Нова програма для асоціації

27 ноября 2013, 23:53
Політичний експерт, Громадський діяч
0
301

Почитав сьогодні у блозі І.Луценка про Євромарш та Єврореволюцію. Все добре, але скільки не мітингуй, скільки не маршируй, справа не зрушиться з місця.

Євромарш 29 листопада справді потрібен. Потрібен Майдан включно по 30 листопада, а можливо – по 1 грудня. Єврореволюції не буде. То швидше мрія, ілюзія професійних революціонерів. Краще бути реалістами, і спуститися, як кажуть, з неба на землю, полишити примарний світ і повернутися до реалій. Після чого відкинути всі емоції, розкласти все „по поличках”, засучити рукава і працювати, працювати, працювати.

Якби я був лідером більш-менш впливової опозиційної партії за амбіціями стати президентом всієї України то зробив саме так. Якби був радником, припустимо, лідера УДАРу В.Кличка, то пропонував би йому підійти до проблеми асоціації цілком прагматично.

1. Євромайдан, Євро марш потрібні по 1 грудня включно. Наївно розглядати ці заходи як засіб тиску на В.Януковича. Чому, це окрема розмова. Євромайдан і Євромарш потрібні для того, щоб показати підтримку українським народом руху країни у напрямку підписання Угоди про асоційоване членство в ЄС. Тобто, як демонстрація прагнення народу. Також ці заходи потрібні як нагадування владі, щоб не „розслаблялася”.

2. Аналіз причин. Що там В.Янукович з М.Азаровим називали причинами для призупинення підготовки до підписання Угоди?  Тиск з боку Москви, втрати українських підприємств від експорту, фактичне скорочення та загроза скорочення великої кількості робочих місць, відсутність кредиту від МВФ, відсутність компенсаторів за втрати від російського тиску, відсутність коштів для переведення виробництва на євростандарти. Лукавив В.Янукович чи ні, але ці проблеми були порушені не лише владою. І є підтвердження з нейтральних джерел, що ці проблеми існують насправді. Що ці проблеми є гострими і несуть в собі загрозу не просто соціально-економічному стану країни, а добробуту сотень тисяч українських сімей.  

3. Робота над власними помилками.

- Які аргументи може опозиція надати у відповідь на аргументи влади? Є якість розрахунки? Немає? У кожної опозиційної сили штаб та „тіньовий уряд”, який складається з чесних і „справжніх” професіоналів. Чим вони всі займалися, що не звернули увагу на гострі проблеми, які ставлять під загрозу підписання Угоди про асоціацію? Вони не працювали чи  вони - насправді не такі вже й справжні професіонали? Чим займається купа людей, яка отримує зарплатню? Може вони здатні лише на блокування, мітинги, марші? Рішення: Поставити завдання, щоб бігом всі можливі розрахунки були зроблені, знайдені, проаналізовані. І щоб сформували пропозиції відносно того, яким чином у вирішення проблем може зробити свій внесок опозиція.

- Що роблять територіальні партійні осередки? По всіх регіонах України налічується близько 600 підприємств, які несуть збитки від російського тиску. Які з територіальних осередків надавали інформації про такі підприємства на їхній території? Чому немає інформації? Рішення: Терміново надіслати запити до територіальних партійних організацій з приводу того, які підприємства постраждали від російського тиску, чи було скорочення, затримка зарплат, звільнення працівників або переведення на неповний робочий тиждень? Штабу та тіньовому кабінету терміново опрацювати інформацію з регіонів, надати пропозиції. 

 

Програма.

Вірогідність того, що Угода буде підписана у Вільнюса, - низька, але надія вмирає останньою. Що робити, якщо результат буде негативний?

1. Домовитися про зустріч з В.Януковичем з приводу підготовки спільного з опозицією документу, підписання якого потрібно пролобіювати в ЄС. Суть документу: Україна не відмовляється від курсу на підписання Угоди про асоціацію з ЄС і висловлює намір підписати таку Угоду на наступному самміті ЄС. В.Янукович повинен надати зобов’язання підписати такий документ. Хоч обіцянка – цяцянка, однак „що написане пером...”.

2. На Євромайдані 1 грудня ухвалити спільну заяву опозиції на підтримку тих громадян України, які постраждали внаслідок тиску з боку Росії. Можливо вони й мають відмінні політичні погляди, але вони – наші співвітчизники, і ми не маємо права бути глухими і сліпими до їхніх проблем. Можливо, що після цього частина з цих людей змінить свої політичні погляди.

3. Ми прагнемо отримання Україною асоційованого членства в ЄС. „Віз” застряв. В.Янукович з його командою не справляються. Так, влада хоче отримати дивіденди на президентські вибори. Але доля України – важливіша, а країна у нас одна спільна. Треба впрягатися. До речі, тоді у влади не буде підстав стверджувати, що всі проблеми розгребли вони самотужки. Крім того, треба допомогти людям, які опинилися в скрутній ситуації через тиск Росії.  Рішення: Домовитися про зустріч з В.Януковичем та М.Азаровим,  отримати від них інформацію про проблеми, розрахунки. Запитати, чим може допомогти Україні опозиція, щоб вирішити хоч частину проблем. Запитати інформацію про переговори з МВФ, з ЄС, яка стосується фінансових питань, компенсаторів тощо. Запитати по те, що заважало підприємствам впродовж півтора року підприємства не переходити на євростандарти? 

4. За висновками аналітиків розробити план заходів для вирішення проблем. Якщо не робили цього раніше, то треба вчитися керувати державою. Треба підключити наших політичних союзників у Європі та США для того, щоб пролюбівати надання Україні кредиту від МВФ та фінансової допомоги. Доведеться відвідати столиці тих країн, які мають вагу та вплив у керівництві МВФ та Світового банку. Попередньо отримати від В.Януковича та М.Азарова інформацію про те, скільки коштів потрібно, і на для яких цілей вони призначені (конкретно по пунктах). Також було б непогано задіяти лоббі, щоб ускладнити для Росії можливості для реалізації проекту „Південний потік”, а також прискорити реалізацію проектів для постачання газу з Каспію.  

5. Вимагати від президента та уряду прискорити реалізацію заходів, спрямованих на створення сприятливого бізнес-клімату та на надання допомоги українським виробникам у пошуку альтернативних ринків збуту. Можливо, що доведеться й самим поспілкуватися з власниками підприємств, які найбільше постраждали від російського тиску, щоб розуміти, чим можна їм чимось допомогти. 

6. Під час зустрічі з президентом та М.Азаровим вирішити  питання інвентаризації усіх боргів, які Україна має перед Росією. В.Путін щось казав про 30 мільярдів. От зробити інвентаризації і подумати, як з цими боргами закінчити. Можливо, що опозиція теж зможе щось зробити для цього. 

7. Домовитися з президентом про спільну зустріч з керівниками російських банків, які працюють в Україні. А під час такої зустрічі, запитати їх – чи є у них якісь претензії до України? В.Путін навіть цим дорікав. Отже, якщо у якихось банків є претензії, то нехай їхні керівники скажуть прямо у вічі і владі, і позиції. Якщо у когось з них є претензії лише відносно того, що вони надали Україні кредити, то опозиція повинна закликати виборців до бойкоту таких банків. 

P.S.

Це частина того, що необхідно зробити. Але це потрібно зробити, щоб потім влада не казала, що нічого не роблять, тільки галасують та мітингують. Певною мірою, владі вигідно, що опозиція лише блокує, галасує і мітингує. Потрібно довести, що не так. А настане час виборів, то народ розсудить.  


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.