Развалится ли Украина как развалился Советский Союз?Раздумья накануне 20-летия провозглашения украинской независимости...

2 мая 2011, 10:02
политтехнолог, журналист
0
927

Как заявил "совесть Украины",Герой Украины поэт Борис Олейник при Советском Союзе "Украина по всем параметрам...занимала лидирующие рейтинги как в Союзе,так и в международных масшатах."До чего ж мы докатились при независимости? (на укр.языке)


Як засвідчив герой України  Борис Олійник ,за СРСР «Україна за всіма параметрами –економічними ,науково-творчою потугою,та й за рівнем життя-посідала чільні рейтинги як в Союзі,так і в міжнародних масштабах. Що з нею сподіяли нинішні владці, може засвідчити наше нинішнє становище десь у другій сотні світового розвою»До слів Бориса Ілліча залишається хіба що додати ,що за роки незалежності  можновладці майже знищивши промисловість і аграрний комплекс держави,перетвори Україну на жебрачку,яка немов милостиню випрошує по всьому світу все нові борги,більшість з яких до простого люду ніколи й не доходили,наповнюючи кишені новітніх скоробагатьків.

Але навіть у бідній державі наші нуворіші і чиновники живуть немов арабські шейхи в оточенні бритоголової охорони ,давно пересівши з радянських «Волг»,на «Мерседеси» і «Бентлі»,літаки і вертольоти. Хоча,як свідчить Президент НАНУ,двічі Герой Соціалістичної праці Борис Патон навіть легендарний багаторічний лідер УРСР Володимир Щербицький мешкав доволі скромно: «З Володимиром Васильовичем завжди ходив тільки один порученець. Пошлюся на такий приклад. Іде якось мій порожній автомобіль по вул..Банковій і раптом водій бачить перед машиною першого секретаря ЦК Компартії України з порученцем. Природно, шофер з переляку загальмував. А Щербицький зупинився,посміхнувся і показує- проїжджай. Ще й помахав услід:щасливої дороги.»

Найстрашніше,що Україна за останні 20 років просто вимирає,бо нас вже давно не 52 мільйони.І невідомо,чи залишилось і 40,якщо не рахувати тих,хто тиняється по світах у пошуках кращої долі.І особливо шкода позбавлених майбутнього дітей.Як свідчить академік Андрій Сердюк:

-Підходом до соціальної політики того часу не завадить повчитися багато кому сьогодні:адже на вокзалах,під мостами,в урвищах,на закинутих дачах і будинках,за неповними оцінками,тиняється до ста тисяч безпритульних,покинутих батьками дітей. І це тоді ,коли народжуваність у нас впала до катастрофічного рівня,коли країна,яка знаходиться в центрі Європи,стала розсадником небезпечних інфекційних захворювань,таких як СНІД.туберкульоз,сифіліс,гепатити,дизентерія,сальмонелез тощо.

А як жилося навіть дітям з багатолітніх родин при Радянській Україні свідчить у своїх спогадах незабутній співак ,народний артист СРСР Юрій Богатіков : «Я з великої багатодітної сім»ї. Мама сама, а нас п»ятеро братів і три сестри. Не витримали б мамині плечі,коли б не держава,її керівники…Відповідаючи за вирішення величезних державних завдань,вони, «справжні батьки Вітчизни» вміли помічати таланти. Підтримували їх. Дійсно вирощували нас. Пригадую,що в Харкові в той час я зустрів ще зовсім молоду дівчинку- Женечку Мірошниченко (згодом-легендарна народна артистка).Вона в 5-му ремісничому училищі вчилася,а я в 11-му.І ми в одному хорі співали,у професора Зями Заграничного.

А зараз у молодь позбавлена не лише культурних перспектив,а й спортивних. Як свідчить відомий спортивний організатор Михайло Бака,зараз усі бомбуються телешоу6: «Недалеко той день,коли багатьом глядачам вже буде несила відірватись від диванів,щоб поглянути за вікно.І не побачити там ще недавно переповненого дітлахами двору,обладнаного качелями,турніками,іншими спортивними снарядами.»

Тож не дивно,що нині ніхто з молоді навіть не чув про норми ГТО,а майже дві третини призовників до армії хворі,не вміють навіть плавати,чи підтягнутися на турніку, а про такі справді колись народні види спорту,як футбол,хокей,бокс,боротьба знають лише з трансляцій того ж ТБ,яке в основному заповнене сюжетами про секс,порно,наркотики,вбивства та гвалтування.

Замість реальних дій нині практикується сумнозвісна показуха. Фактично в кожному напрямі, який підлягає реформуванню, начебто здійснюється громадське експертне обговорення та створюються громадські ради при органах виконавчої влади, на які покладається аналітична та інформаційна робота. Доволі часто громадський сектор представляють колишні журналісти чи представники політичного середовища. Тому на певному етапі діяльність «четвертої гілки влади» (ЗМІ) та «п’ятої гілки влади» (громадські організації) перетинається, іноді дублюється з поняттями «свобода слова», «публічність інформації», «відкритість політиків», «доступ до джерел інформації» тощо. Та все,як відомо, лише ширма та дешеві трюки для трудящих,які все більше прозрівають від дурману буржуазної ідеології.

Сьогодні під тиском міжнародних організацій начебто особливо посилюється публічність політики. Але доступність публічної політики приховує в собі захищеність коридорної політики. Остання залишається за межами засобів масової інформації, або містить дозовану, доступну кількість інформації, за рахунок якої створюються інформаційні приводи та формується публічна політика.Тож все на державному рівні вирішується після отримання хабарів у сумнозвісних кулуарах .А на міждержавному-після закритих для преси зустрічей президентів «без краваток»,на яких зрадницьки і безсоромно торгують національними інтересами і долею майбутніх поколінь.

 Володимир Бондаренко

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.