ЗА ЧТО “большой альфа-самец” так истязает “бедную маленькую Юлю”? або “СТРАХ ПОРОЖНЕЧІ НАВКОЛО”

6 августа 2011, 07:00
Голова Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність». Заступник голови Громадського об’єднання «Українська справа».
0
861

Відносно спонукальних причин як всієї мильної опери “Гонєніє на БЮТ”, так і її кульмінації – арешту головної героїні – серед “пікейних жилетів” загалом існує дві версії. Обидві вони вкрай нелогічні...

проте за браком будь-яких більш правдоподібних версій обгрунтування логіки дій “головного негативного персонажу” даного серіалу продовжують мати побутування серед спантеличених глядачів.

Згідно першої, менш популярної, “юлефільської” версії її переслідують “бо бояться”. При публічному озвученні ця версія викликає демонстративний гомеричний регіт її противників, проте справжня кількість людей, котрі її дотримуються, насправді не менше ніж удвічі перевищує кількість фанатичних юлефілів. Тому якесь раціональне зерно в ній, напевно, все-таки є.

І справді: хто ще з “політикуму”, окресленого колом “постійно зарезервованих крісел” на телешоу “Киселя” та “Шустріка”, здатний стоновити для влади (а тим більше  –  для статків) теперішніх влась імущих бодай найменшу загрозу? Назвіть, про себе, прізвища цих людей, уявіть собі їхні образи, а потім – уявіть, як вони ЩОСЬ ЗАБИРАЮТЬ у Коломойського, Ахметова, чи самого Януковича… Правда, нереально?

“Вони” – НЕ МОЖУТЬ. А “вона” – може… Забирала ж “Криворіжсталь” у Пінчука та Ахметова? Забирала газ у Фірташа, чи пак власне у “Путі-путі”, напару з Могилевичем? – І у “Янека”, не сумнівайтесь, забере… За що її, з першого разу, в президенти й не пустили.

Не красива фраза, а ДОСТЕМЕННИЙ ФАКТ – в країні чоловіків-байбаків єдиний публічний політик - “справжній мужчина”, це – “дама з косою”.

Ця “психологічно достовірна” версія, втім, остаточно розбивається в очах РАЦІОНАЛЬНО ДУМАЮЧОГО “пікейного жилета” одним-єдиним “кілком” – фактором часу. До президентських виборів ще досить далеко, до будь-яких серйозних “політичних подій” в іншому форматі – ЗДАЄТЬСЯ, ще далі. Ну нащо для “виведення Юлі з гри” садовити її саме нині, у серпні? Щоб за наступний рік Турчинов чи ще хтось, із тих, хто залишиться на волі, зумів “розкрутитись” в образі “Івана Передтечі” перебуваючої в заточенії політичної “Марії-Деві-Христос”? – Цю операцію значно краще було б провернути за два місяці до “свята голосування”, як-от із минулорчним відстороненням “Батьківщини” від місцевих виборів у Київській та Львівській областях. Щоб, значить, ніхто й оговтатись не встиг. А потім – “переможців не судять”…

Та й що, зрештою, СТРАШНІШЕ: затиснена між Тягнибоком і Яценюком лідерка 10-15 відсотків електорату, чи, все-таки, “українська Беназір Бхутто” здатна стати іконою бунтівних мас при першому-ліпшому їх повстані? Хіба УСІ ті речі, за які Юлю не люблять усі, хто її не любить водночас із такою ж або ще більшою нелюбов’ю до Януковича, не відійдуть на задній план, коли вона своїм власним публічним стражданням доведе СПРАВЖНІСТЬ хай не свого “оточення” (“оточення”, воно, як відомо, – завжди нікчемне), а бодай самої себе?

Коротше, навіщо “тим, хто боїться Юлі” садовити її саме тоді, коли боятись її можна найменше? Або чому, кінець-кінцем, просто її не “грохнути”? Хтось сумнівається, що в Бюрюсі Колеснікова, Ріната Ахметова та й, власне, “Янека” НІЯКИХ морально-психологічних проблем із цим нема?

Отже, “версія страху” БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД САМОЮ ЮЛЕЮ відпадає. Тимошенко зараз – не страшна. Інша річ – у в’язниці. перебуваючи ТАМ навіть дівчинка, яка підсмажила яйця на “вічному вогні”, в очах “лехторату” стає “героїнею”…

В запасі лишається друга версія: причиною арешту Тимошенко є НАДЗВИЧАЙНА ТУПІСТЬ “регіоналів”. Цієї версії дотримується десь дві третини “пікейних жилетів” і приблизно половина “простого народу”.

Дана версія має два основні підваріанти:

1) в основі бажання упрятати Юлю за грати – глибока персональна ненависть до неї;

2) в основі всього – бажання ЗАЛЯКАТИ людей, і, передусім, - політичну опозицію.

Скоротка: “знайте, що буде з кожним, хто спробує виступити проти нас!”

