Прохідний бар’єр: відсікти зайвих?

21 апреля 2011, 12:28
Журналист, политолог
0
735

Перш за все, бар'єр буде складно подолати тим партіям, які ще не представлені у парламенті, а також тим партіям, які нині представлені невеликими фракціями у Верховній Раді – це КПУ та Народна партія.

У своєму щорічному посланні до Верховної Ради Президент Віктор Янукович не оминув тему майбутніх парламентських виборів та змін до виборчого законодавства. Перш за все, як і очікували більшість експертів, глава держави торкнувся так званого „прохідного балу для партій і блоків”, відомого як прохідний бар'єр.

За словами Президента, „за умови збереження пропорційної системи прохідний бар'єр має бути диференційованим – для партій 4%, а для блоків 5%, з поступовим зростанням на 1% для кожної нової партії, яка буде входити в блок, крім перших двох. Згідно з його логікою, це запобіжить потрапляння в парламент маргінальних політичних сил і буде стимулювати партійне будівництво”. При цьому обов'язковою вимогою до партійних списків є їх відкритість: “Ця вимога повинна зберегтися в разі повернення до змішаної виборчої системи”, - підкреслив Янукович.

Вибори-2012: партіям доведеться стрибати вище?

Одразу після промови Президента „заворушились” і в Мін'юсті. В новому законопроекті, внесеному на розгляд Верховної Ради, закладено 5-відсотковий прохідний бар'єр для політичних партій. За словами очільника Міністерства юстиції Олександра Лавриновича, в законопроекті про вибори народних депутатів враховано пропозицію Президента щодо введення пропорційно-мажоритарної системи виборів. Не зупиняючись детально на інших аспектах та нововведеннях документа, зазначимо: на разі Лавринович нічого не згадував про вимогу Президента запровадити відкриті списки у партіях, що братимуть участь у парламентських виборах.

Цікаво, що ще минулого тижня від Лавриновича лунали слова про інші межі прохідного бар'єру – від 3 до 5 відсотків. Та якось дуже однозначно вибір впав у бік саме 5-відсоткової перепони. Вкупі із нормою про відміну можливості проголосувати за графу „проти всіх” (ще одна “новація” вищезгаданого законопроекту), з'являється відчуття, що вибір громадян намагаються дещо звузити.

Нагадаємо, що наразі (з 2006 року) прохідний бар’єр до парламенту становить 3%. Раніше він складав 4%. Представники різних політичних сил неодноразово висловлювалися на користь зміни прохідного бар’єру: від зменшення до 1%, і до збільшення до 7%.

Згадаймо події 2008-2009 років, коли питання підняття прохідного бар'єру також поставало. Ініціаторами були народні депутати-бютівці (законопроект С.Терьохіна), та й сам Президент Віктор Ющенко декілька разів під час своєї каденції висловлював тезу про підняття прохідного бар'єру. Цікаво й те, що раніше „бютівці” мотивували своє рішення про підняття прохідного бар'єру саме можливістю створення в Україні двопартійної системи. Однак, як виявилося зараз, після поразки Юлії Тимошенко на президентських виборах, партія та блок її імені зазнали суттєвих втрат. Та й очевидно, що Україна не готова до біпартизму. Адже в Україні небагато партій можуть пишатися чіткими ідеологічними переконаннями. Нині в українському парламенті все вирішує скоріше не партійна ідеологія, а великий капітал.

Прогнози: хто зможе здолати новий прохідний бар'єр?

Перш за все, бар'єр буде складно подолати тим партіям, які ще не представлені у парламенті, а також тим партіям, які нині представлені невеликими фракціями у Верховній Раді – це КПУ та Народна партія. Існує думка і про те, що влада намагається „прибрати” більш сильні партійні структури КПУ та Народної партії, замінивши їх у майбутньому складі парламенту слабше структурованими, а отже – більш „гнучкими” політичними проектами. Наприклад, „Сильною Україною” Тігіпка або „Фронтом змін” Яценюка).

