В рубрику: театр. Венеціанський купець та Сатисфакція.

13 октября 2011, 14:36
журналіст
0
669

В наш час, у роки залізобетону і планшетних комп'ютерів, театральне мистецтво все більше відходить на задній план.

 Сучасна молодь надає перевагу "розжованим" до дрібниць фільмам в яких багато екшену та мало сенсу, різноманітним графічним іграм та книжкам без сюжету. Театр - це емоція, що передається тобі "з перших рук", це ті почуття, які не можна відчути через скло телеекрану.
На одній із затишних столичних вуличок, неподалеку від станції метро "Золоті ворота", розташувався київський "Молодий театр", художнім керівником якого є Станіслав Мойсеєв. Приміщення повністю відповідає назві - досить модерне. Все виконано в теплих, затишних тонах. На стінах - фотографії з вистав. Сама зала зроблена в більш витриманому стилі - чорні, сині та темно-жовті кольори, прямі лінії. Сцена не дуже велика, що дає змогу зору охопити відразу значну її частину.

Після третього дзвінка...
Тиша. На сцену виходять перші актори. Починається діалог. Емоційного напруження задає поєднання примітивних звуків басу та грамплатівки. Головний герой Бассаніо (Дмитро Тубольцев) просить допомоги свого найкращого друга Антоніо(Станіслав Боклан). Перед глядачами - "Сатисфакція", вистава підґрунтям якої є, нелюбимий іноземними театрами, твір Вільяма Шекспіра "Венеціанський купець".

Сюжет.
Бассаніо звертається до свого найкращого друга, купця Антоніо за допомогою. Йому потрібні гроші аби вразити заможну красуню Порцію (Валерія Ходос). Проте Антоніо й сам на мілині, тому вирішує взяти в борг три тисячі дукатів у місцевого лихваря, старого єврея Шейлока (Олексій Вертинський/ Ярослав Чорненький). Той у свою чергу ненавидить пів Венеції, і Антоніо не є виключенням. Але все ж таки Шейлок згоджується дати цю суму рівно на три місяці з однією головною умовою: за кожен день простроченого платежу він відрізатиме з тіла Антоніо рівно фунт м'яса.
Аби здобути прихильність і знайти шлях до серця Порції треба відгадати одну-єдину загадку: в якій з трьох скринь (золота, срібна, свинцева) міститься її портрет. Двоє юнаків, що намагалися відгадати, зазнавали поразки - ні золота, ні срібна не містили картини.
У Шейлока є донька Джессіка (Іванна Бжезінська), яка соромиться батька-єврея і мріє якнайшвидше втекти з дому з Лоренцо (Станіслав Бжезінський). Також вона наважується прийняти християнство, за що згодом буде проклята батьком.
Бассаніо врешті-решт потрапляє до Порції, довго вагаючись все ж таки обирає найпростішу зі скринь - свинцеву. І як виявляється, робить правильний вибір. Порція дарує йому перстень і велить ніколи його не продавати і не дарувати.
Строк виплати боргу стікає. Настає судний день. Шейлок вже знає, що перший фунт м'яса він відріже з грудей, найближче до серця. Проте його задум не втілюється у життя. Хоч за векселем єврей і має право на отримання того фунту, але за законом не може пролити ні краплі людської крові і має відрізати рівно фунт - ні більше, ні менше. Якщо ж він таки помилиться - все майно переходить в держбюджет, а його буде страчено. Шейлок відмовляється від свого векселя. Але все одно суд виносить вирок зовсім не втішний для єврея.
В кінці кінців старий лихвар покінчує життя самогубством - ріже вени у власній ванній.

Обрамлення.
Декорацій у виставі не багато - золота дерев'яна стіна з дверима та скринями, що місцями виглядає вологою та запліснявілою, ванна, що з'являється на сцені коли дійство відбувається в домі єврея та напівпрозорі чорні гардини.

Пересічні герої.
Не можна не відзначити велику роль другорядних персонажів вистави. Таких як, наприклад, Ланчелот Гоббо (Кирило Бін). Цей герой наповнений харизмою, усі його рухи та дії викликають якщо не сміх, то хоча б усмішку. Вдягнений він досить безглуздо та яскраво - кольорова шапочка, червоний піджак. Або трійка друзів Лоренсо. Всі вони - молоді люди, що полюбляють розважатися, в їх арсеналі зазвичай є алкоголь та легкі наркотики. В одній зі сцен показують одного з юнаків під дією “коліс”. І це виходить настільки чудернацько, що увесь зал охоплює хвиля сміху. Тобто без них вистава виглядала б досить пласкою і нудною.

Стосунки.
В "Сатисфакції" чітко прослідковується парність персонажів, яка втілена в досить відкритому гомосексуальному варіанті. Глядач бачить потяг між Антоніо і Бассаніо. Досить ревнивими є стосунки Порції та її служниці Нерісси (Ганна Васильєва), яка агресивно реагує на потенційних наречених хазяйки.

Цікавим є те, що періодично гра зі сцени переміщується до глядацької зали. Як то наприклад в другій дії. Коли розпочинається судове засідання, світло прожекторів різко концентрується в центрі шостого ряду, де, як виявилося, сиділи самі судді.
В дійстві є багато прикмет сучасності. Джессіка та Лоренцо з'являються перед глядачами у байкерському одязі, на суді Шейлока освистують та закидають різним непотребом, друзі Лоренцо - "золота молодь", єврей помирає в своїй ванній обставленій свічками.
Ролі виглядають дещо награними - багато криків та різких рухів, але зрозуміло, що це зроблено спеціально, для підсилення цікавості глядача.
В "Сатисфакції" майже не видно теми антисемітизму, що характерна для "Венеціанського купця". Можливо саме тому однією з декорацій є прозора чорна гардина...
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: театр,Шекспір
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.