Руйнація примітивізмом художнього простору

28 августа 2011, 14:21
вільний журналіст
0
631

Феномен "масової культури"

 

Терміном „культура” прийнято окреслювати духовні та матеріальні надбання окремих народів зокрема і людства вцілому. Основою для постання визнаних цивілізованими систем світосприйняття і взаємовідносин стали Божі Заповіді й витворені упродовж тисячоліть та практиковані упродовж довгого часу норми побутової поведінки. Національні культури й загальнолюдські вартості формувалися на основі філософського осмислення позитиву і негативу, себто що є добром, а що - ні. Культура завжди закликала до стриманості, протидіяла вульгаризації та примітивному сприйняттю явищ, чуттєво-емоційному реагуванню на події й суспільні процеси.

 

Сучасну соціокультурну ситуацію в Україні визначають декілька тенденцій:

1) деідеологізація культури і ліквідація державної монополії на неї;

2) приватизація і комерціалізація;

3) зростання зацікавлення історико-культурною спадщиною (релігією і Церквою зокрема);

4) посилення культурно-комунікативної апатії, інтенсифікація “хатніх” форм культури;

5) посилення уваги та зацікавлення аудіовізуальними, видовищними формами дозвілля (телебачення, відео);

6) значне зниження частоти відвідувань закладів культури  і  дозвілля – театрів, кінозалів, музеїв, бібліотек;

7) зростання проявів негативізму: наркоманії, алкоголізму, злочинності, корупції, здирництва, рейдерства, проституції, поширення порнографії, патологічних нахилів, тощо.

 

До числа принципово нових, пов'язаних саме з ХХ ст. явищ, належить
виникнення симулюючого культуру феномена “масової культури”. Даний термін постав і набув широкого вжитку завдяки американській соціології. Під сучасну пору ніхто не заперечує факт існування масової культури, проте розуміння і ставлення до неї вкрай неоднозначне. Цікавими з цього приводу є думки американського соціолога Б. Розенберга: “Чим є масова культура? Мерзенністю, нешкідливим заспокійливим засобом, або ж Благословенням Божим? Це - питання гострих дискусій, в яких ніхто не хоче поступатися... Навіть тепер, коли більшість з нас втомилася від полеміки, справа вирішення і визначеності тупцює на місці”.
 
Поняття “масова культура” є частиною більш загальної концепції “масового
суспільства”. Особливості нинішнього буття людства пов'язані з виникненням массового виробництва і масового споживання. Бурхливе зростання населення, особливо міського, збільшення середнього терміну життя, змінили саму структуру раніше роз'єднаного суспільства, а розвиток засобів масової комунікації призвів, уперше в історії, до його об'єднання в єдине ціле.

Нинішня „масова культура є популярною серед морально здеградованої і духовно обкраденої верстви населення оскільки упродовж довгого часу в Україні свідомо і цілеспрямовано занедбувалися здобутки українців у багатьох царинах суспільного життя. Явище „масової культури” є комерційно успішним, а її елементи знаходяться навіть у кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової комунікації, розвагах, спорті і літературі. На противагу витвореній упродовж тисячоліть духовності, масова культура не передбачає філософського осмислення й стримування емоцій. Ці обставини нерідко стають згубними для конкретних громадян зокрема та держав й національних спільнот вцілому. На думку філософа Ортеги-і-Гасета (ессе „Бунт мас”) „масова культура” складалась як засіб для підтримки соціально заданої ілюзорної віри в досконалість вартостей, які пропонувались людині. Тим самим „масова культура” має на меті відволікти людину від розуміння реальних суті та змісту суспільних процесів. Вона повинна створювати стан заспокоєності, втримувати від самостійного осмислення власного життя і навколишнього світу, підміняючи власні переконання індивіда готовими стандартами. Сукупність псевдоідей про світ створила культуру, яка перетворилася на “масову”, і прийняла на себе функцію “фабрики мрій”. На місце проблеми культури висувається проблема політичної влади, втримання у покорі “безформнних мас”.

Постання „масової культури” нерідко намагаються пояснити нерозумінням загалу „культури елітарної”. Насправді, ця теза не відповідає дійсності. Хоровий спів, пошана гідності ближніх, повага до старших, небайдужість до проблем оточуючих, замилування природніми явищами або витворами народних майстрів були часткою щоденного побуту багатьох поколінь всього народу, а не окремих суспільних верств.

На думку більшості соціологів, вирішальною межею у визначенні масової
культури є ринкові відносини”, які трактують окремі царини людського життя (зокрема мистецтво, науку, релігію) предметами споживання, підпорядкованими економічним міркуванням. Саме в цьому пункті масова культура назавжди розходиться із справжньою культурою. Справжні художники зайняті внутрішнім процесом своєї роботи, а художника з царини масового мистецтва оцінюють за “продуктивністю”, реакцією глядачів і, як підсумок, за прибутком або збитком. Оцінка масового мистецтва не пов'язана з його естетичним значенням, оскільки йдеться лише про ступінь впливу на аудиторію. Вивчення результатів впливу потребує значних коштів, а знання ринку є обов'язковим для її виробників. Характерною ознакою даного явища є циклічність: якщо що-небудь має успіх - відразу постає серія аналогу.
 
Під сучасну пору вже склалося уявлення, яке коло явищ належить до масової
культури. Це та частина популярно-розважальних жанрів (детективно-поліцейських, пригодницьких, мелодраматичних та комедійних романів, п'єс, фільмів, естрадної музики, коміксів і т.п.), яка відмічена печаттю шаблону та стереотипів, і є розрахованою на споживче, а не самостійне, творче сприйняття. Крім того, до неї належить значна частина продукції засобів масової комунікації (коли інформація втрачає об'єктивність, набуває комерційного забарвлення), певні явища в моді. Масова культура миттєво використовує всі технічні новинки. Справжнім зачинателем естетики масової культури був Голівуд. Незмірно розширила можливості маскультури з`ява телебачення та відео, завдячуючи яким неймовірної популярності набули так звані “мильні опери” - нескінченні телевізійні серіали. 
 
Ще один негативний чинник, пов'язаний з масовою культурою - зниження віку людей, що охоплюються впливом засобів масової пропаганди, аж до підлітків і дітей. Могутнім каналом такого впливу стала комп'ютерна гра. Впадає у вічі різниця у змісті вітчизняних та американських і японських мультиплікаційних фільмів. Найбільш часті сюжети, наприклад, “Качиних
історій” - це або спроба збагачення, або загроза розорення. Серед молоді різних країн найпопулярнішим став складений виключно з музичних
відеокліпів телевізійний канал MTV.
 
Згідно висновків ряду аналітиків, у рамках масової культури розгортається американська культурна експансія в масштабах всього світу. Ряд країн - Франція, Італія - намагаються на державному рівні припинити цей процес, але поки що без помітних результатів. Більш вдалими в цій справі є Польща, Фінляндія та Ірландія. 
 
Оскільки явище „масової культури” жодним чином не пов`язана з духовними вартостями українського народу, а його деструктивний вплив проявляється в вихованні безвідповідальних, егоїстичних й не обтяжуючих себе жодними моральними рамками громадян, державі необхідно дієво протистояти наступу примітивізму й вивищенню забаганок над здоровим глуздом й національними традиціями.
 
(Даний матеріал готувався як супровідний для аналітичного дослідження для Кабінету Міністрів за дорученням Голови НЕК України)
                                                                                             Олесь Вахній
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.