За зміну зовнішньополітичного вектора аграріям доведеться дорого заплатити

21 декабря 2013, 10:54
Координатор Аналітичної Платформи АПК
0
168

Рік надій завершився розчаруваннями та фінансовими втратами

Рік надій завершився розчаруваннями та фінансовими втратами

«Хитання» влади між двома союзами сьогодні дорого обходиться аграріям. Цей рік став роком надій ― країна визначилася з курсом. Усі галузі працювали, щоб зробити стрибок до Європи ― поліпшили якість та контроль якості. Були взяті колосальні кредити, придбано чимало техніки, вкладено чимало зусиль…

Сьогодні уже місяць «європаузи»: аграріям прийшов час платити по кредитах. Ринки не відкриті, загроза скасування ФСП висить над головою.

Що буде з аграрним сектором далі ― невідомо…

Протягом 2013 року Україна продовжила гру під назвою «багатовекторність зовнішньої політики»: ми продовжували й продовжуємо «плавати» між Митним Союзом та Зоною вільної торгівлі з ЄС.

Ми не отримали гарантій на відшкодування ПДВ. Навпаки, нависла загроза ще й скасування ФСП.

Ми говорили про молочну галузь як плацдарм для розвитку сільськогосподарського виробництва, а натомість маємо найдорожчі кредити. Не вирішено питання по землі. Значно піднялись закупівельні ціни на сировину і ще багато факторів, які у 2013 році були визначальними в тому, що ми маємо наприкінці року. Та про все по порядку.

Як усе починалося: Україна ― країна можливостей

Питання продовольчої безпеки було, є і залишається питанням номер один у всьому світі. Кількість людей на планеті збільшується, а значить і споживання продуктів харчування теж. Тож перед світовими організаціями, що займаються питаннями продовольства постало завдання визначитись з основними гравцями на аграрному ринку світу, що завдяки своїм унікальним географічним умовам, родючістю ґрунтів, використанням технологічних досягнень в сільськогосподарському виробництві могли б забезпечити світову спільноту необхідною кількістю продовольства.

Україну починають розглядати як потенційно сильну аграрну країну. У неї вірять, як ніколи. Що ж сама Україна спромоглась для цього зробити і які перспективи є для української продукції в світі?

Отже, що думає про нас світ? У кінці квітня в Києві відбувся «Український молочний форум», який зібрав представників молочної галузі, Мінагрополітики, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Продовольчої та сільськогосподарської організація ООН (ФАО), а також провідних експертів у галузі аграрного бізнесу, права. 

Ініціатором даної зустрічі були представники ФАО, ЄБРР та Асоціаця виробників молока. Основним результатом зустрічі стало підписання домовленостей про створення робочої групи, яка займатиметься вивченням та вирішенням важливих питань молочного ринку разом із ЄБРР та ФАО. Це гарний сигнал для країни, коли такі організації роблять самі перший крок на зустріч.

Значить в Україні вбачають одним з найбільших ринків з виробництва молока в світі. Тому в даній роботі ми ставимо плюс.

Літо ознаменувалось для нас постійними змінами в зовнішньополітичному векторі. То ми говоримо про те, що маємо триматись разом з Митним союзом. Пропонуючи незрозумілу схему 1+3. 

То ми офіційно заявляємо, що підписання асоціації про Зону вільної торгівлі з ЄС залишається єдино правильним вибором і всі зусилля кидаємо на асоціацію.

Звісно, що коли так «хитає» владу, важко очікувати на прибуток в аграрному бізнесі. Цей сектор економіки як ніхто потребує інвестицій та чітких правил гри. Хто ж захоче інвестувати в епоху невизначеності?

І ось, ніби коли вже Україна озвучила одновекторність в зовнішній політиці і вирішили ― йдемо до ЄС, аграрії почали активно підтримувати цю ідею. 

