Чи до добра «Євромайдан»?

10 декабря 2013, 15:01
0
159

Ні в кого, сподіваємось, не виникає сумнівів у тому, що теперішні події на Майдані Незалежності в місті Києві – добре спланована і підготовлена акція.

Ні в кого, сподіваємось, не виникає сумнівів у тому, що теперішні події на Майдані Незалежності в місті Києві – добре спланована і підготовлена акція.

Хто її замислив? – питання майже риторичне.

Звісно, що опозиційні політичні партії. Ці сили скористалися моментом, а почуття українців, які масово незадоволені своїм життям та економічною ситуацією в країні, використали на користь собі. Під шумок «походу до Європи» відбувається намагання перерозподілу влади, звісно, під обурений «акомпанемент» народу України, збіднілого та виснаженого всілякими негараздами.

Очевидно й те, що матеріально «Євромайдан» щедро фінансується: регулярно постачається їжею та необхідними засобами (намети, килимки, дрова, сцена, обладнання і тому подібне). А от політична і економічна програми дій (на цей момент і на перспективу) явно-таки бідненькі, а, чесно кажучи, взагалі толком не сформовані. Лідери опозиції хочуть перебрати владу до своїх рук. Добре, якщо вони знатимуть, що з нею робити після того, як задовольнять свої головні вимоги: звільнять головного політичного в’язня (не економічного!) Ю.В. Тимошенко, покарають винних («беркутівців» та їх керівництво) у побитті людей та отримають відставку уряду. Але в спроможність опозиційних сил діяти мудро, виважено та змінити ситуацію в країні на краще мало віриться. Щось з нічого не виникає, власне, як і ніщо не зникає безслідно (працює закон збереження енергії).

Засоби зв’язку (радіо, телебачення, інтернет) завіряють нас, що акції проходять мирно. Але де ж мирно, коли агресія вже вилилась в протиправних діях мітингуючих! Вони (з чийогось-таки дозволу і під чиїмсь керівництвом) псують – трощать і нещадно знищують народне майно (спільне!): «йолку» (як її зневажливо величають), лавки в парках, паркани, дерева, смітники, асфальт, газони, і … монумент Леніна, над яким вандалістично, жорстоко і безглуздо познущались! (Кому цей Ленін в даний момент заважав, невже це була основна задача «Євромайдану»). Захоплено будівлі державних установ, блоковано їх роботу та рух транспорту, атмосфера в центрі міста, а особливо в метрополітені – нездорова й напружена (ті, хто мітингують вовком дивляться на всіх інших, які з будь-яких причин не з ними на Майдані, а кудись прямують у своїх справах). Ненависть і зло вже виявили себе в діях людей та їх організаторів, що насправді протестують проти правлячого політичного режиму, а не за вступ до Європейського Союзу. (Виникають великі сумніви, що ті хто мітингують на Майдані, уважно читали умови вступу нашої держави до Євроасоціації.)

Цікаво, а хто буде компенсувати збитки, нанесені місту?

Невже та сама «рука», яка фінансує «Євромайдан» і дозволяє, а точніше сказати, провокує до деструктивних дій своїх прибічників?!

Дуже неприємно думати про те, які суми грошей витрачаються на підтримку протестів, а ще неприємніше стає від того, коли розумієш, як понівечили столицю і скільки коштів піде на її відновлення.

Таке враження, що люди, які ламали та псували майно – спільну власність киян – хворі «совковим  вірусом», бо не розуміють, що псують те, що належить і їм самим, і іншим співгромадянам.

Чому руки потяглись до народного добра? Чому лідери опозиції та їх прихильники не пожертвували заради барикад своїм власним майном: наприклад, автомобілями?

Ламати – не будувати. Виступ кардинала Любомира Гузара, мабуть, не почули: «Працюй так, ніби все залежить від тебе …» – чудово сказано. Але людям, що відкрито виявили свою незадоволеність у серйозних руйнівних діях (поламали своє ж!) та тим, хто їх надихав і благословляв на це, вірити вже не хочеться і не можеться навіть в найменшому, не говорячи вже про управління державою. Зло залишатиметься злом, яку б маску не вдягало і якими б лозунгами не прикривалось, бо завжди проявлятиметься у вчинках. А дії, які видають навіть за бойові, не прикривають відсутність лідера з чітко вираженою внутрішньою позицією, яка була б сформована в чіткі окресленій програмі реформ.

А люди, яких в своїх цілях використовують політики, танцюють і співають, мерзнучи на Майдані. Не вперше ж! Насправді, більшість з страйкуючих, що робити не знають. Склалася ситуація, яку можна охарактеризувати лише як напівреволюційну: низи не хочуть жити по-старому, але верхи не знають, що робити.

Чи справді конче необхідно «йти» до Європи? Чи не краще залишитися самими собою на своєму місці та навести лад у власному дому – Україні? І це вже навіть питання власної гідності та честі.

Не слід забувати, що «Євромайдан» виражає лише думки незначної частини населення і не має права вирішувати за всіх, що робити і куди йти чи не йти всій Україні.

джерело тут

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.