Ніхто, крім Тимошенко? Частина 7

14 декабря 2013, 21:19
Політичний експерт, Громадський діяч
0
227

Другий Майдан чітко продемонстрував, хто ним керує. Хоча для переважної більшості учасників та спостерігачів все виглядає як певне колективне загальнонародне дійство.

Хто керує Майданом?

Ще під Євромайдану (Першого Майдану) стала очевидною незадовільна організація, відсутність єдиного координаційного центру, лідера. Все було схоже на те, наче зібралися великі та малі феодали зі своїми військами, вільні отамани з ватагами, і кожен з них, за великим рахунком, бачить все по-своєму, говорить про своє, діє за власним розумінням. Якщо брати „отаманів з ватагами”, то вони найбільше намагалися виділитися з великої кількості учасників акції, демонструючи, що ніхто їм не указ, що вони самі по собі, хоч і разом з іншими. Переважно це стосується радикально налаштованих організацій. Існувала певна хаотичність, неконтрольованість. 

Але з початком Другого Майдану „з тіні” вийшли справжні керівники, акція стала організованою, хоча „отамани з ватагами” з їхнім стилем поведінки нікуди не поділися.

Кого вважати керівниками? Людей, які озвучують вимоги, програми дій, спрямовують людей на виконання певний дій, координують дії. Хто все це озвучував? Більше всіх В.Яценюк – політичний лідер „Батьківщини” „на волі”. Кім нього – О.Турчинов з „Батьківщини”, лідер УДАРу В.Кличко, лідер „Свободи” О.Тягнибок, лідер „Третьої республіки” Ю.Луценко. Але ці троє виступали набагато менше, аніж А.Яценюк. Все це підтверджується кількісними показниками. Достатньо взяти олівець, відкрити стрічку новин на сайті „Української правди” та порахувати хоча б поденно. Яценюк заявив це, сказав те, заявив ще й це, і ще й ось це.    

Крім того, від „Батьківщини” є два представники (А.Яценюк, О.Турчинов) плюс співчуваючий Ю.Луценко.

Однак, і це ще не все. Бо згадана трійця виконувала „поради” від Ю.Тимошенко.

„Конкретний план”.

„Українська правда” у своїх новинах не згадала один цікавий момент. А може просто не звернула увагу, чи навмисно не захотіла звернути увагу. Однак, дещо цікаве стало явним.

6 грудня на мітингу на Майдані Є.Тимошенко зачитала звернення від своєї мами Ю.Тимошенко, в якому, зокрема, повідомляється: „Предложения, касающиеся конкретного плана действий, я передала лидерам оппозиции, и надеюсь, что они к нему прислушаются. (http://korrespondent.net/ukraine/politics/3274672-tymoshenko-peredala-konkretnyi-plan-dlia-evromaidana).

Ну і ще декілька цитат з цього звернення:

- „надо немедленно брать власть в свои руки”;

- „все действия должны быть скоординированы с оппозицией, должны быть мирными”.

Передала лідерам пропозиції до конкретного плану дій. Ну а слова про сподівання, що лідери опозиції прислухаються до її порад, - це вже другий випадок лукавства. Перший був пов’язаний з тим, що рішуче дійте і певним конкретним чином, і при цьому додавалося жалкування, що сама Ю.Тимошенко не має можливості взяти на себе відповідальність.

До речі, зверніть увагу на те, як часто з 21 листопада зверталася до всіх Ю.Тимошенко, ув’язнена і заблокована владою. Це підштовхує до різних версій та підозр. Одне із запитань: Майдан був владі потрібен для чогось? Бо звернення і заклики до рішучих дій від Ю.Тимошенко потрапляли до керівників Майдану регулярно, навіть після того, як 8 грудня був взятий в осаду увесь урядовий квартал.

Ну а наскільки керівники Майдану прислуховувалися до „необов’язкових” для виконання пропозицій Ю.Тимошенко, судіть самі. Порівнюйте зміст її звернень з реальним розвитком подій.  

