КПК УКРАЇНИ ОЧИМА СЛІДЧОГО

10 сентября 2013, 14:06
Президент адвокатського об'єднання "Ти і Право"
0
24

КПК УКРАЇНИ 2012 РОКУ

       

Через декілька місяців назріває річниця Кримінального процесуального кодексу України, який ввів багато новел у сфері кримінального провадження та змусив вчитись заново вітчизняних служителів Феміди. Спочатку дилема щодо прийняття цього нормативного акту вирувала в парламентських кулуарах, а після його затвердження за голову взялись всі юристи-криміналісти. Правові аналітики давали різні прогнози найважливішому акту в сфері кримінального провадження, проте лише часу вдалося розставити все на свої місця.

 Наскільки ж ефективними виявились нововведення та як вони прижились на практиці?

 З цим питанням я вирішив звернутись до професіоналів, котрі як ніхто інший стикаються із дією Кримінального процесуального кодексу України в повсякденному житті, а саме до слідчих. Адже без них не розпочнеться жодне кримінальне провадження, не розкриється жоден злочин.

Що ж, я був надзвичайно здивований коментарями більшості спеціалістів. Виявилось, що найбільш прогресивні положення Кримінального процесуального кодексу, якими наші парламентарі вихвалялись як великим досягненням, стали головним болем слідчих. «Краще б цей кодекс взагалі не приймали» - так стверджує один із моїх респондентів, висловлюючи думку більшості. Аргументуючи свою позицію, спеціаліст пояснив, що славнозвісні засоби фіксації слідчих дій, висвітлені у КПК України, в основному існують лише на сторінках кримінального акту. Що говорити про відео- чи фотокамери, якщо слідчого середньостатистичного українського міста не завжди забезпечують повноцінним робочим місцем. Більшість робочого інвентарю доводиться купувати за власні кошти, адже той, що надається, часто в непридатному для функціонування стані. В кабінетах, розрахованих на двох осіб, іноді розміщують вдвоє більше робочих місць. І як Ви уявляєте проведення допиту осіб кожним із слідчих в такому кабінеті?!

Вражає навантаження спеціалістів: на одну людину можуть покласти близько 135 кримінальних справ… Я поцікавився розслідуванням вбивства. Мені пояснили, що на розкриття даного виду злочину виділяється в середньому два місяці, при тому що для вияснення всіх обставин справи нерідко необхідно провести в середньому 5 різних видів експертиз (на кожну з яких йде приблизно 2-3 тижні!). Окрім цього, обов’язковим є допит свідків, потерпілого, підозрюваного, можливі також обшук, огляд, різні слідчі експерименти, проведення впізнання тощо. Все це, звичайно ж, має бути узгоджено із вищестоящими інстанціями та супроводжується низкою документів. Так, слідчий в Україні на сьогоднішній день повністю обмежений у своїх діях прокуратурою та судом. Виходить, що КПК України розв’язав руки підозрюваним і повністю зв’язав слідчих.

А як прогриміла новина щодо електронного браслету, який дає змогу підозрюваним знаходитись під домашнім арештом і фіксує всі кроки особи! Що ж насправді? А насправді ж, більшість слідчих навіть не бачили цієї «електронної прикраси», що мала б полегшувати їхню роботу. Що ж до підозрюваних, які перебувають під домашнім арештом, то в реальності браслет доступний лише для еліти, оскільки моделі такого засобу контролю було вироблено дуже в малій кількості. Та й ті рідкісні екземпляри зовсім недосконалі, судячи із останніх подій, пов’язаних з одним колишнім ректором ВНЗ м. Ірпінь…

Здавалося б, що технічні засоби фіксування та проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції та електронні браслети мають допомагати заощадити час, проте натомість вони служать лише причиною попрікань зі сторони необізнаних громадян. Мовляв, з новими можливостями слідчі мали б швидше справлятись із розслідуванням. Проте, мало хто знає, що ці можливості далеко недоступні більшості спеціалістів в реальному житті. Все, знову ж таки, зводиться до фінансування технічних новинок. І якщо чиновники робили гучні заяви в пресі, що на відповідні пристрої виділено чималу кількість державних коштів, то багато слідчих лише розводять руками. Отже, чи коштів недостатньо, чи переводяться вони не на ті заходи…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.