Політтехнологічний ребус для президента

8 сентября 2011, 15:49
Кандидат політичних наук, керуючий партнер Ukrainian Politconsulting Group
0
564

Політикум в очікуванні прийняття найголовнішого закону нового політичного сезону – "Про вибори народних депутатів України".

В той час, як ЗМІ поширюють інформацію про відмову влади від ідеї повернути змішану систему виборів, потенційні учасники найближчих парламентських перегонів продовжують активно працювати у своїх округах.

Хтось поїхав привітати дітей, а точніше їхніх батьків, зі святом першого дзвоника, хтось раптово згадав про виборців і за допомогою листівок цікавиться у них місцевими проблемами, хтось почав проявляти нечувану благодійність і ремонтувати дороги та дитячі майданчики.

Насправді ж ситуація підтверджує одне – яким буде виборчий закон поки не знає ніхто. Здається навіть президент, який скоро змушений буде приймати остаточне рішення.

Законопроект Лавриновича, який передбачає мажоритарно-пропорційну модель виборів, знаходиться на ревізії у Венеціанської комісії. Очікується, що зауважень до нього буде чимало.

Проте Європа може лише порадити нам як вдосконалити виборче законодавство, звернути увагу на недемократичність окремих норм. Не в її компетенції вказувати, яку виборчу систему слід затверджувати. Вирішувати це буде українська влада.

Це розуміють лобісти інших сценаріїв проведення виборів. Зокрема, серед депутатів є чимала кількість прихильників збереження існуючого закону про вибори. Зрештою, саме їм відводиться головна роль під час корегування виборчого законодавства.

Варіант № 1: змішана система, адмінресурс і гроші

Змішана система наразі виглядає найбільш вигідною владі, оскільки дасть можливість сформувати більшість у ВР. Тим більше, що схема роботи була обкатана на місцевих виборах.

Саме адмінресурс і гроші за таких умов стануть визначальними для перемоги на парламентських виборах. Саме ці ресурси переважно знаходяться в руках у влади.

Голоси в парламенті для її затвердження теж є. Готовність голосувати за змішану систему висловила Народна партія. Це означає, що у розпорядженні президента є голоси ПР, НП, групи "Реформи заради майбутнього", частини НУНС (зокрема ЄЦ). В сумі виходить близько 240 голосів.

Проблеми прийняття змішаної системи полягають в іншому. По-перше, не всі вміщаються у список. Водночас бажаючих пройти перевірку на конкуренцію на мажоритарних округах не так вже й багато.

Крім того, не в усіх є для цього зайві гроші. Зрештою, стовідсоткових гарантій перемоги на мажоритарних округах теж ніхто не дає.

По-друге, новий склад Верховної Ради може порушити владну монополію і посилити політичну конкуренцію.

Помилково вважати, що Янукович отримає монолітну більшість у парламенті. Адже у Раду мають шанс потрапити знані політики, бізнесмени, авторитетні люди, які можуть і не погодитися на роль рядових солдатів у президентському війську.

Лояльна більшість ще не означає підконтрольну. Може трапитися так, що утвориться з десяток провладних депутатських груп, кожна з яких проситиме для себе преференцій за прийняття того чи іншого рішення.

Можливо за президентсько-парламентської форми правління слабоструктурована Верховна Рада і зниження ролі політичних партій виглядатиме логічним. Однак, в кінцевому результаті це може нашкодити самому ж президенту.

По-третє, не виключено, що у разі прийняття змішаної системи, закон можуть оскаржити у КС. Наприклад, через скасування графи "проти всіх", що може трактуватися деякими парламентаріями як порушення прав виборця.

Варіант № 2: косметичні зміни виборчого закону

Не буває диму без вогню. Власне як і випадкового розкручування у ЗМІ інформації про наміри влади зберегти пропорційну систему виборів.

Відповідна інформаційна кампанія може мати на меті вирішення різнорідних завдань: пониження активності невладних мажоритарщиків, бути механізмом підготовки компромісного проекту виборчого закону, або ж проявом боротьби всередині самої влади.

Особисто я не бачу особливих переваг для влади у збереженні пропорційної виборчої системи. Закриті партійні списки критикували усі, кому не лінь. А тішити себе надією про запровадження відкритих списків – утопія.

