Ніхто, крім Тимошенко? Частина 4

11 декабря 2013, 00:41
Політичний експерт, Громадський діяч
0
210

Під час подій Євромайдану стали помітними декілька „сюжетних ліній”. Склалося враження, що серед усіх домінувала стратегія, яку намагалося реалізувати керівництво „Батьківщини”.

Для пересічного громадянина це здавалося збігом обставин. Наприклад, коли 24 листопада люди прийшли на початок Євромаршу і побачили замість анонсованої акції без прапорів море прапорів від „Свободи” та „Батьківщини”, то дехто подумав, що партійні лідери просто не встояли перед звичкою. Ну так само, як алкаш не може встояти перед чаркою.

Однак, якщо виходити з викладеного раніше у темах „Ніхто, крім Тимошенко?”, то не було ніяких „випадковості” та „не встояли”. Що стосується партійних прапорів, їх кількості, гасел, порядку розташування учасників у колоні, то все було заздалегідь продуманим. Все було у відповідності з тією „генеральною стратегією”, про яку йшлося у темі „Ніхто, крім Тимошенко? Частина 3”. 

Початок Євромайдану.

Акція розпочалася увечері 21 листопада, коли урядом була прийнята постанова про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Як писали ЗМІ, виключно за ініціативою громадськості, виключно на знак протесту проти „призупинення”, заради тиску на владу, що скасувала своє рішення та підписана Угоду 28-29 листопада у Вільнюсі. До самміту залишався ще тиждень, і ще залишалася надія, що влада передумає. Для Ю.Тимошенко залишалася хоч дуже слабка, але надія, що „крапка” ще остаточно не поставлена, що асоціацію таки підпишуть, а її саму звільнять. На це сподівалися і керівники „Батьківщини” на волі. 

Що ж стосується Євромайдану, якщо розшифровувати, що криється за громадською ініціативою, то виникає наступна конфігурація: журналіст М.Найєм – „Українська правда” – „Батьківщина” – Ю.Тимошенко. Як вже було сказано у попередній темі, мало хто вийшов би на акцію з вимогами звільнення Ю.Тимошенко, на суто партійну опозиційну акцію. 

А от „призупиненням” були стурбовані  і обурені дуже багато людей, в тому числі знана кількість тих, хто не підтримує опозиційні партії, хто є прихильником ПР, і тих, хто вважає, що Ю.Тимошенко повинна сидіти у в’язниці. І було безглуздо не осідлати такий прояв справді загальноукраїнського невдоволення громадян – незалежно від регіону проживання, мови спілкування, політичних та ідеологічних уподобань, ставлення до історії тощо. Невдоволення владою та недовіра до влади сягнули дуже високого рівня, були щирими по свої суті навіть серед електорату ПР. Саме це об’єднувало народ від сходу до заходу від півночі до півдня. Людям вже декілька років розповідали про „покращення” та „стабільність”, а насправді життя ставало все гіршим для бюджетників, підприємців, найманих працівників.

Тому люди з підозрою поставилися і до зустрічей В.Януковича з В.Путіним, а ЗМІ дуже жваво обговорювали тему таємного геополітичного розвороту влади.

Отже тактично правильним з точки зору Ю.Тимошенко було, щоб Євромайдан розпочався виключно у вигляді громадської і не партійної за формою ініціативи. До речі, згодом можна було відверто говорити, що виключно заслуга „Батьківщини” та її лідера.

Звісно, що про підтримку акції потім заявили парламентські опозиційні сили. Однак людей закликали вийти підтримати курс на підписання Угоди про асоціацію, наголошуючи, що акція проходитиме без партійних прапорів, однак з державними прапорами України та прапорами ЄС.   

Євромарш.

24 листопада на Євро марш прийшли і справді багато людей. Однак, ті, хто йшов на акцію без партійних прапорів, отримав сюрприз. Було море прапорів „Свободи”, „Батьківщини”, чимало прапорів НРУ, всіх інших було дуже мало – в тому числі державних прапорів, прапорів УДАРу. У зв’язку з цим одразу виникло запитання: штаб В.Кличка пожалів грошей на прапори, чи його теж обдурили партнери по опозиції?

