Яке життя - такі й пісні-2

15 февраля 2011, 13:26
журналист. Закончил факультет журналистики Киевского госуниверситета имени Шевченко в 1979 г.
0
483

… А FM-радіо продовжує дебілізувати своїх постійних слухачів і нервувати випадкових. Ніби на них немає ні літературних, ні музичних, ні просто редакторів, не кажучи вже про художні ради. А суцільні підлітки-діджеї, з освітою або «тіпа», або взагалі «нижче

Ще не встиг розігрітися приймач, як вже чую: «З висоти птахів я побачив ТО (!), ШО (!) буде». І ШО ж ТО воно буде? Та нічого доброго за такого авторства ніколи не буде, коли замість українською «я побачив ТЕ, ЩО буде» чуємо ТЕ, ЩО чуємо.

«Спробуй, повір мені, мала», «Люблю – і не кажи, що не знала!», - попереджує наступний співак із погрозою в голосі. А другий взагалі вже «доходить», зізнаючись світові: «Я без тебе сліпий. Я без тебе вмираю». І де завіялася та принцеса, яка має поцілувати його і повернути тим самим зір та життя? Третього любка геть «дістала», ні вдень, ні вночі спокою немає від неї. Бідолаха на всю країну волає: «Ти до мене не ходи, не дзвони, коли я бачу сни!» Вона ж йому у відповідь, теж на весь ефір: «Буду сильною! Намалюю на губах: «буду сильною!» Уявляєте – з таким «малюнком» - і на вулицю виходить?! Ховайся в жито!... А потім ще, вже в іншій пісні, дивується: «Хто я така, що йду додому сама?» і пропонує всім зустрічним хлопакам: «Хто є тут – будь зі мною!» Та дурних нема… Ні, брешу, один таки знайшовся. Бо чую: «Хочу тебе – холодну й гарячу, добру і злу, маленьку і не молоду, сумну і веселу, веселу й сумну», а головне, тільки вдумайтеся! – «МОКРУ Й СУХУ, КОЛИ Я В ТОБІ…» (!) Мало того, співає далі, «Хочу тебе на землі, у воді і в небесах, коли я у тобі…» Ну все. Як кажуть, приїхали! Це просто конГеніТально! Маніяк якийсь, чесне слово!

Наступному автору постійно кошмари сняться. І він вирішив поділитися ними з нами. Дійсно, чому має сам мучитися і зриватися в холодному поту з ліжка? «Я пілот гелікоптера. Мій літак (?) на землю злетів (це як? – В.А.). Оце так ламбада (?), оце так засада… Так відбувся мій арешт…»  

«Це – ненормально, коли все стабільно», - стверджує інший. Тим самим вкотре доводячи, що у нас все – стабільно ненормальне. Його у цьому підтримує ще один колега, зізнаючись правоохоронним органам: «Слухай мене – тюрма не мине. Стій – стріляю! А йди ти! Ми з тобою – бандити…».

«Живи у стилі РІДНОЇ музики!»,- проспівав ведучий радіостанції своїм «джінглом». (До речі, знайомий знавець англійської, який прожив у Лондоні кілька років, так і не зміг перекласти українською це слово – В.А.) І відразу включив пісню якоїсь англійської групи. Але хай би краще те FM співало будь-якою іншою мовою, ніж такою «рідною». Там є хоч мелодія, та й змісту не розумієш… А наші «рідні» співаки таке витворяють, що вуха в`януть: «День – як завжди: кава, чай, ром до ЛАНЧУ… Хіз майл і файл: я кохаю…» І ще: «Я точно знаю, хто такий зе бест друг… В тебе має бути тільки бест друг…». Невже в Словнику української мови слів для когось замало? Швидше за все, такі автори взагалі поняття не мають про його існування! От вже дійсно, кажучи словами чергової пісні, всі вони «тільки іноземці… навіть вдома іноземці». «Там, за кордоном, я буду, як вдома», бо «слова всі знайомі». От і везуть звідти всілякий словесний бруд у материнську мову – хто з коледжів, хто – від бізнес-партнерів, хто – з гетто гастарбайтерів… І все менше чути українську на вулицях «культурних» центрів країни – Києві та Львові… І зовсім не чути на естраді, в теле- і радіопросторі. І нікому до цього немає діла. Мовляв, «гроші не пахнуть». Неправда! На «розкрутку» такого «культурного пойла» - навіть СМЕРДЯТЬ!

 

Василь АЛЄКСЄЄВ

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.