День Києва. Сьогоднішній та завтрашній

29 мая 2011, 16:23
економіст
0
524

Мене, і певно не тільки мене, цікавить, коли в Києві з'явиться повноважний і дієвий мер, який візьме на себе відповідальність перед громадою за розвиток столиці...

Відзначення дня народження столиці, певно, не залишає байдужим жодну людину, яка наприкінці травня має можливість втішатись свічками легендарних київських каштанів, гуляти центральними площами або в родинному і дружньому колі бодай на деякий час забути про буденні проблеми, відпочиваючи поруч берегів Дніпра.

У ці дні святковий настрій нестримно шириться елегантними київськими бульварами. Кияни справді мають право пишатись своїм неперевершеним тисячолітнім містом.

Але за сьогоднішньою феєрією свята, почуттям гордості за свій дім стоїть кропітка справа творення - труд багатьох поколінь будівничих: від мулярів Софійського собору до невтомних юнаків і дівчат, які по-крихті збирали обличчя міста після Другої світової війни.

Багато українців, за різних урядів та політичних курсів, докладали величезних зусиль для утвердження і розвитку Києва, для того, зрештою, щоби наше покоління із гордістю промовляло: "я - киянин!".

Звичайно, прийнята від старших поколінь естафета накладає велику відповідальність. Переконаний: майбутнє Києва залежить від усієї громади, від кожного киянина - незалежно від політичних вподобань, професії чи віку.

Піклуючись про затишок та чистоту біля своєї домівки, у власному подвір'ї, не залишаючись байдужими до руйнування зелених насаджень чи забудови історичного центру - кожен у власний спосіб, ми робимо свій внесок в майбутнє столиці.

Звісно, найбільший обов'язок - піклуватись про те, який Київ ми залишимо нащадкам. Сьогодні це залежить на нас - людей, яким кияни довірили управляти міським господарством.

День Києва - це також і добра нагода прискіпливіше придивитись до того, що зроблено і що ще необхідно зробити в столиці.

Звичайно, приводів для критики міської влади вистачає. Як депутат Київради, я також є відповідальним за допущені помилки.

Але у той же час, варто відзначити й те, що в Києві все ж вдалося реалізувати - це і фінансова підтримка вчителів та лікарів, яку було нещодавно частково відновлено, і пристойний (порівняно із іншими регіонами) стан справ у освітній галузі - тільки в рамках затвердженої нещодавно міської цільової програми передбачено виділення на цю сферу понад 24 мільярди гривень впродовж найближчих 5 років.

І розвиток транспорту: відкриття нових станцій метро, реконструкція швидкісного трамваю, закупівля комфортабельних автобусів та тролейбусів на міські маршрути при збереженні помірної вартості проїзду в комунальному транспорті.

Розвивається й інфраструктура - вже введено в експлуатацію і будуються кілька нових автомобільних розв'язок - приміром, на Московській площі, біля Гаванського та нового Дарницького мостів, на Дніпровській набережній. Після цьогорічного місячника благоустрою всі райони Києва виглядають охайнішими та яскравішими.

Але, безумовно, аж ніяк не варто замовчувати й існуючі проблеми. У мене є багато питань щодо майбутнього Києва, відповіді на які намагаюсь знайти не лише як депутат міськради, але і як людина, що любить Київ, і яка хоче, щоб його діти також мали підстави пишатися ним.

Мене, і певно не тільки мене, цікавить, коли в Києві з'явиться повноважний і дієвий мер, який візьме на себе відповідальність перед громадою за розвиток столиці.

Доки уряд буде вилучати мільярди коштів із гаманця киян, змушуючи громаду фактично стояти з простягнутою рукою, запопадливо заглядаючи у вічі Кабміну та Верховній Раді.

Коли нарешті перестане збільшуватись зовнішній борг Києва, який вже перетнув межу в 10 мільярдів гривень, і невпинно зростає (до прикладу, нещодавно міська влада ухвалила рішення взяти ще 300 мільйонів доларів кредиту, щоб погасити в тому числі проценти (!) за попередніми позиками, - що безумовно матиме важкі економічні наслідки для міста).

Доки підготовку до проведення Євро-2012 році будуть використовувати як прикриття для "правильного" розподілу підрядів на будівництво об'єктів інфраструктури, заміняючи прозорі тендерні процедури на сумнозвісні "закупівлі в одного учасника".

Коли будуть зроблені перші кроки для забезпечення якщо вже не комфортних, то принаймні чесних і безпечних умов для ведення малого та середнього бізнесу?

Коли довгострокове бюджетне планування позбудеться прив'язки до кон'юнктури чергових виборів, а стратегія розвитку столиці прораховуватиметься мінімум на 5-10 років наперед, як це відбувається у всіх інших європейських столицях.

Зрештою, усіх нас цікавить, коли  буде сформовано концепт розвитку столиці, зрозумілий та - головне - прийнятний для кожного, що дасть можливість в майбутньому (сподіваюсь, не надто віддаленому) перетворити Київ на місто, мешканці якого мають високий рівень достатку і впевненість у своєму "завтра".

Подібних запитань чимало. Наше завдання знайти відповіді бодай на частину з них.

Звісно, усі проблеми подолати назавжди неможливо, але вже саме прагнення здійснити зміни на краще і зумовлюють рух вперед. Той рух, який Київ здійснює ось уже понад півтори тисячі років. І здійснюватиме надалі.

Із сьогоднішнім Днем Києва вас, шановні кияни! Об'єднаймо зусилля, щоб день завтрашній посилив гордість за рідне місто.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.