Прості імена. Репліка до статті Сергія Лещенка

29 декабря 2013, 07:46
0
206

27 грудня 2013 року «Українська правда» надрукувала матеріал Сергія Лещенка "Майдан на канікулах"

27 грудня 2013 року «Українська правда» надрукувала матеріал Сергія Лещенка «Майдан на канікулах. В статті є фраза «Поселення «антикучмістів» під проводом Юрія Луценка та Володимира Чемериса простояло з середини грудня аж до 1 березня 2001 року, поки його не розігнали кілька сотень міліціонерів…».

Власне, око ріже слово «під проводом». Отож, «провідниками» «України без Кучми», були, слід думати, Луценко та Чемерис. В цьому разі дуже хотілося б попросити автора розтлумачити слово «провід» – хоч у тому значенні, в якому його вживали в часи ОУН-УПА, хоч в осучасненому форматі.

Внесемо термінологічну ясність. У 2001-му Луценко й Чемерис були співкоординаторами акції. Не менше, але й в жодному разі не більше. (Причому, не надто удатними та удачливими, як показав подальший перебіг подій). Говорити про якесь «провідництво» цих двох осіб так само дивно, як вважати, що Євромайданом керує обрана на минулих вихідних Рада з кількох десятків людей.

Так, імена всіх причетних до УБК не перерахуєш. Тих, кого сьогодні носять на руках, завтра з легкістю забувають. Пройде кілька тижнів або місяців, і ім’я Лізи Шапошник, дівчини з ДЦП, якій інвалідна коляска не заважає працювати волонтером, зітреться з пам’яті. Ніхто й не згадає й прізвища 89-річного Михайла Ткачука та його дружини Мирослави, які перерахували маніфестантам 10 тисяч гривень – усі свої заощадження. Перестануть асоціюватися з Євромайданом Ярослав Притуленко і ще восьмеро затриманих  на акції 1 грудня.   

У битві з часом вціліють лише вожді – на цей рахунок не існує жодних ілюзій.

Проте вожді на вождів не приходяться. «Під проводом» Луценка та Чемериса акція «Україна без Кучми» була успішно розчавлена спецпризначенцями. І сталося це не 1 березня, коли наметове містечко «розігнали кілька сотень міліціонерів», а 9-го. Події на Банковій 9.03.2001, думається, добре відомі як авторові УП, як і героям його публікації.

Ніхто не звинувачує Луценка з Чемерисом в тому, що на підходах до адміністрації президента сталася провокація, а далі вже в хід пішов озвірілий спецназ, який так само бив та калічив, як і 13 років по тому. Але події на Банковій співкоординатори УБК не контролювали – це факт. Після десятків арештів пролонговувати акцію не стали – це другий факт. Тож вони – не Діонісій Старший, що виграв битву при Сіракузах, й не Александр Македонський з Наполеоном Бонапартом, словом, не ті полководці, котрі варті того, аби на скрижалях історії вцілілі виключно їхні (без соратників) імена. 

І, до речі, поки одні формулювали накази, другі намагались керувати некерованими процесами, треті сиділи в тюрмі. УБК плачевно завершилась для фігурантів 9 березня: ряд менш «вождиських» персон потрапив за грати. Тож, говорячи про «провідників», можна було б бодай задля годиться згадати ім’я Андрія Шкіля, котрий провів в ув’язненні 13 місяців, або ж ім’я Миколи Ляховича, котрий «на зоні» захворів туберкульозом і чиї колонки не часто, але все таки друкує «Українська правда»…

Що ж стосується Юрія Луценка та Володимира Чемериса, чаша сія у 2001-му їх оминула. Співкоординатори УБК відбули судовий процес в якості свідків. І хоч казав один одіозний політик, що «жлобським є бажання увійти в історію, оминувши в’язницю», в історію (бодай цієї акції) вони увійшли, закріпившись, як бачимо, на позиціях «проводу».

Що стосується Юрія Луценка, то, звісно, зайве нагадувати, що пізніше він таки потрапив до в’язниці. За не менш надуманими обвинуваченнями, ніж ті, що колись висували його «побратимам», але то вже зовсім інша історія. Між УБК та арештом 2010 року у Луценка було одне доволі прикметне висловлювання. Він порадив своєму «подєльніку» Шкілю йти в суд, аби там доводити, що справа 9 березня – суто політична. До отримання судового рішення це відомо лише в теорії, підкреслив Юрій Віталійович Луценко, затятий антикучміст, борець з режимом, співкоординатор УБК, а також – станом на 2006 рік – міністр МВС.

Інтернет зберіг для нащадків ці слова. А «Українська правда» включила їх до стрічки новин. Ось посилання на цей епізод: http://www.pravda.com.ua/rus/news/2006/02/21/4397112/ Для профілактики короткої пам’яті інколи корисно погортати власні архіви. Хоча як ті архіви інтерпретувати – на це вже єдиного правила не існує. Широта трактувань – переконаймося зайвий раз – може бути неосяжною…    

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.