Якщо Януковича переконають погодитися на косметичні зміни до закону про вибори, зокрема у частині встановлення високого прохідного бар’єру, Партія регіонів збереже домінуючі позиції у парламенті, але ризикує не отримати одноосібної більшості.

Введення 7% виборчого порогу у поєднанні з пропорційною системою відріже дорогу у Раду усім політсилам, окрім ПР, "Батьківщини" і "Фронту змін".

Цікаво, що двом останнім такий варіант вигідний більше, ніж ПР: партія Тимошенко остаточно монополізує опозиційну нішу, а Яценюк отримає можливість справедливо позиціонувати себе в якості третьої сили.

Можливий альянс ПР і "Фронту змін" і, як наслідок, прем’єрська посада Яценюка не такі вже й очевидні. Які мотиви тоді у Тігіпка? Для чого йому в такому разі об’єднуватися з регіоналами?

Та й сам Яценюк, отримавши у парламенті золоту акцію, зможе вигідно протиставляти себе Януковичу і Тимошенко і вимощувати собі шлях до перемоги у 2015 році.

В свою чергу підвищення виборчого порогу до 4-5% спричинить процес укрупнення партій і дасть 5-6 фракцій у Верховній Раді.

У такому разі можуть бути різні варіанти депутатської більшості, однак це не гарантує Януковичу можливості жорстко контролювати парламент. З точки зору інтересів влади такий варіант навряд чи має перспективи.

Варіант № 3: закриті списки і "перемога демократії"

Залишається незначна ймовірність того, що парламентські вибори пройдуть за чинним законом. Якщо торги врешті-решт зайдуть у глухий кут, голосування за виборчі нововведення можуть провалити. Однак, всерйоз такий варіант розвитку подій не сприймається ні владою, ні опозицією.

Існуючий закон дає опозиційним силам широке поле для маневру – доступний 3% бар’єр, дозвіл на виборчі блоки, широке представництво у виборчих комісіях. Чи допустить це влада? Навряд чи.

Єдиним позитивним моментом збереження чинного закону про вибори є те, що Європі це можна вигідно подати у світлі збереження демократичних цінностей і прав опозиції.

Адже Тимошенко і її партійці неодноразово наполягали на цьому, а вибори 2006 і 2007 років, попри критику закритих партійних списків, були визнані світом як найбільш демократичні за часи незалежності України.

Варіант № 4: референдум і двопалатний парламент

На випадок критичного падіння рейтингу і довіри населення у влади існує запасний сценарій проведення виборів 2012 року.

Мова йде про запровадження двопалатного парламенту і зменшення чисельності народних депутатів з 450 до 300 на основі результатів голосування на Всеукраїнському референдумі у 2000 році. Про це навіть писали деякі ЗМІ.

Суть цього сценарію полягає у тому, що двопалатний парламент обиратиметься за змішаною системою: верхня палата на мажоритарних округах, нижня – за партійними списками. Таким чином, фактично усю опозицію можна буде помістити у нижню палату, розпускати яку отримає право президент.

Така система лише укріпить президентську модель правління і може забезпечити Януковичу політичне довголіття.

Звичайно, для цього необхідні зміни до Конституції. Звичайно, зараз це виглядає нереально. Але в політиці немає нічого неможливого. Згадаймо хоча б рішення Конституційного суду про відміну політреформи.

Отже, голосування за новий виборчий закон – питання короткострокової перспективи. Уже найближчим часом ми станемо свідками того, яким чином Янукович розгадає підготовлений для нього політтехнологічний ребус.

Для нього зараз головне не повторити шлях свого попередника, коли у 2006 році на фоні падіння рейтингу Ющенка на парламентських виборах перемогла опозиційна ПР. Адже після подій Помаранчевої революції у реванш Януковича не вірив ніхто, а вже через 5 років в цьому ніхто не сумнівався.

P.S. У статті варіанти реформування виборчого законодавства свідомо проаналізовані з точки зору інтересів влади. Такі українські реалії. На жаль, інтереси і права виборців у цьому сенсі не є пріоритетними.

http://www.pravda.com.ua/columns/2011/09/8/6572420/

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.