Острів без імені

18 марта 2011, 12:50
Журналіст, еколог, письменник
0
749

...

 

Сьогодні з теплотою згадуються ті романтичні мрії підліткового періоду, які збуджували кров, розвивали уяву і манили до подорожей в далекі країни, а передусім – на острови, що на географічній карті позначені крапками серед безмежного синього океану. Чим менший острів, тим більше він приваблював своєю таємничістю. Хотілося мати географічні карти світу масштабом 1см – 1 км, щоб самому собі самостійно відкривати досі невідому землю, довкола оточену водою. Таких карт не було навіть у географічному кабінеті школи, проте ентузіазм тінейджера не згасав, а ще більше розгорявся вогнем жаги до подорожей. І якщо досі я мандрував візуально, то з часом виникла потреба в реальних подорожах.

З друзями ми здійснювали сходження на вершини гір рідного краю, але романтичні мрії про далекі острови серед океану не зникали. Лише з часом людина усвідомлює, що далекі подорожі потребують великих грошей, яких так не вистачає в буденному житті.

Однак, якщо оглянешся довкола, то легко помічаєш красу свого рідного краю, усвідомлюєш його простір, що запрошує тебе до подорожі.

Найбільше озеро Українських Карпат Синевирське – це той куточок , що кожного разу найбільше вабить до себе . В чому його притягаюча енергія?

Особисто для мене вона зосереджена в маленькому острівці, що знаходиться посередині водного плеса. Можливо, це лише відбиток тінейджерських мрій в зрілості, проте цілісна краса Перлини Карпат не може залишити байдужим нікого. Власне, якби не було цього острівця, то не було б і другої назви Синевирського озера – Морське око. Справа в тому, що з вершини гори Озірна, водне плесо дійсно схоже на око; острівець є його зіницею – без «зіниці» не було б ніякого «ока». «Морське» - бо одна з легенд каже, що закоханий хлопець попросив море заглянути в Карпати і повідати йому про любу дівчину, з якою вимушений був розстатися. Море виконало просьбу, але так і залишилося оком між зеленими горами.

Як у котів зіниця ока змінюється в залежності від дня та ночі, так і «зіниця» Синевирського озера змінюється від пір року і погоди.

Взимку рівень води знижується. Озеро покривається товстим шаром льоду, який весною тане і сприяє підвищенню та розширенню водного дзеркала. В окремі роки чиста прозора вода ховає зелений острівець. Проте влітку і восени він, наче заново народжується – виринає з води, рівень якої спадає. Площа водного плеса змінюється від 4,45 до 7,58 га, а найбільша глибина сягає до 23 метрів. Протягом року амплітуда коливання рівня води в озері досягає чотирьох метрів.

Здається, що кожен куточок географічного простору планети має свою назву, а отже, не залишилось жодного кроку на планеті, про який було би невідомо людині. Рівень сучасної науки дійшов до вершини, яка дивує людську уяву: завдяки космічним знімкам, розроблені високоточні географічні карти всієї планети. Кожна гора, річка, озеро, море, півострів, острів отримали свою назву. А от острів Синевирського озера безіменний. Чомусь нашим предкам не приходило в голову охрестити його, а сучасники вважають, що не мають права робити цього. Для географів також немає сенсу давати назву карликовому острівцю, бо він єдиний у водному просторі . А для туристичної привабливості ім’я землі серед озера принесло б додаткові плюси.

Чи потрібна назва островові Синевирського озера? Питання залишається відкритим.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: природа,Синевир,Закарпаття,острів,Бабічин
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.