Для молочної галузі України з’явився шанс стати кращою, конкурентноспроможнішою і відкритою для інвестицій. Підписання угоди давало нам можливість вийти на ринок Європи, найбільший ринок молочної продукції в світі.

Прагнення ставати технологічно кращими, змусило говорити про необхідність вносити зміни в систему контролю якості продукції. Щоб експортувати українську продукцію в країни ЄС, вона повинна відповідати екстра-класові. У Європі діють стандарти безпеки продукції на основі системи ХАССП.

Наші виробники розпочали поступове впровадження таких стандартів, хоча процедура не з дешевих. Нарешті ми заговорили про шанс диверсифікації експорту молочної продукції. Залежність від експорту тільки до Росії ставить під загорозу все виробництво молока в Україні. Всі ми добре пам’ятаємо події, що відбулись серпні. Коли за ініціативи одного чиновника з Російської Федерації по кілька днів фури з сирами стояли на кордоні між Україною й Росією. Після підписання угоди про асоціацію з’явилися б реальні умови потрапити на прилавки європейських магазинів. 

Та те, що сталось ми всі вже добре знаємо… Хотіли як краще, трапилось як завжди.

Зробили шкоду ― підтримайте галузь

Сьогодні на аграріїв обвалилися результати ― пора платити по найбільшим у світі кредитам.

У цей час Міністерство доходів і зборів України підготувало сюрприз, скасування ФСП для тих хто займається тваринництвом. Проект податкової реформи в тваринництві передбачає скасування ФСП для підприємців, що займаються тваринництвом, птахівництвом, розведенням та виловом риби.

Замість ФСП частині аграріїв пропонують перейти на спрощену систему оподаткування.

Ініцюювавши даний законопроект, чиновники поставили під загрозу усю галузь тваринництва. Замість ФСП (тобто податок з кожного гектару землі), пропонують перейти на а єдиний податок, 3-5% від обороту. Про який розвиток, які інвестиції в молочне скотарство при такій ситуації можна говорити?

Тому якщо ФСП не буде продовжено хоча б як мінімум, ще на років 10, про розвиток молочного скотарства мова може не йти взагалі.

А Україну цілком заполонить імпорт молочки з Білорусії, яка активно субсидується урядом цієї країни і дає реальний шанс бути перспективним сектором економіки для їхньої країни.

Катастрофу «пом’якшило» подорожчання ціни на молоко, що на 20-30% вищі, ніж були в 2012-му. Зростання цін на молоко на світових ринках стимулювало ціни і на внутрішньому українському ринку. Великий дефіцит сировинного молока значно посилив конкуренцію між переробниками, що зумовлює подальше зростання цін.

Саме дякуючи цьому частині фермерів вдається розраховуватися з банками. Проте з малими господарствами біда – на інтернет-аукціоні Сландо уже кілька сотень пропозицій продажу «аграрного бізнесу». З яких чимало – невеликі молочні ферми…

Тому, після року надій фермерів врятує рік розуміння та підтримки. Якщо ми, звичайно, хочемо бачити в Україні аграрний сектор.

Повинен працювати Аграрний фонд, з якого держава могла б компенсувати ціну на молоко. А не бути «переділеним» наполовину у новому бюджеті.
Мають бути розроблені механізми компенсації високих банківських відсотків.

Підсумовуючи рік, хотілося б зазначити і про позитивні досягнення. Завдяки роботі Робочої групи з визначення механізмів регуляторної політики на ринку молока України, ми можемо говорити про діалог між виробником і владою.

Міністерство підтримує й розуміє що потрібно вирішувати питання виділення земельних ділянок для виробництва грубих кормів. Вже сьогодні створюються фінансові програми на підтримку фермерів із кредитуванням спрямованим на будівництво і реконструкцію ферм, завезення молодняку. Сподіваємося що новий 2014 рік буде продуктивнішим на справи і в очах усього світу ми підтвердимо статус годівниці планети.

З Новим Роком та Різдвом Христовим.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.