„Дайош п'ятирічку” до Євро-2012!

17 мая 2011, 12:06
Журналист, политолог
1
737

Українці мало дбають про можливість заробити. Зокрема це підтверджується низьким рівнем сервісу на ринку послуг. Йдеться про банальний прибуток, який, апріорі має бути більшим від вболівальників-іноземців, ніж від вітчизняних.


До проведення Чемпіонату Європи “Євро-2012” в Україні та Польщі залишилося менше 400 днів. Директор турніру „Євро-2012” в Україні Маркіян Лубківський вкотре розповів про успіхи та проблемні питання проведення чемпіонату. У свою чергу журналісти звично питали про вади в організації головної спортивної події 2012 року та цікавилися готовністю України до „Євро”.
А викликів не поменшало. Усі найболючіші проблеми, про які говорили ще на старті підготовки до чемпіонату, – лишилися і цілком не уникнути їх не вдасться.
Щодо України, то, попри на низку гучних скандалів із логотипом та символікою Чемпіонату, проблем зі строками будівництва об'єктів “Євро” та станом доріг, спостерігається тенденція критичного осмислення – а що позитивного принесла Україні ця подія? Що змінилося в житті українців від майбутнього проведення Чемпіонату? Чи став Чемпіонат „проривом” та інтегруючою подією українського суспільства? Де дух самого Чемпіонату?
Схоже, питання ці – риторичні. Окрім вад технологічного характеру, спостерігаємо цілу низку системних недоліків у пропагуванні ідеї самого чемпіонату Євро-2012 для України. Наразі відмічаємо прикру тенденцію прояву недоліків відомої з часів Радянського Союзу командно-адміністративної системи управління у технологічній і ідеологічній складових. І як ми не намагаємося побачити „нову картинку” – спостерігаємо лиш нові симулякри. Адже якісно ситуація залишається незмінною.

Технологічна складова


Перш за все, йдеться про розбудову необхідної інфраструктури: стадіони, аеропорти, готелі та дороги.
М. Лубківскьй звітував у цілому про позитивну тенденцію підготовки інфраструктури до Євро-2012. За його словами, нині комплексно реалізовується 57 проектів і не лише у містах, де відбуватиметься футбольне свято. Уже визначені основні іноземні та українські партнери-спонсори проведення Чемпіонату. Багато сказано і про підготовку стадіонів, аеропортів, будівництво готелів, ремонт доріг тощо.
Однак, скептики все більше дошкуляють організаторам Чемпіонату справедливими докорами стосовно фінансування Євро-2012, питаннями корупції при „освоєнні коштів” і діями самої влади. Згадаймо лише про декларовану владою (до речі, як попередньою, так і нинішньою) інвестиційну складову фінансування Чемпіонату. По факту вийшло, що левову частку у розбудові інфраструктури взяла на себе держава. Борис Колесніков констатував, що з бюджету країни на „Євро-2012 буде витрачено близько 5 мільярдів доларів коштів українських платників податків!
Інвестиційна привабливість Євро-2012 мала б сприяти залученню іноземних інвесторів. Але великий капітал прийшов лише в особі наших олігархів, і лише в Донецьку та Харкові. Постає питання, чи дійсно побудований, наприклад, у Донбасі та реконструйований стадіон у Харкові, є надбанням громадськості, а не українських олігархів?
З огляду на проблему фінансування Чемпіонату та економічні негаразди країни, скептики взагалі ставлять питання руба: чи варто державі з шаленим держборгом та економічними проблемами, сидячи „на голці” МВФ, взагалі проводити Чемпіонат? Не раціональніше було б відмовитись від нього? Аргументи, що у разі відмови від Чемпіонату постраждає імідж країни не витримують критики. Адже іміджем країни ніхто за 20 років і так не переймався і вже навіть не смішно виглядає ситуація, коли Президент України робить привселюдну „догану” Прем’єр-міністру, що про Україну нічого не знають в світі.
Аргументи влади щодо „складних часів” та кризи в державі можна було б сприйняти на віру, якби бюджети об'єктів не зростали такими гігантськими та галопуючими темпами. Чи не могли б витрачені кошти вирішити низку більш нагальних проблем країни, враховуючи, що для українців Євро-2012 „проривом” вже точно не став?
За прогнозами економістів, Україна, як і Польща, могла б отримати близько 300 млн. дол. прибутку від проведення Євро-2012. Але відповідно до програм уряду України, сукупні витрати на проведення "Євро-2012" становлять близько 150 мільярдів гривень. Внутрішній валовий продукт України за 2009 рік становив майже 1 трильйон гривень. Отже, витрати на чемпіонат сягатимуть близько 15% від ВВП. Скептики заглядають у майбутнє та прогнозують боргові проблеми України з огляду на непросту економічну ситуацію та подібні випадки. Для порівняння ВВП Португалії за чотири роки до проведення "Євро-2004" становив 100 мільярдів євро. Витрати на підготовку склали 4,5 мільярда євро, що становило не більше 5% ВВП. За ці кошти зведено сім стадіонів і ще три реконструйовано, підготовлено до форуму вісім міст. ВВП Австрії, одного з господарів "Євро-2008", у 2004 році становив 200 мільярдів євро. Витрати країни на підготовку до фінальної частини чемпіонату у чотирьох містах склали 400 мільйонів євро, що становило 0,2% від ВВП.
За прогнозами організаторів футбольного дійства, очікується прибуття близько 400 тисяч уболівальників. А кількість квитків на матчі, яка вже наразі реалізована, в основному була розкуплена вболівальниками України та Польщі (що у відсотковому співвідношенні склало близько 80%). Вболівальники Росії та інших країн Європи поки що виявили значно менший інтерес до Євро-2012. Виникає питання, як країни-організатори зможуть заробляти більше грошей на вболівальниках-іноземцях, якщо їх буде навіть не половина від загальної кількості бажаючих відвідати Чемпіонат?

