Хто запалив пожежу на Пожспецмаші?

8 марта 2011, 13:27
Журналістка
0
634

Продовжується ганебна битва титанів за прилуцьке підприємство

Вже понад рік унікальне в своєму роді підприємство "Пожспецмаш", що у Ладані на Прилуччині, не здійснює виробничої діяльності. Зростає його заборгованість як перед кредиторами, так і перед своїми працівниками, котрі перебувають у неоплачуваних відпустках. Завод, середньоспискова чисельність працівників якого на початок 90-х років становила близько 4 тис. чоловік, який був одним з головних бюджетоутворюючих підприємств області, може взагалі припинити своє існування.


Переважна більшість жителів Чернігівщини вже звикла до того, що нашу область називають однією з найвідсталіших в плані економічного розвитку, і переконливо вважає причинами такого стану справ суворі реалії сьогодення: мовляв, світова економічна криза, аграрна направленість регіону, а також, можливо, не зовсім ефективні методи управління призводять до зниження економічних показників. Однак давайте на прикладі "Пожспецмашу" спробуємо поглянути на ситуацію під іншим кутом зору і виокремити зі, здавалося б, суто об'єктивних причин занепаду підприємства на перший погляд непомітний, але, як далі побачимо, вирішальний суб'єктивний фактор.
Трохи історії. Прилуцький завод "Пожмашина" був монополістом з виготовлення пожежних машин на території СРСР і практично залишався ним до 1998 року. Його продукція експортувалась до 29 країн світу. У 80-х роках підприємство щорічно випускало близько 3,5 тис. пожежних машин та близько тисячі водовозів. Робота на заводі була засобом до існування понад 4 тис. родин Прилуччини.
Згідно з наказом МНС України від 3 червня 2004 року, на основі виробничих фондів заводу було створене Державне підприємство "Пожспецмаш". Однак до 2007 року воно залишалося без державних замовлень, тому економічна ситуація на підприємстві складалась не найкраще. Ось тут, мабуть, і починає відігравати у подальшій долі заводу вирішальну роль згаданий нами вище суб'єктивний фактор, адже на завод поклали око "європейці" - представники прилуцької напівкриміналізованої структури "Європа" Валерій Дубіль (на той час його вже було обрано від БЮТ народним депутатом України) та Анатолій Мирошниченко (тоді - депутат обласної ради, проте більше відомий у кримінальних, аніж у політичних, колах під прізвиськом Міроха). Подільники вирішили, використовуючи корупційні схеми, довести його до банкрутства, а потім -"прихватизувати".

Ось як це відбувалося. В 2008 році "європейці", застосовуючи всі наявні можливості тиску, вирішують питання про призначення директором ДП "Пожспецмаш" своєї людини - Анатолія Редкача. Йому, ніби кіношному шпигуну-диверсанту, ставиться завдання: в інтересах "Європи" довести завод до банкрутства. Далі ситуація розвивалась наступним чином. У відповідності до Програми забезпечення органів управління та підрозділів МНС спеціальною пожежною технікою у 2007 році підприємству було виділено 55,6 млн. грн. Це давало змогу виготовити більше продукції, ніж у попередні роки, ліквідувати заборгованість з виплати зарплати та вийти на прибутковий рівень роботи. Однак перспектива підняття підприємства з колін нового керівника зовсім не цікавила. Тож з його подачі менеджмент було організовано таким чином, що за 9 місяців 2008 року кредиторська заборгованість заводу зросла з 7 млн. грн. до 24,9 млн. грн. Наприклад, керівництво ДП відмовилося від придбання товарно-матеріальних цінностей державного матеріального резерву, які зберігалися на підприємстві та були розброньовані, однак згодом придбало такі ж у приватної структури-посередника за майже вдвічі вищою ціною. Заводом було відвантажено на адресу TOB "Рубус" великі партії алюмінію, чавуну ливарного та інших матеріальних цінностей на загальну суму близько 1,2 млн. грн., хоча їх ринкова вартість була у кілька разів вищою. У комерційних структур було придбане машинобудівне обладнання на загальну суму 3,6 млн. грн., однак фактично це обладнання взагалі не постачалось ДП: все було оформлено лише на папері з метою утворення фіктивних зобов'язань держпідприємства перед комерційними структурами. Чи варто дивуватися, що найбільшими кредиторами виявилися структури, підконтрольні "європейцям". Ну, а далі, як то кажуть, - класика жанру.

За заявою кредитора - ВАТ "Укрнафта" (м.Київ) господарський суд Чернігівської області в 2008 році порушує провадження у справі про визнання банкрутом боржника ДП "Завод "Пожспецмаш" у зв'язку з наявністю непогашеної заборгованості на загальну суму 0,9 млн. грн. Чи треба пояснювати, чому посадові особи ДП (А.Редкач) не вжили належних заходів по недопущенню процедури банкрутства і не погасили кредиторську заборгованість перед "Укрнафтою"? Мабуть, не варто. Далі - більше. Внаслідок втручання "європейців" суд своєю ухвалою затверджує мирову угоду, яка всупереч чинному законодавству не була погоджена з Фондом держмайна України. Аналіз розподілу майна, здійсненого відповідно до мирової угоди, свідчить, що в процесі банкрутства відбулась, фактично, прихована приватизація основної частини підприємства. При цьому більш сучасні і більш значимі з основних виробничих будівель (головний корпус, цехи №1, №2, інструментальний цех) перейшли до приватного підприємства, а державному підприємству залишилися споруди, збудовані на початковому етапі існування заводу (ливарний цех, складальний цех №5, деревообробний цех), тобто у довоєнний та післявоєнний періоди (!). "Завдяки" діяльності нового керівництва на сьогодні на ДП відсутні конструкторська і технологічна документація на виготовлення основної продукції, яка є унікальною, технологічна оснастка, а крім того - втрачена основна частина виробничих приміщень. Це призвело до руйнації технологічного циклу по випуску пожежної техніки.

А тепер, шановні, давайте дамо самим собі відповідь на запитання: так що ж обумовлює відсталість нашої області? Світова криза, неефективна діяльність органів влади, чи, може, саме ось такі "суб'єктивні фактори"? Переконаний, що відповідь очевидна.

На сьогодні відомо про порушення обласними управліннями СБУ та МВС кримінальних справ за відверто цинічними "хазяйнуванням" Редкача та його посіпак. Однак Дубіль і Мирошниченко, що нині стали поважними політиками та відомими меценатами, у їхніх матеріалах не фігурують. Невже ці меценати, які спочатку відбирають у народу мільярди, а потім, купивши дешевої гуманітарної допомоги, піарять себе не інакше як канонізованих святих, знову, прикриваючись депутатськими мандатами та впливовими зв'язками, уникнуть законної відповідальності? А хто поверне області й робітникам знищений "Європою" "Пожспецмаш"?

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.