"От двух до пяти" Корнея Чуковского -самый непревзойдённый шедевр детской литературы?

10 июня 2011, 19:49
политтехнолог, журналист
0
1635

На днях я побывал на самом знаменитом книжном рынке на Петровке в Киеве,который принадлежит Табачнику и там эту книжку днём с огнём не сыскать ...(на укр. языке)


                     ВІД ДВОХ ДО П’ЯТИ

Так називається найчудернацькіша книга знаменитого автора “Мойдодира” і ще багатьох дитячих шедеврів письменника Корнія Чуковського. У ній він зібрав найкумедніші висловлювання своєї онучки ,її друзів і понад тисячі дітлахів, які роками висилали йому їх батьки після чергового перевидання його бестселеру.
Ось кілька з них. Дитина ,яка вперше побачила на морі пароплав, закричала : “Мамо, потяг тоне”. Або задирака виправдовується: “Це не я б’юся, Це бійка сама з мене лізе”.
Або такий шедевр:
- Бабусю, ти помреш?
- Помру?
     - І тебе в землю закопають?
     - Закопають.
               - Глибоко?   
               - Глибоко.
               - Ось тоді я награюся на твоїй швейній машинці.
    Під впливом від “2 до 5” автор цих рядків і сам почав збирати смішні дитячі висловлювання, історії та анекдоти. На зразок “Буратіно потонув” або “Колобок повісився.” Є в моїй колекції  тьма тьмуща анекдотів про Вовочку. І навіть про "страждання" батьків,діти,яких вчаться. На кшталт такого: ”Ти своєму сину уроки зробив? .”Так”. ”Дай списати”.
             А одну дитячу історію мені подарував навіть незабутній актор Юрій Нікулін ,із яким пощастило побесідувати  в його цирку на Кольоровому бульварі в Москві. Він тоді розповів про пригоду, яка  трапилася із письменником Олександром Гріном. Біля входу до одного з цирків той побачив оголошення про те, що кожний дорослий на свій квиток може провести одну дитину. “А чому б не написати навпаки, що кожна дитина на свій квиток може провести одного дорослого”, - запропонував письменник, директору цирка.” А в мене і так прибуток добрий. Навіщо це мені" ,¬відповів йому недалекий бюрократ від цирку.
Дуже приємно, що бюрократії не місце на сторінках народних газет на зразок “Сільських вістей»  і моя колекція постійно поповнюється дитячими шедеврами із “Веселої світлиці” та інших рубрик. Особливо сподобалася така:
          «Повертається Андрійко додому і розповідає: “Мене Дмитрик додому не пускав, б’ється”.
Тато вислухав і радить: “Ти, синку, минай його десятою дорогою. ”Але ж дорога тільки одна”, - здивувався синок.
              Або інший міні-шедевр: “Маленька Юля малює портрети своїх рідних і гукає маму: ”Матусю! Я намалювала тебе, себе і татка. А ну вгадай-де ти, а де-татко?”
На минулі вихідні, до речі ,спробував придбати на Петрівському книжному ринку “Від двох до п’яти”. Та ,на превеликий жаль, не знайшов ані її ,ані подібних збірок на полицях і на стихійному “товчку” поруч. Бо вона вже понад двадцять років  не перевидавалась. Хоча більшість продавців цитували її на пам’ять окремі дитячі історії з неї. Тож нашим книговидавцям, як і законодавцям, переконаний, є над чим подумати після такого вже зовсім недитячого закінчення моєї недільної пригоди.
Володимир БОНДАРЕНКО,
Із Книги Володимира БОНДАРЕНКА та його знаменитих співавторів «ОБЛИЧЧЯ УКРАЇНИ»

 Детальніше про Книгу на сайті www.shevchenko-institute.org.ua  в розділі "Нові проекти"

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.