У пошуках затонулих танків

2 сентября 2011, 21:37
журналіст
0
804

Не бажаючи того, ми спровокували справжню «золоту» лихоманку довкола легендарної ставки Гітлера «Вервольф». Як легальні пошукові загони, так і чорні археологи кинулися досліджувати околиці ставки у пошуках 6 танків-сейфів з чимось цінним.


Ми не думали, що тема пошуків затонулих німецьких танків викличе такий резонанс! Серія наших публікацій про затоплені і закопані бойові машини Вермахту стала предметом детального вивчення, обговорення у кількох країнах. Нам надходить чимало листів, порад, запитів… Не бажаючи того, ми спровокували справжню «золоту» лихоманку довкола легендарної ставки Гітлера «Вервольф». Як легальні пошукові загони, так і чорні археологи кинулися досліджувати околиці ставки у пошуках 6 танків-сейфів з чимось цінним. Там побувало навіть кілька груп з Росії, Білорусі, Прибалтики – приємно, що перекладають і читають!

Днями зателефонував полковник Віктор Карпов – Начальник Національного військово-історичного музею України. Отримав свіжий номер журналу «Музеї України» і поспішив внести деякі уточнення. Ми вважали, що жоден український музей не має німецьких танків. Помилялися. Кілька років тому на Черкащині підняли танк Т-3. Нині він виставлений у філії Нацмузею на закритій для звичайних відвідувачів площадці Міноборони. Домовилися зустрітися, оформити допуск, зробити фотосесію і репортаж. Це офіційний факт. Якщо хтось знає про інші німецькі танки у музеях – пишіть!

Десь у 60-ті роки ХХ століття, хтось з ідеологів КПРС звернув увагу на велику кількість німецької трофейної техніки у парках, музеях. Швиденько видали постанову, унікальні зразки відправили на переплавку.

Ось уже більше 20 років пошуківці мріють знайти затоплений танк. На різноманітних форумах чимало повідомлень про такі знахідки. Щось навіть піднімають. Куди машини зникають потім – дуже цікаве питання. Нещодавно на тій же Черкащині підняли дві Пантери зі ставка. Начеб-то переправили на Харківський танковий завод. І тиша…

Уявіть, що почалося після нашої публікації про 6 німецьких танків-сейфів, захованих і затоплених поблизу Вервольфу! Поділилися цією новиною ветерани радянських спецслужб, які теж досліджують історію, тихо шукають скарби. Мають архіви і допуски. Саме вони розповіли про схрон СБ ОУН, знайдений КДБ в останні дні існування СРСР. Чисельні документи Аненербе, зашифровані донесення, схеми, карти… Саме звідти і історія про танки-сейфи.

Один з моїх читачів виявився свідком подій 1948 року, коли в районі Вервольфу виникла спецгрупа ОУН, що … розшукувала закопані німецькі танки! Вони закатували його діда-лісника. Ми вийшли на абсолютно несподіваний квадрат, про який і не здогадуються наші конкуренти, які вивчають мої публікації мало не з мікроскопом, прочісуючи ліси з металодетекторами…

…Щойно отримали листа з Німеччини, де теж передрукували кілька моїх матеріалів. Старенька фрау М. щось розшукує під Вінницею. Виявилося, що її мати була перекладачкою у Вервольфі! Чекаємо якихось деталей.

Цілий детектив почався і довкола двох затонулих Пантер в одному з сіл Черкаської області. Можливо зі складу дивізії СС «Вікінг».

Журналістам часопису «Музеї України» поставлено кілька чітких умов. Основна – якщо вдасться знайти танк, він повинен бути піднятий і виставлений у спеціалізованому державному музеї. Якщо ми досягнемо такої домовленості, в умовному місці нас зустріне провідник з картою. Шукати треба в болотистій місцині на околиці якогось села.

Жоден з директорів державних музеїв не ризикнув взятися за організацію подібної експедиції, а тим більше офіційних робіт з підйому танків. Жоден, крім Івана Петровича Вікована, директора Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році».

Нині залагоджено всі формальності. Експедиція, до складу якої входить кілька співробітників музею, представники часопису «Музеї України», член пошукового загону при музеї Руслан Ярмолюк (телеканал Інтер), пошуковець і фотограф Сергій Камшилін, приєднується Сергій Кутраков (Новий канал).

Нині чекаємо на зустріч з таємничим провідником, передачу карти. Вже зрозуміло, що доведеться шукати у болоті. Можливо будемо домовлятися про спуск води з ставка…

Нас переконують, що один танк на 100% є. Інший, в 400 метрах, під сумнівом…

-Ми реально оцінюємо шанси, - говорить директор Нацмузею «Битва за Київ у 1943 році» Іван Вікован, - Лише підготовча робота зайняла кілька місяців. Тепер почнуться відрядження, погодження з місцевою владою, сам процес пошуку. Якщо щось вирахуємо – стартові розкопки. Лише коли переконаємося, що танк знайшовся, розпочнеться етап підйому із залученням сил ЗСУ, МНС, МВС… Наш музей має пріоритетне право на ту знахідку, якщо її здійснить наша пошукова група. У нас є прекрасна площадка для військової техніки у вільному доступі. Ми розуміємо, яку кількість цінителів історії, військової техніки, туристів привабить подібний експонат! Тому постараємося зробити все, аби досягнути результату!

Паралельно, експедиція спробує дослідити кілька ділянок поблизу Вервольфа. Ціль – німецькі танки. Бойові машини могли вціліти…

Легенди про скарби, навіть Бурштинову кімнату залишаються легендами. Спробуємо перевірити.

Ще раз підкреслимо, що розшук ведеться в інтересах Національного музею, куди і будуть передані можливі знахідки. Працюємо для всього суспільства! Пригода першокласна. Потрібен успіх!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", керівник пошукової експедиції Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році"

Символіка дивізії СС "Вікінг"

Танк Т-3. Вже експонується в Києві! Чекайте деталей!

Легендарна "Пантера". Саме її шукаємо...
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.