Суто психологічно – теж дуже достовірно. Юля постійно кривдила уголовніка-рецидивіста Віктора Януковича, дорікаючи йому його “ходками” і недвозначно натякаючи, що в не настільки хворій країні такі суб’єкти, як він, не те, що будь-якими президентами (навіть – скромного акціонерного товариства) не стають, але й навіть на якусь вечірку поміж пристойних людей запрошені бути не можуть. Тепер “Янек” хоче, щоб і вона “від тюрми також не зарікалась”…

Проте, ця версія теж “розбивається” об той самий чинник: часу. Бо скажіть, ну нащо “ставити старушку-Європу в незручне становище” в акурат перед підписанням того самого договору про асоціацію та зону вільної торгівлі? І саме тоді, коли в Європейському суді з прав людини розглядається підготований українськими правозахисниками позов на захист Тимошенко як жертви політичних переслідувань? Щоб європейська політична й економічна еліта ВИБАЧИЛА Юлі всі її “кидки”, повіривши, що у такій країні “вона інакше не могла”?..

Є, щоправда, версія, що “Янек” у своєму Межигір’ї настільки зайнятий страусами (як колись Ющенко – бджолами) та настільки зазомбований “святішим генералом” Гундяєвим, що неспроможний вже відстежувати навіть такі тупі ФСБшні “разводняки”, як зліплення, на рівному місці, з нього “Лукашенка № 2”. Можливо, але малоймовірно. Хібащо, Ловочкін дає йому якийсь замінник діоксину – для розвитку слабоумія без слідів на обличчі.

Більш обргунтованою уявляється версія, котру з-поміж “пікейних жилетів” наразі не розглядає практично НІХТО: гра “в зайвого” дійшла своєї найостаннішої фази: ПЕРШИЙ ЗАЙВИЙ.

У Віктора Януковича, який в решті-решт переміг усіх, не лишилося більше реальних конкурентів чи ворогів… крім УСІЄЇ КРАЇНИ ВЦІЛОМУ. Він “перший (і єдиний) на вихід”, тому намагається ЗБЕРЕГТИ СЕБЕ через механізм “замінних жертвопринесень” у формі “боротьби з корупцією”. Історії з Волгою та Ландиком-молодшим лежать, у такому разі, В ОДНІЙ ПЛОЩИНІ з арештом Тимошенко і Луценка.

“Ідеологічною основою” нового курсу “політичне м’ясо замість м’яса на столі” виступає зовсім не випадково буквально днями опублікований скандальний “лист інтелігенції”, котра покликала “царя” до “нової опрічнини” – священної боротьби із “воровством і крамолою”. В “державі Україна”, що відроджує свій справжній образ УРСР, архетипічною моделлю влади МАЄ бути якщо не Пьотр І, на якого нинішній її президент явно не тягне, то, принаймні, Іван Лютий у сталінській його інтерпретації…

Але зійдімо з поля історичних аналогій (хоча відставна путінська політ-технологічна команда, котра обслуговує нині “Янека”, мислить саме в подібних категоріях, що межують із “містичним маренням”).

Погляньмо на таку річ, як соціологічні заміри.

Факт, що рейтинг суспільної підтримки Віктора Януковича КАТАСТРОФІЧНО впав, суттєво випередивши навіть аналогічне “піке” рейтингу Ющенка в перший рік його правління. Рейтинг Тимошенко “застабілізувався” на її “ядровому електораті” – 13 % +/ – 2.

“Крихітка Цахес” Яценюк, скільки у нього не вкладай, має електоральний потенціал, не більший, ніж “оригінальна версія” цього “політичного генерика” – напівзабутий нині московський Сєргєй Кірієнко.

Отже, як досить давно вже помітили соціологи, електорат, що “відходить” від колишніх політичних гравіців доби “помаранчево-голубого протистояння” НЕ ПРИХОДИТЬ ПЕРЕВАЖНО НІ ДО КОГО (з тих, кому місце на “шоу Шустріка” забезпечує загальнонаціонально впізнаваність). І така тенденція, поступово але невпинно посилюючись, триває вже скоро рік. Зараз НІКОГО з ніби-то “основних політичних сил” не підтримує вже добрих 60 відсотків виборців. І “далі буде гірше”. Розчарований електрат шукає РЕАЛЬНОЇ альтернативи. Пред Партією регіонів та особисто Віктором Януковичем – вже не Кучма, Ющенко чи навіть Юля, а ЗЯЮЧА ПОРОЖНЕЧА, боротися з якою НЕМОЖЛИВО, бо ЇХНІМИ ВЛАСНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ вона “не має лиця”.

Партії регіонів за кожну ціну ПОТРІБЕН противник (чи “спаринг партнер”), і водночас вона не може допустити його виникнення, бо за існуючих умов поява СПРАВЖНЬОГО противника для них – вірний кінець. Юля – ОСТАННЯ, хто хоч трохи “змахує” на РЕАЛЬНОГО противника, по суті таким не будучи, тому над нею, вже давно переможеною, планується (і має бути здійснена) ще ціла низка “символічних перемог”, включаючи не лише її арешт (а краще – КІЛЬКА арештів з подальшим тимчасовим “випусканням на волю”), але й, врешті-решт, ЗАСУДЖЕННЯ та УВ’ЯЗНЕННЯ.

Юлія Тимошенко, як симулякр самої себе (колишньої) – от що пропонується зараз суспільству для структурування його “політичного простору” в спосіб, що піддається управлінню з боку влади. Таким чином, ілюзорна “політична боротьба в межах трьох печерських пагорбів”, а отже і “збереження status quo” продовжується ще на якусь мить.

Остаточне ж ув’язнення Тимошенко стане, власне, КІНЦЕМ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ. Втім, Ахметов, з побутової точки зору, до переїзду до Лондона, кажуть, вже цілком готовий …

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.