Від тривоги - до розлючення та ультиматуму.

21 листопада лідер „об’єднаної опозиції” звернулася до усіх опозиційних фракцій Верховної Ради із закликом проголосувати за будь-який закон стосовно лікування ув’язнених за кордоном. І підтримати президентській варіант закону про прокуратуру, виборчий закон. Звісно, що всі жертви виключно заради підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Крім того, не буде Угоди - не буде можливості вирватися з України, отримати більше свободи (як мінімум).Для фракції „Батьківщини” лист від Ю.Тимошенко зачитав С.Власенко.

Вже 22 листопада з’являється нове звернення – відкритий лист до В.Януковича, який був опублікований або переказаний багатьма ЗМІ, в тому числі тими, що належать „сімї”.  Якщо напередодні Ю.Тимошенко була стривожена, то тепер вона була розлючена „призупиенням” і не приховувала цього. Вона написала Януковичу, що напередодні (21 листопада) „мені хотілося вас просто вбити”.  На думку Ю.Тимошенко, такий стану був у 70% народу. Вона повчальним тоном виклала В.Януковичу три поради, щоб „рятувати ситуацію” з Угодою.

Найбільше раджу звернути увагу на третю пораду: „Не страждайте так очевидно з приводу мого питання. Ваш страх настільки помітний, що вам не вдається його приховувати. Підписання Угоди в той час, коли ви утримуватимете політичного заручника у свої застінках, значно зменшить вартість вашого європейського героїзму”.

Ну а завершується лист ультимативним попередженням: „ Зрозуміло, що ви можете і не прислухатися до моїх порад. Це означає, що за ваше політичне майбутнє  ніхто не дасть навіть ломаної копійки, і навряд чи ви надовго залишитесь президентом України.   

Отже, можна констатувати декілька моментів.

1) Занадто висока самооцінка Ю.Тимошенко, відповідна й тональність листа.

2) Просто „призупинення ” не могло б довести Ю.Тимошенко до такої люті, якщо б воно не руйнувало її політичне майбутнє. Нагадаю, що влітку з’їзд „Батьківщини” її вже висунув „єдиним кандидатом” від опозиції на президентські вибори. За півтора року до виборів). (Див. тему „Ніхто, крім Тимошенко? Частина 1”).

3) Повчальна тональність - як публічна демонстрація зверхності до В.Януковича, його приниження та виклик йому.

4) Ультиматум з прямим „попередженням”, що В.Янукович не буде довго залишатися президентом, якщо не підпише Угоду про асоціацію України з ЄС. Це не лише попередження, але й демонстрація намірів.  

5) Теза про те, що В.Янукович дуже боїться Ю.Тимошенко. З одного боку, це спрямовано на приниження В.Януковича, з іншого боку – демонстрація власного уявлення про свою силу та значимість. Теза про те, що влада боїться опозицію, пройшла „червоною лінією” через Євромайдан, потім – через Другий Майдан. І використовувалася вона виключно для мотивації громадян до більш рішучих дій у боротьбі з „режимом”.

Однак, влада, яка тремтить від страху перед Ю.Тимошенко, опозицією та Майданом (якщо вірити лідерам опозиції), чомусь ще не заблокувала можливості для того, щоб звернення від Ю.Тимошенко не потрапляли „на волю”, щоб їх не тиражували ЗМІ (ну хоча б ті, що не є опозиційними). Чому?... В.Янукович насправді не збирався міняти Асоціацію з ЄС на Митний союз, і тому не став блокувати Ю.Тимошенко з опозицією, позиційні ЗМІ, щоб не погіршити ще більше ставлення до себе з боку Заходу? Влада „гралася” з опозицією та Майданами з якихось інших міркувань? Чи були Майдани певної мірою „ частково контрольованою” з боку технологією?

 (Продовження буде).

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.