Підніжка російському демократу

8 января 2014, 19:16
0
194
Підніжка російському демократу

«Мерседеси» і «Ягуари»? Будь ласка! І скільки завгодно!

Володимиру Кириловичу Винниченко приписують вислів: «Російський демократ закінчується там, де починається українське питання!». Оце саме питання стало підніжкою для відомого російського публіциста Дмітрія Орєшкіна. Як же тут не спіткнутися! Та обличчям прямо у багно великоросійського шовінізму! Надалі як це сталося.

Олексій Гарань у матеріалі «Підсумки року для Путіна», 07 січня 2014, виклав політогляд Дмітрія Орєшкіна «Год как год» на сайті УП. Нижче окремі фрагменти статті із коментарем.

«… То же самое с Майданом.

На Украине отсталая энергоемкая промышленность. Даже хуже, чем в Белоруссии. Топлива жрет – не напасешься, продукцию производит дорогую и низкого качества. Если бы в стране была свободная конкурентная экономика, за 20 лет часть промышленных мастодонтов вымерла бы, часть перестроилась. Но конкурентной экономики на Украине нет. И в Белоруссии тоже. Поэтому и там и там под гром патриотической пропаганды дотационное хозяйство постепенно сползает в овраг.

Тоже все очевидней».

Тут тільки невеличка ремарка щодо очевидного орєшкінського, котре, взагалі-то, виглядає дещо неймовірним. Автор вказаного «очевидного», відсталого полінувався переглянути номенклатуру українського експорту і порівняти її із експортом Японії, Німеччини чи США. Експортують найрозвиненіші те ж саме! А дещо із нашого «відсталого» іще й імпортують! А «мастодонти» дійсно вимерли. В країні стоять десятки тисяч підприємств, продукція багатьох із котрих була ліквідною. Громом пролунала звістка про початок банкрутства бердянського «АЗМОЛу». Але ж все це із іншого, позаекономічного блоку питань. Котрі, на жаль, не є предметом сьогоднішньої розмови.

Тобто, перше зауваження стосується, м’яко висловлюючись, недостатнього вивчення автором опусу питання. Але наступне…

«Длинных инвестиционных ресурсов для Януковича нет. Не только в Европе, но и в Китае, откуда он вернулся с постным лицом и пустыми руками. Да он и не готов их грамотно освоить, вот в чем беда.

У Путина баланс выдержан лучше. Взял из казны сколько надо, да и отдал брату для затыкания дыр в евразийском халате. Никто и не пикнул. Ни в Госдуме, ни в Правительстве, ни в политических партиях. Их, впрочем, и не спрашивали. Хотя, вообще говоря, могли бы. Если у нас экономически активного населения, скажем для простоты, 70 миллионов, то из кармана у каждого, не спросясь, вынули по 215 долларов. По курсу, более 7000 рублей. А вдруг не все согласны?

Опять неправильный вопрос.

Как это не все? Цивилизационный же код! Вас, козлов, разве спрашивали, когда в Афганистан посылали? И ведь как славно все получилось – достойные люди столько звездочек на погоны посшибали.

Впрочем, согласимся: расчет про 7000 рублей отдает популизмом. Но ведь 15 млрд. долларов – это, считай, высокоскоростная ж/д магистраль Москва-Казань. Кто-нибудь получил (или хотя бы попросил) разъяснения от национального лидера, почему Янукович ему дороже Казани? Или почему на фоне радикального сокращения инвестиционной программы Газпрома (а это российская наука, строительство, закупки оборудования, рабочие места и пр.) он позволяет себе столь же радикально сбрасывать цену на конечную продукцию для одного из крупнейших потребителей. Для своей модернизации денег нет, потому что ушли на торможение модернизации у соседей?.

Разъяснений нет и не будет…»

Наступне Ви знайдете «погуглівши» Інтернет із вказаного питання:

«Из России с 1990-го года вывезено ценностей на 4 трлн. долларов, Более 3-х триллионов долларов вывезены из России за 20 лет ...».

Найскромніші дані із подібних повідомлень вказують на те, що за 15 путінських років із Росії безповоротно було вивезено природних ресурсів як у вигляді сировини, так і готових виробів на карколомну суму більше 1 трильйона доларів! Безповоротно! За фантики! А, точніше, за цінні папери, рахунки у західних банках і т. інш.

Це замість того, щоб купувати не італійські меблі, Лексуси та Мерседеси, а найсучасніші фабрики, заводи, цехи та новітні технології.

Дехто із читачів знає, що у Росії був за рахунок експорту створений Стабілізаційний Фонд на 600 з гаком мільярдів доларів. Папірців!!! Бо все, за рахунок чого був створений цей Фонд, було спожито і відправлено європейцями (за що і любить фрау Меркель Путіна) на унітаз!

Згодом вказаний Фонд був розділений на 2 значно скромніші. Ось із одного із таких Фондів Путін виділив 3 із 15 обіцяних мільярдів доларів позичку Україні. Тобто, грошові зобов’язання європейців перевів на нашу державу.

І ніяких магістралей за вказані кошти не могло бути побудовано апріорі! Ніхто і ніколи не віддасть вказаних грошей у вигляді новітніх технологій і відповідного їм обладнання. «Мерседеси» і «Ягуари»? Будь ласка! І скільки завгодно!

А от із України за вказані 3, чи 15 мільярдів, та й ще із відсотками, можна буде витребувати все що завгодно!

Ось тому російський демократ зовсім не про те веде мову.

50 років тому, коли за золото Микита Хрущов закупив на Заході зерно, Вінстон Черчілль так висловився: «Треба бути генієм розуму, щоби хлібну Росію залишити без хліба!». Відчуваєте аналогію?

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.