Добра молочарка – ні до чого

12 июня 2011, 14:59
член угорсько-української спілки пульмонологів., член християнської швейцарсько-української медичної асоціації дерматовенерологі
0
395

варто задуматися

У кожному населеному пункті діють ринки, на яких не обходиться без продажу сільськогосподарської продукції – молока, сиру, сметани, масла, мяса… Щоправда, мало хто з покупців усвідомлює приховану небезпеку, купуючи продукти харчування тваринного походження на вулиці, з імпровізованих місць торгівлі – бруківки тротуарів, застеленої поліетиленовою плівкою, а інколи й узбіч дороги.  Поспішаючи наввипередки придбати омріяний товар у бабусь, ми й не підозрюємо, що можемо захворіти на туберкульоз, бруцельоз, не кажучи вже про інші інфекційні хвороби, котрі “чатують” в антисанітарних умовах реалізації товару.

 

     Як правило, найбільшої активності вулична торгівля набирає напередодні свят, коли не даємо продавцям навіть розпакувати власний крам, атакуючи їх питаннями про молоко, сметану, сир… Тобто, самі створюємо умови для порушення норм торгівлі, при цьому одні проявляють лояльність до продавців, інші засуджують подібні вчинки. Розділившись на два табори, обєднуємося, критикуючи владу за бездіяльність й бажання заробити зайву копійку до бюджету, коли її представники стараються навести бодай якийсь лад. Натомість, мова не йде про сплату певної суми податку, тим більше, що вуличні продавці сільськогосподарської продукції – здебільшого літні бабусі, котрі ще утримують бодай якусь живність й реалізуючи продукти харчування, мають незначну доплату до мінімального соціального забезпечення. Саме з цим аргументом ніхто не сперечається, підтримуючи їх бажання донести до нас  якісний, екологічно чистий продукт і не вимагає оплати за місце продажу на продуктовому ринку, навіть, за експертизу ветеринарної лабораторії.

 

     Сьогодні питання стоїть в іншій площині й добра молочарка тут ні до чого. В черговий раз стараємося надати вуличній торгівлі цивілізованого обличчя, що й дозволить гарантувати закупівлю якісної продукції. З подібним явищем боремося не перший рік, однак, досягаючи певного результату, знову ж таки повертаємося у вихідну точку – напередодні свят важко проштовхуватися переходом на інший бік берега. Спільні рейди представників санепідемстанції, правоохоронців, влади вносили певний результат, але виявилися малоефективними, позаяк через певний проміжок часу вуличні продавці знову окуповують бруківки, хоча для них відведені місця на продовольчому ринку. Однією з причин подібного стану речей є і наше небажання дотримуватися санітарних та торговельних норм, над якими бере верх потреба якнайшвидше придбати бажаний товар. Якісний чи ні – це вже інша історія, яка, на жаль, не завжди має щасливий кінець.  Гарантувати її розвиток у правильному руслі можна тільки на продовольчих ринках, де діють ветеринарні лабораторії.

 

     Однак, будь-які починання легше здійснити, якщо всі усвідомлять важливість справи, адже мова йде не тільки про захист споживача, але й про створення належних умов для продавців товару.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.