інакше президента, як і його попередників зроблять крайнім. І в нього є два шляхи: довіритися цим провокаторам і пливти за течією, але невідомо куди він припливе, а точніше куди вони його заведуть. Інший, це йти шляхом своїх попередників, яких теж хотіли приручити, а так як вони часто відмовлялися від пряників то доводилося звикати до батога. Доведеться починати відділяти мухи від котлет - переформатовувати парламент, відокремити проросійських депутатів (це своєрідний штрафбат і самі вони не зупиняться) з ПР від прагматичних бізнесменів і з ними пробувати домовлятися з конструктивними опозиціонерами.  Але схоже, нинішній президент не звик до такого йому більше подобаються пряники і він забув, що безкоштовним сир буває лише в мишоловці. Хоча і тут є вихід, якщо він бачить, що його обложили з усіх сторін, то можливо варто знайти в ПР (успішного міністра, губернатора, мера, або когось з депутатів) і розпочинати підготовку до позачергових виборів президента, а можливо і Верховної Ради. Важко зважитися на такі кроки і без допомоги майдану не обійтися, а щоб влада зрозуміла, що майдан як явище не зникне потрібно не лише стояти в центрі Києва, а й поширювати його вплив на всю країну. Друковане видання майдану може бути, успішним на території всієї країни, самоокупним комерційним проектом.

Розумні політики знають як перемагати, а мудрі знають коли перемагати, а коли програвати.

P.P.S. А нерозумні все роблять на зло іншим і закони президент підписав на зло заходу, який почав розмову про санкції. Цією слабкістю дуже часто користується його оточення, взагалі я сумніваюся що в його оточені є достатня кількість розумних людей, яким він може довіряти на всі 100%. І невідомо куди вони заведуть країну маніпулюючи ним. В Вільнюсі він відчув що захід його не сприймає, образився і на зло полетів в Китай, хоча і до того з країни вони планомірно вибудовували щось схоже на колгосп, де всі будуть працювати за їжу. І візовий режем і закон про агентів це продовження цієї політики (заборона носити каски свідчить не про бажання погладити по голові), або записуйся в їх політико-бізнесові колгоспи, або вибирайся з країни, або здихай з голоду. І усім цим керує зграйка переляканих маразматиків. Тому потрібно вимагати від заходу, щоб і їм перекрили весь кисень і ізолювали від усього світу.
Президент не вміє пробачати, премєр і багато інших проросійських українських політиків і досі не пробачили принижень і страху, які вони пережили після 2004 року. Різка відмова від євроінтеграції на девяту річницю помаранчевого майдану, можливо, була спланованою помстою, а президента вкотре просто використали.
Він сказав що ніколи не піде в Європу з зігнутою головою, а люди з його оточення уточнили і сказали що, якщо і підуть в Європу, то лише для того щоб ще раз встановити червоний прапор над Рейстагом, цьому його вчать борці з капіталізмом з його оточення. Вічні революціонери якби мали достатньо сил, то давно б оголосили війну і Германії, і Англії і усьому заходу.

Інколи, щоб зробити два кроки вперед спочатку потрібно зробити крок назад. Саме так діяв, дозволивши НЕП майже сотню років назад  вчитель тих комсомольців, які тепер оточили президента. Це саме вони повторили в Україні після перебудови, а тепер не лише згортають НЕП, а схоже й далі збираються діяти за тим сценарієм (колективізація і закручування гайок). В президента багато спільного з Б.Єльциним, а сценарій за яким розвиваються події в Україні дуже схожий на російський.Впертість і небажання робити жодного кроку назад, яку президент путає з непохитністтю і вважає своєю сильною стороною - це слабкість, яка суттєво полегшує процес маніпуляції і цим успішно користується його оточення. Ця риса характерна більшості донецьких, вони формувалися в середовищі де такі речі вважалися слабкістю, а кожен прояв слабкості був смертельно небезпечним. Перебравшись в Київ вони не позбулися цього типу поведінки, частина з них і досі їздить в броньованих авто з підрозділами озброєної охорони - це звичка, яка залишилася з девяностих. Події після 2004 року посилили ці страхи, а євромайдан нагадав і поглибив їх (в медицині це називається рецидив). Щоб позбавитися цих страхів вони закручують гайки і роблять ставку на силовиків, які, доречі, зацікавлені в такому сценарії.   
 Президент хвалився що він не актор, але перш ніж хвалитися цією прямолінійністю, від якої ми всі дуже багато втратили, а країну кидає зі сторони в сторону, йому варто було б згадати стиль роботи Л.Кравчука і Л.Кучму, вони не боялися визнавати свої помилки і робити кроки назад. В Україні вже сформувалися політики і бізнесмени з таким стилем роботи, які навчилися успішно працювати в умовах ринкової економіки, а їх намагаються переучити на старий лад.
Крім цих слабкостей в президента є й інші, які успішно використовує його оточення для маніпуляцій. Скористашись цими слабкостями оточення переконало його, що лише він, ставши президентом, може врятувати пролетаріат Донбасу від загниваючого заходу. Він сам починав з самого низу і на відміну від деяких комуністів не звик до такого життя і до кінця не знає що робити з необмеженою владою і межигірям з дорогими авто, а якби він на це не повівся , то до самої старості спокійно жив би в затишному будинку під Донецьком і няньчив би внуків, а так нинішнє майбутнє усієї його сімї дуже туманне. Кожен будує своє майбутнє сам.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.