Наприклад, голова правління КВУ Олександр Черненко вважає збільшення прохідного барєру до 5 відсотків дискримінаційним для системи представницької демократії. На думку експерта, з підвищенням прохідного бар'єру до 5% штучно обмежується проходження до Верховної Ради КПУ, Народної партії та ВО "Свобода": "Якщо буде введений поріг у 5% - ми будемо розцінювати це як дискримінацію, - зазначив Олександр Черненко, - адже в Україні, з огляду на всі політичні реалії, якщо ідея користується підтримкою хоча б 3% громадян, вона вже має право бути представленою у парламенті. Але діапазон 3-4% - допустимо".

Який формат обере влада – невідомо, однак не варто зараз применшувати можливих результатів жодної із партій, які вже мають „досвід виживання” у політичному житті країни. Адже відомо, що і КПУ, і СПУ, і УНП й Народна партія, як „політичні довгожителі”, мають суттєву перевагу перед новоствореними партіями, а саме –  розбудовану систему регіональних осередків та діючу систему партійного забезпечення. Вдало переформатувавши свою роботу із виборцями, ці політичні сили, так само як і нові партії і рухи, можуть впевнено здолати 4-5% виборчий бар'єр на протестних настроях, що зараз  переважають у суспільстві.

З іншого боку, можна погодитися з думкою Черненка про те, що прийняття такого виборчого закону може „радикалізувати” комуністів і литвинівців – аж до виходу з більшості „вже сьогодні”. Невідомо, чи потрібно це зараз регіоналам.

Враховуючи дані соціологічних опитувань, можна спрогнозувати, що жодна з політичних партій, які зараз представлені у парламенті, не набере на наступних виборах необхідні для самостійного формування більшості 226 депутатських мандатів. Отже, міноритарні фракції, швидше за все, будуть потрібні лідеру перегонів для створення парламентської переваги над опонентами. Питання на разі лише в тому, що з тими фракціями, які ще не предствлені у парламенті, Партії регіонів домовитись буде складніше. Та й невідомо ще, яку чисельну перевагу в Раді-2012 отримають регіонали.

Як свідчить невблаганна соціологія, популярність та підтримка Партії регіонів за останній рік суттєво зменшилась. За даними різних соціологічних опитувань, якби вибори до Верховної Ради відбувалися зараз, то Партія регіонів змогла б набрати від 17% до 22%, БЮТ – 10-12%, „Фронт змін” – 6-7%, „Сильна Україна” – від 3% до 5,5%. Решта партій опиняються за межами 3%. Виходить, піднімаючи бар'єр, влада не просто звужує можливий вибір громадян, а й „призначає” собі потенційних супротивників. Це означає, що зі стратегією майбутньої перемоги у Партії регіонів вже визначились.

Післямова

Новий законопроект про вибори народних депутатів у парламент наочно підтверджує тезу про те, як працює „залізний закон олігархії”: кадрові партії намагаються закріпити свій успіх будь-якою ціною, блокуючи доступ до представницьких органів нових партій, які, до того ж, за нинішніх умов мають гарну можливість розвиватися за класичними законами партбудівництва, стаючи активними учасниками політичного життя народу, а не групи олігархів.

Підвищення прохідного бар’єру виглядає як спроба подолати „в зародку” всі можливі конструктивні починання у громадській та партійній розбудові, що йдуть „знизу”. Адже у ситуації, коли „проти всіх” готові голосувати до 20% громадян країни, якраз і виникає здоровий запит на нові, сучасні, більш активні партії.

Крім того, підвищення виборчого бар'єру нівелює ідею та зміст пропорційного політичного представництва, спрямованого на захист інтересів меншості, а не лише більшості, як у мажоритарній системі. З підвищенням бар'єру захист меншості як атрибут демократії зникає.

Проте на факт підвищення бар'єру влада вже заготувала аргумент, і він у тому, що на  виборах-2012 діятиме вже не пропорційна, а змішана система виборів.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.