Ідеологічна складова

„Євро-2012” це не просто сезонний наплив футбольних вболівальників із різних країн, це – імідж держави! Цікаво, чи розуміють це як у владі, так і пересічні громадяни?
Майже не викликає сумнівів, що влада додатково „напружиться” саме для добудови основних об'єктів Євро-2012. А ось решта питань так і залишиться на тому ж рівні, що й зараз. Йдеться, передусім, про інформаційну кампанію України та популяризацію дійства в Європі, про належну підготовку персоналу, волонтерів тощо. Виглядає, що владу більше турбує загальне враження, яке можна справити на гостей „Євро”, і зовсім не хвилюють питання, пов’язані із майбутніми асоціаціями із Україною потенційних туристів. Це, зокрема, підтверджується фактом не зовсім осмисленого, на думку фахівців, образу та логотипу України – дійсно, чи варто так цим перейматися?
Українці мало дбають про можливість заробити. Зокрема це підтверджується низьким рівнем сервісу на ринку послуг. Йдеться про банальний прибуток, який, апріорі має бути більшим від вболівальників-іноземців, ніж від вітчизняних.
Крім того, українці банально не здатні (без очевидної вигоди для себе) вивчити хоча б одну іноземну мову для спілкування з гостями різних країн. На питання, чи спроможні українці на високому рівні прийняти європейців, продемонструвавши бажання до кращих змін, свідчить епізод прес-конференції, присвяченій 400 дням до початку „Євро”. На пропозицію журналіста, прокоментувати експеримент, коли з київською міліцією марно намагалися заговорити англійською, М. Лубківський висловив жаль, що правоохоронці так і не спромоглися вивчити бодай тисячу слів іноземною мовою. Він додав, що вихід із ситуації вже знайшли: перекладачами між іноземцями та нашою міліцією будуть ті самі волонтери-студенти київських та регіональних вишів, яких вже записують до своїх лав організатори Євро-2012.
Варто також зглянутись на нарікання іноземців на зовсім простий факт: не лише вздовж узбіччя, і без того далеко небездоганних вітчизняних доріг, а й навіть у самій столиці катастрофічно бракує клозетів та смітників.
Бажаючи сподобатися виборцям, а також освоїти бюджети, виділені на Чемпіонат, влада демонструє запальне завзяття „ударними темпами” встигнути добудувати всі об'єкти, а „під шумок” вирішити й власні питання. Та якою ціною?
Столична влада під проведення „Євро” прийняла рішення про знесення ринку „Лісовий” на Лівому березі; в свою чергу, співробітники музейного комплексу „Київська фортеця” волають про варварське будівництво фан-зони для глядачів „Олімпійського”, жертвою якого вже стало руйнування старовинних укріплень-валів. Руйнація загрожує і самому бастіону Київської фортеці, де знаходиться краєзнавчий музей...
***
Українцям варто замислитися та зробити відповідні висновки. Адже політиками вже активно лобіюється проведення зимової Олімпіади 2022 року. Україна – начувайся! Наступну „п'ятирічку” країна може вже й не подолати.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.