Якщо повернутися до раніше викладеного, схоже на другий варіант відповіді. Бо люди від В.Кличка потрібні були для участі акції (для масовості), однак було небажаним піарити конкурента по президентських амбіціях.

Щодо прапорів, то їх також було дуже мало, хоча головною темою акції була підтримка курсу України на асоціацію з Євросоюзом. А велике полотнище прапору ЄС було оточене морем прапорів „Свободи”. Саме таким початок Євромаршу став задокументованим на чисельні фото та відео.

Порядок розташування в колоні теж був не випадковим. Попереду йшла „Свобода”, було чимало прапорів НРУ. На той випадок, якщо влада спробує виставити перепони для протидії акції.

За ними увесь Хрещатик був білим від прапорів „Батьківщини” – від Європейської площі і як мінімум до Київської міської державної адміністрації. Партія Ю.Тимошенко привезла до Києва чимало людей з регіонів. Цього не можна було не помітити транспарантах х назвами міст, районів тощо. Білих прапорів було у декілька разів більше, ніж прапорів „Свободи”, а за кількістю людей та прапорів „Батьківщина” демонструвала усім, хто є головним серед опозиції.

Друге місце в колоні також мало свій сенс. Коли „Свобода” увійшла на Європейську площу, „біла маніфестація” для спостерігачів видавалися біль вражаючою та показовою, ставлячи сильну, закріпляючу „крапку” у враженнях, які присутні отримали від початку маршу.  Ніхто, крім „Батьківщини”, ніхто, крім Ю.Тимошенко.

Делікатні моменти. Якщо судити по кількості прапорів, то може взагалі виникнути питання: а що, УДАРу там не було? Чи УДАР - це взагалі якась дрібна маргінальна партія? Чи В.Кличку вся ця асоціація з ЄС взагалі насправді не є цікавою? 

До речі, як пам’ятаєте, ЗМІ тоді повідомили, що В.Кличко запізнився на акцію. Було чимало різних суперечливих та екстравагантних версій з приводу причини запізнення. То аеропорт не приймав літака, то Кличко порушив якісь митні процедури, то щось там з особистими справами намагався владнати.

І взагалі, В.Кличко міг би й не потрапити на Євромарш навіть до кінця цього заходу?... Наскільки запізнення В.Кличка є просто випадковим збігом обставин? Можливо, що через певний час громадськість отримає відповіді щодо справжніх причин такого загадкового запізнення конкурента Ю.Тимошенко. Я не знаю відповідей.

Однак незаперечним фактом є те, що Віталій та Володимир Клички з УДАРом виявилися „весільними генералами” і „масовкою” на чужому святі – на масштабній піар-акції Ю.Тимошенко з „Батьківщиною”, О.Тягнибока зі „Свободою” і, навіть, НРУ. 

Крім того, якщо згадати раніше викладене, ця акція не була призначена для того, щоб піарити головного конкурента Ю.Тимошенко на титул лідера всієї опозиції та головного опонента В.Януковича. 

У підсумку, попри все В.Кличко таки отримав бонус для себе, як політичного лідера. Серед партійних вождів він виглядав єдиним безкорисливим, порядним,  прости і нелукавим, людиною, яка дотримується свого слова.

Гасла.      

Ті, хто був на Євромарші 24 листопада, пам’ятають, що колона скандувала „Героям слава”, „Юлі – волю!”, „Банду – геть!”. Після того, як кожне з цих гасел було проскандовано по 3-4 рази, згадували, що „Україна – це Європа!”. Якщо у кого є відеозапис маршу, можете спеціально перевірити.

Тобто, підтримка Угоди про асоціацію з ЄС теж виявилася десь на „задвірках”. Так само як і за кількістю прапорів ЄС під час маршу.       

Мітинг на Європейській площі. Там вже виступали багато людей, з різними промовами, вимогами. Було там і „Героям слава”, і „Юлі – волю!”, і „Банду – геть!”. Було там і „Україна – це Європа!”.

Але марш залишився найбільш показовою маніфестацією з точки зору справжніх цілей та організаторів заходів. 

До речі, хто там озвучив ідею йти до Кабміну? О.Турчинов? Я особисто був відсутній у той момент на Європейській площі. Отже, можете нагадати. 

(Продовження буде).

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.