Землі “Херсонесу Таврійського” будуть розбазарені?

30 августа 2011, 06:15
директор Communication group
0
658

В липні поточного року урядом Азарова усунуто директора Національного заповіднику «Херсонес Таврійський» Леоніда Марченка, який 26 років обіймав цю посаду.


Як ми знаємо минулого року рішенням Кабінету Міністрів було замінено директора Нацiонального Києво-Печерського iсторико-культурного заповідника Сергія Кролевця, а на його місце призначено нового керівника, узгодженого з УПЦ МП. Одразу після цього відбулось спроба виселення музеїв з території Києво-Печерського заповідника та кілька хвиль кадрових скорочень, які залишили без роботи близько 20% співробітників (при чисельності 520 працівників близько ста було звільнено).    

Красиве гасло повернути Богу Богове влада використала як жупел для прикриття здачі Нацiонального Києво-Печерського iсторико-культурного заповідника московським церковникам.  

В липні поточного року урядом був зроблений аналогічний крок – усунуто директора Національного заповіднику «Херсонес Таврійський» Леоніда Марченка, який 26 років обіймав цю посаду. На місце директора був призначений Леонід Жунько, який у 1999 – 2005 роках працював головою Севастопольської міськдержадміністрації. Після перемоги Помаранчевої революції – втік до Росії. Як виявилось, не надовго. В 2008 році Жунько повертається до Криму. В 2010 році обирається депутатом Севастопольської міськради від Народної партії Литвина.

Ставши директором заповідника Леонід Жунько одразу ж пообіцяв вирішити головне завдання – включити «Херсонес Таврійський» в список пам'яток культурно-історичної спадщини ЮНЕСКО. Але ці обіцянки сприймаються фахівцями з недовірою. Заповідник, що претендує на внесення до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, до цих пір не має винесеної за межі кордонів заповідника охоронної зони, а приватна забудова, на яку давав дозвіл той же Жунько (в часі свого головування у міськдержадміністрації) впритул приступила до археологічних об'єктів пам’ятки.

Співробітники заповідника не забули, що саме Жунько не сприяв, якщо не сказати перешкоджав переведенню в державну власність археологічно цінних земель хори Херсонесу. В часи його керівництва містом Севастопіль з 450 га археологічно цінних земель державні акти оформлені лише на 46 га. А пам’ятки поза межами музею почали по-варварськи забудовуватись. Територія, прилегла до Карантинної бухти, де було виявлено кілька гробниць дохристиянської епохи, забудована висотками. На Дівочій горі на кістках побудовані приватні пансіонати. А наявність в Карантинній бухті такого об’єкту як яхт-клуб автоматично робить неможливим внесення заповіднику до переліку пам’яток ЮНЕСКО згідно з вимогами цієї організації.

Вже в 2008–2010 рр. (коли Леонід Жунько не займав посаду голови міськдержадміністрації) зусиллями тодішнього керівництва «Херсонесу Таврійського» державні акти були оформлені додатково на 250 га. Ці території отримали статус земель історико-культурного значення і відтоді зміна їх форми власності може відбутися виключно на основі постанови Кабінету Міністрів, тобто землі було врятовано від передачі в приватні руки. Адже унікальна збереженість хори Херсонесу (приміської території з багатьма садибами та іншою інфраструктурою) вже давно давала можливість включити її до охоронного переліку ЮНЕСКО. Очоливши музей, Жунько відразу ж підняв питання про недоцільність проведеної роботи по землевідведенню.

Отже, призначення Леоніда Жунька на посаду директора нічого доброго заповіднику не обіцяє – так вважають його працівники. Вони пам’ятають пафосний вступ чиновника на нову посаду, коли священник Володимирського собору УПЦ МП передав Жунько благословення митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря. Зрозуміло, що московські церковники мають за мету за допомогою нового керівника повернути собі будівлі Херсонеського монастиря, в яких сьогодні знаходиться музей. Колишній директор Леонід Марченко у цьому питанні був непоступливим.

Натомість, Леонід Жунько одразу ж підтвердив свою готовність виправдати очікувану довіру УПЦ МП у своїй вступній промові, підкресливши необхідність пошуку компромісу з церквою, об’єкти якої розміщені на території заповідника, та озвучивши намір «організувати тут місце мегапаломництва».

Те, що до влади в заповіднику прийшла людина, далека від наукової роботи і музейної справи, одразу відчули на собі співробітники заповідника, коли від них почали вимагати пояснювальні записки про необхідність проведення їх досліджень. Вже близько 200 років тривають невпинні археологічні дослідження стародавнього Херсонесу, що принесли йому ще одну назву – «Руська Троя». Тепер, з приходом нового керівництва, саму потребу в роботі науковців та існуванні наукових підрозділів заповідника піддано сумніву.

Більш того, деякі експедиції досі не отримали щорічних дозволів на проведення археологічних розкопок, а поточний археологічний сезон вже закінчується. Таким чином, дослідну роботу науковців заповідника загальмовано, а в деяких випадках зовсім зупинено. Офіційною причиною для цього була озвучена необхідність проведення консервації та реконструкції вже розкопаних об’єктів.

На зустрічі з колективом заповідника Міністр культури України Михайло Кулиняк обіцяв, що найближчим часом забудова буферної зони Херсонесу буде заборонена на законодавчому рівні. Натомість, новий директор, вже дещо освоївшись на новій посаді, має на меті перенести російську військову частину, яка межує з заповідником, в інше місце, але далеко не з патріотичних почуттів і не з метою подальшого дослідження території (за деякими даними саме там розміщений некрополь Херсонесу), а з тим, щоб звільнену територію використати під нове будівництво, в тому числі готелю та іншої подібної інфраструктури. Ці наміри остаточно підтверджують особисту зацікавленість Леоніда Жунька у своїй новій посаді.

Володимир Манько
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.