Відновимо село - врятуємо Україну

13 октября 2011, 12:25
юрист правознавець
0
674

Давно збирався поговорити на тему села. Деякі думки з цього приводу викладено мною нижче.

Хоча, безумовно, українці та і світова спільнота сьогодні в шоці від "справедливого вироку" для Юлії Тимошенко і від того як президент Янукович загнав себе в глухий кут.

 

Україна з споконвіку славилась чорноземами, а також можливістю забезпечувати продуктами сільського-господарського призначення велику кількість регіонів колишнього СРСР. Українське сало, сметана, молоко завжди якісно вирізнялись на тих же базарах, оскільки їхня якість була неперевершеною.

Щоправда, на селі завжди було важко жити. І за радянських часів молодь шукала можливості виїхати з села, оскільки не бачила перспектив існування в сільській місцевості. Я сам через це пройшов. І це - за умови існування в селах безкоштовної медицини, шкіл, можливості отримати житло. Найбільшими проблемами сільської місцевості, на жаль, завжди були занепад соціальної сфери, депопуляція населення, деградація сільськогосподарських угідь, безробіття та низькі доходи населення.

Нині ж ситуація ще гірша. Політика української влади усі двадцять років незалежності стояла осторонь проблем сільськогосподарського сектору. І нині села - вимирають. Щодня з мапи України зникає одне село. Люди йдуть з місцевостей, на яких жили їхні діди-прадіди у пошуках кращої долі. Навіть ті, хто хотів би займатись сільськогосподарською діяльністю, вимушені тікати з нажитих місць, оскільки в селах більше немає вчителів та лікарів, а також якісного постачання продуктів харчування до колишніх сільпо. Не існує і системи забезпечення сіл газом, якісними дорогами, а також – фінансуванням.

Хоча – ні. Про фінансування аграрного сектору кричали усі уряди, що були при владі. Проте кошти ніколи не доходили до кінцевого споживача, оскільки розкрадались ще задовго до того, як офіційно були виділені.

Зрозуміло, що політику в галузі економіки села потрібно змінювати, оскільки село – це серце України. Якщо розвиватимуться села, то і економіка держави почне покращуватись, оскільки село (на сьогодні) -  єдиний реальний сектор, який дуже швидко може призвести до підняття економіки держави, позаяк саме в сільській місцевості виробляється реальний товар, який завжди користуватиметься попитом.

Чи можливо щось подібне зробити? Звісно, що так. І – дуже швидко, оскільки якщо мешканців аграрних регіонів почати заохочувати, створювати їм належні умови для проживання, то села почнуть розвиватись швидкими темпами. А хіба Україна не може прославитись країною, що вирощує на своїх славетних чорноземах екологічно чисті продукти? І хіба ці продукти не купуватимуть у тій же Європі?

Щоправда, для цього потрібно, аби влада почала перейматись не лише тим, як продавати українські чорноземи, а й тим, як їх використовувати на благо країни. І для цього необхідно не просто констатувати факт знищення сіл, як це робить заступник міністра аграрної політики Микола Безуглий (як це констатували і інші до нього), а ще й запропонувати реальну політику щодо розвитку сіл. І не має потреби винаходити велосипед. Якщо не знаєш як, то запозич ідею у тих, хто вже подібну практику застосував. Тим паче, що є приклади Швеції, Польщі, Німеччини, а то й Австралії.

Інша справа чи має влада бажання і спроможна щось змінювати в цьому напрямку, а не  лише уміє відмивати кошти. Он на Євро 2012 вже витрачено таку шалену купу грошей, яка ніколи не окупиться. І всі ці грошенята осіли в кишенях тих, хто переймається підготовкою до Євро 2012.

Та чи існує вихід з положення, що склалось? Насправді вирішити це питання просто. Спочатку потрібно заохотити людей - або лишитись в сільській місцевості, або туди повернутись.

Для цього необхідно створити в кожному селі хоч невеличку, але амбулаторію, школи (хоча б для дітей молодших класів), розробити програму забезпечення мешканців житлом (для фахівців – безкоштовно, а громадянам - під іпотечну програму з мінімальними відсотками ),продумати соціальну і розважальні сфери, а також надати людям можливість отримати земельний пай, заохотивши їх займатись тваринництвом і вирощуванням сільськогосподарських продуктів.

Безумовно, акцентувати увагу на стані поганого шляхосполучення з селами, це нічого не сказати. Туди неможливо добратись. Але це окрема розмова.

Здавалося б, де взяти на це кошти? Так от, В Україні на сьогодні приблизно нараховується трохи більше 20 тисяч сіл. Навіть, якщо взяти цифру 20 тисяч і забезпечити кожне село одним фаховим лікарем з (лише уявімо) заробітною платою в 5 тисяч гривень, то на це піде лише 100 мільйонів гривень. Облаштування одного медичного кабінету коштує в середньому 120 тисяч. Помножимо це на 20 тисяч сіл і отримуємо 2 мільярди 400 тисяч. Щоб забезпечити медпрацівників житлом, потрібно приблизно 4 мільярди. І на все це буде витрачено лише 6 мільярдів 520 тисяч гривень. З вчителями цифра може бути трошки більшою і становити мільярдів вісім. Разом це лише 14 мільярдів 520 тисяч. І це – на благо, вкладення у розвиток. Тоді як держава на Євро 2012 запланувала витратити до 18 мільярдів гривень. І ці кошти ніколи не окупляться і не повернуться.

То ж чи є в державі гроші на фінансування відновлення села? Гроші є, проте витрачаються вони бездумно, на проекти, які не є пріоритетними для розвитку країни. І все, що потрібно, це - поставити за мету підняття села, тоді і кошти на це знайдуться. А якщо запровадити програму відновлення села на десять років, то вже за п’ять років на мапі країни з’являться хутори, які наразі вважаються зниклими.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: село
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.