Секретний шлях до скарбів Ватикану

13 июня 2011, 17:35
журналіст
0
452

Поговоримо про малодосліджену сторінку Другої світової війни. Роль армій Румунії та Італії. Особливо, про шлях українських культурних цінностей, які ці «визволителі», що прийшли на нашу землю з військами Гітлера, тихенько переправили в свої країни та до л



Поговоримо про малодосліджену сторінку Другої світової війни. Роль армій Румунії та Італії. Особливо, про шлях українських культурних цінностей, які ці «визволителі», що прийшли на нашу землю з військами Гітлера, тихенько переправили в свої країни та до легендарних сховищ Ватикану. Питань накопичилося чимало. І чомусь офіційні представники цих країн вперто уникають будь-яких розмов на цю тему. Завжди переводять стрілки на фашистську Німеччину. Даремно…

…Якщо колись хтось з українських журналістів спробує серйозно дослідити розшук культурних цінностей, будьте готові до великих несподіванок. Як виявилося, це виключна сфера діяльності великих міжнародних спецслужб. Часто саме тут заварюються гучні міжконтинентальні скандали, багатоходові геополітичні схеми, класичні шпигунські операції. Національні культурні цінності коштують великих грошей. А ті, хто їх контролює чи має кошти, як правило, впливає на певні політичні процеси в одній, а то й у кількох країнах. Далі можна не пояснювати – коло замикається.

 Іноді якийсь маловідомий музейний експонат чи невідома приватна колекція здатні змінити певні трактовки історичних процесів. А історія – база геополітики.

З окупованих територій колишнього СРСР, особливо України, було вивезено багато чого. Пограбували всі музеї, вузівські і приватні колекції… Багато років ті цінності розшукуються. Щось знайшли. Дещо повернули. Але, всі, хто реально долучався до того захопливого процесу, рано чи пізно починали розуміти, що засвічені далеко не всі учасники вивозу нашого культурного надбання.

Нинішня молодь вже і не знає, що 22 червня 1941 року, війну СРСР крім Німеччини оголосили Румунія і Італія. 23 червня – Словаччина. 25 – Фінляндія. 27 – Угорщина. Практично всі, крім Фінляндії, воювали або окуповували Україну. Відповідно, мали можливість грабувати. До того списку можна додати «Голубу дивізію» з Іспанії, хорватські війська і флотилію на Азовському морі…

І ще один красномовний факт – є чимало публікацій про те, що Папа Римський Пій ХІІ був особистим духівником як Гітлера, так і Муссоліні та Франко!

А тепер вмикаємо логіку і аналізуємо, куди могли дітися гігантські культурні цінності, вивезені нацистами і їх союзниками з СРСР? Ні в Німеччині, ні в Австрії їх не знайшли. Як і в інших країнах. В Румунії, Угорщині якось  і не шукали… А  Італія, особливо секретні сховища Ватикану, здається зберігають чимало цікавого, у тому числі для України…

Ми мали розмову з представниками дипломатичної місії Ватикану у Києві, направили їм офіційного листа з проханням повідомити про наявність культурних цінностей з України, які могли потрапити туди під час Другої світової війни. Відповіді поки що не дочекалися…

Нині готуються такі листи і до посольств Румунії і Угорщини. Є дуже багато свідчень про масове пограбування румунськими військами наших музеїв, церков, вузів. Особливо в Одесі…

Можливо, варто було б ще раз підняти радянські матеріали про збитки від окупації і дуже уважно вивчити звіти про пограбовані музеї. Це вже справа Мінкульту.

Взагалі, подібну роботу повинні проводити МЗС України і Служба зовнішньої розвідки. Ми кілька разів писали різним міністрам, завжди отримували відписки… Заклопотані у нас дипломати…

Німецькі спецслужби давно направляють і до нас, і до Росії так званих музейних шпигунів. Вони аж занадто уважно вивчають експонати, які могли були вивезені СРСР з Німеччини. І скандал з картинами у Сімферополі – яскрава до того ілюстрація. Чутливі німці і до розшуків скарбів Рейху…

Дуже уважно слідкують за пошуками поляки. Нам періодично телефонував їх консул – коли тривали розшуки шаблі Мазепи, згадалися музеї Кракова, Ермітаж…

Говорити про стосунки команди журналу «Музеї України» з спеціальними службами Росії можна дуже довго. Особливо, згадуючи легендарну операцію «Козацькі регалії», коли ми випадково спровокували гостре протистояння і шпигунський скандал між ФБР і ФСБ, яке закінчилося нахабним пограбуванням американського музею, особистим втручанням тодішнього Президента США Джорджа Буша, Володимира Путіна, Віктора Ющенка… І оприлюдненням деяких таємниць спецхранів у найбільших російських музеях…

Чи не варто почати хоча б з музеїв Бухаресту? Здається, що у музейників Одеси буде багато питань до румунських колег…

Італія, Ватикан – то взагалі окремий напрямок. І дуже перспективний. Можливо, саме там зберігається легендарна Бурштинова (Янтарная) кімната, яка аж дуже підозріло зникла…

Супертема – скарбошукачі з КДБ. Маються на увазі, колишні офіцери однієї з наймогутніших секретних служб світу. Ми кілька разів пересікалися з ними під час міжнародних розслідувань. Нарешті, одна з їх команд вийшла на нас безпосередньо. Можливо, це найсерйозніші гравці на цьому ринку. У них вдосталь часу, допуски до закритих архівів, і головне, вони знають  що і де шукати. На жаль, їх знахідки ніколи не потраплять до державних музеїв. Та і повідомляти про них вони не збираються. Браві ветерани вже зламали кілька німецьких шифрів, дісталися секретних схронів, що вони ще надибали – важко навіть уявити. Ми отримали лише крихти уривчастої інформації, які теж стали сенсацією. Матеріали з цього «фронту» часто найцікавіші.

Ми розуміємо, що ця стаття нічого не зрушить у державній бюрократичній машині. Чиновники ганяють по власній егоїстичній орбіті.

Але, є краєзнавці, студенти та викладачі історичних факультетів, допитливі співробітники музеїв. І є місцеві архіви, де можна знайти документи із детальними списками викраденого під час фашистської окупації. Чому б не підняти їх, не проаналізувати? Не укласти єдиного реєстру втрачених культурних цінностей під час Другої світової війни?

Чи підемо іншим шляхом – зобов’яжемо всі музеї, які існували на момент початку війни, знайти і опублікувати (навіть в інтернеті) списки втрачених експонатів.

Значення такої роботи – колосальне! Українська держава отримає потужний геополітичний козир у перемовинах і з Німеччиною, і з Угорщиною, і з Румунією, і з Італією…

Турбує, що наші скарби у світі шукають всі, крім нас самих! Без повноцінної участі держави, нечисельні ентузіасти спроможні лише про щось дізнатися і максимум отримати кілька фотографій. Що для них є великою перемогою і втратою для всього народу, який не отримує скарбів, що належали нам всім…

А поки ми шукаємо секретний шлях на Ватикан, який повинен привести нас всіх до успіху!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України» 

Коли шукали ілюстрації, гугл несподівано видав серію картин про часи інквізиції. Вражає!

Найбільше любили святі отці знущатися над жінками...

Так вираховували відьом...

Крісло для катувань

Пояс вірності - для чоловіків

Заливали водою (фото з мережі)


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.